Кадри підприємства
Персонал
непромислових організацій підприємства
Промислово-виробничий
персонал
Робітники
Охорона
Учні
Службовці
Фахівці
Керівники
допоміжні
основні
Рис 11.1 - Структура кадрів підприємства
Відповідно до характеру виконуваних функцій весь персонал підприємства може бути класифікований так:
робітники;
фахівці;
службовці;
керівники.
До робочих відносяться працівники підприємства, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих і транспортних послуг. У залежності від відношення до процесу створення продукції робітники, у свою чергу, підрозділяються на основні - котрі безпосередньо беруть участь у процесі виготовлення продукції і допоміжні - які виконують функції обслуговування основного виробництва.
До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль (діловоди, секретарі-референти, касири, табельники, експедитори, агенти з постачання й ін.).
До фахівців на підприємстві відносять працівників, що виконують інженерно-технічні, економічні й інші види робіт (економісти, бухгалтери, техніки, механіки, психологи, соціологи, художники, товарознавці, технологи й ін.).
Керівники - це працівники, що займають посади керівників підприємства і його структурних підрозділів.
У залежності від очолюваних ними колективів, керівників прийнято підрозділяти на:
лінійних ( що очолюють колективи виробничих підрозділів, підприємства, об'єднання, і їхні заступники);
функціональних ( що очолюють колективи функціональних служб, відділів, і їхні заступники).
За рівнем, в загальній системі управління, усі керівники підрозділяються на
керівників низової ланки (майстри, старші майстри, виконроби, начальники невеликих цехів, а також керівники підрозділів усередині функціональних відділів і служб);
керівники середньої ланки (директора підприємств, генеральні директора об'єднань і їхніх заступників, начальники великих цехів);
керівники вищої ланки (керівники ФПГ, генеральні директора великих об'єднань).
Існує також класифікація персоналу підприємства по професіях, фахам, та рівнем кваліфікації. Кожна категорія працівників у своєму складі передбачає ряд професій, що у свою чергу подані групами фахів.
Професія - це сукупність спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання визначеного виду робіт у якийсь галузі виробництва.
Фах - розподіл усередині професії, що потребує додаткових навичок і знань для виконання роботи на конкретній ділянці виробництва
Кваліфікація - це сукупність знань і практичних навичок, що дозволяють виконувати роботи визначеної складності. Рівень кваліфікації працівника можна оцінити за розрядами (для робітників), категоріями (для спеціалістів), науковими ступенями і вченими званнями (для науковців).
За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: некваліфіковані, малокваліфіковані, кваліфіковані, висококваліфіковані, а конкретний рівень кваліфікації визначають за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.
Рівень кваліфікації керівників, фахівців і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи. Для них існує також чотири категорії: 1,2,3 категорії і без категорії.
Ефективність використання робочої сили на підприємстві у деякій мірі залежить і від структури кадрів підприємства - складу кадрів по категоріях і їхньої частки в загальній чисельності.
Співвідношення між категоріями персоналу на підприємствах України зараз є приблизно таким: 18% - керівники, фахівці, службовці, 82% - робітники.
На структуру ПВП впливають наступні чинники:
рівень механізації й автоматизації виробництва;
тип виробництва (одиничний, дрібносерійний, крупносерійний, масовий);
розміри підприємства;
організаційно-правова форма господарювання;
складність і наукоємність продукції, що випускається;
галузева приналежність підприємства;
оптимальне сполучення категорій ПВП.
У самому загальному виді чисельність (Ч) промислово-виробничого персоналу обумовлюється планами по об'єму виробництва (В) і продуктивності праці (виробітки) (ПП):
При плануванні чисельності виділяють такі поняття, як явочний і обліковий склад, средньосписочна чисельність.
Явочна чисельність працівників - чисельність працівників, що з'явилися фактично на роботу.
Облікова чисельність працівників - чисельність усіх працівників, що перебувають у списку підприємства.
Средньосписочна чисельність персоналу підприємства розраховується як середньоарифметичний розмір із добової чисельності працівників, що значаться в списках.
Планування чисельності основних робітників залежить від характеру виробничих процесів і організації праці. На роботах, що виконуються робітниками-відрядниками, чисельність визначається виходячи з планової трудомісткості робіт:
,
де Т – повна трудомісткість виробничої програми;
Фе - ефективний річний фонд робочого часу одного середньосписочного робітника, година. ;
Квн - коефіцієнт виконання норм виробітку;
n - кількість устаткування, що одночасно обслуговуються одним робітником.
Чисельність допоміжних робітників розраховується по нормах обслуговування:
де С - кількість робочих змін;
НОБСЛ - норма обслуговування одного допоміжного робітника в зміну.
Чисельність керівників, службовців і фахівців визначається штатним розкладом. Укрупненим методом чисельність цієї категорії визначають у процентному співвідношенні ( 6-10%) від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.