- •Пояснювальна записка
- •Анотація
- •Рецензія
- •Витяг з тематичного плану дисципліни
- •Тема 1. Підприємство, як суб’єкт господарювання Тема 1. Об'єднання підприємств
- •Тема 2. Ресурси забезпеченості діяльності підприємств Тема 2: Класифікація і структура основних виробничих фондів
- •1. По функціональному призначенню основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.
- •2. За принципом матеріально-натурального складу і виробничого призначення підрозділяються на:
- •3. По приналежності основні виробничі фонди підрозділяються на власні й орендовані.
- •4. Основні виробничі фонди в залежності від ступеня їхнього впливу на предмет праці розділяють на активні і пасивні.
- •5. По галузевій ознаці:
- •Тема3. Методи оцінки основних фондів і їх економічне значення
- •Тема 4. Відтворення основних фондів
- •Тема 5. Система показників ефективності використання основних фондів
- •2.1 Оборотні кошти підприємства Тема 6. Нематеріальні ресурси та активи підприємства
- •Тема 7. Сутність і цілі кадрової політики на підприємстві
- •Тема 8. Класифікація і структура персоналу підприємства
- •Кадри підприємства
- •Тема9. Сутність і значення підвищення продуктивності праці
- •Тема 10. Чинники росту продуктивності праці
- •Тема 3. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції Тема 11.Сутність і значення підвищення якості продукції
- •Тема 12. Методи оцінки якості продукції
- •1. У залежності від способу одержання інформації :
- •2. У залежності від джерел одержання інформації :
- •Тема 13.Система управління якістю продукції на підприємстві
- •Тема 14. Стандартизація і сертифікація продукції, їхня роль у забезпеченні якості продукції
- •Тема 15.Шляхи підвищення якості продукції
- •Тема 16. Конкурентоспроможність продукції
- •Тема 17. Дохід підприємства, його сутність і значення
- •Рекомендований список літератури
Тема 14. Стандартизація і сертифікація продукції, їхня роль у забезпеченні якості продукції
План
Що таке стандарт та стандартизація продукції?
Що таке сертифікат та сертифікація продукції?
Що таке міжнародні стандарти?
Що таке обов’язкова та добровільна сертифікація?
Економічний механізм управління якістю продукції поєднує способи і методи, що спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості. Складовими елементами цього механізму є планування і прогнозування виробництва високоякісної продукції, стимулювання і контроль над виробництвом, стандартизація і сертифікація продукції.
Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, що охоплює комплекс норм, правил і вимог до якості продукції.
Відповідно до Закону України “Про стандартизацію” від17.05.01р. № 2408-111 стандартизація - це встановлення стандарту ( еталона, зразка ), тобто нормативно-технічного документа, що фіксує комплекс норм, правил, вимог, обов'язкових для застосування у визначеній сфері діяльності.
Стандартизація продукції охоплює установлення вимог до якості продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих; системи показників якості продукції, методів її контролю, іспитів, єдиних термінів і позначень, створення єдиних систем класифікації і кодування продукції і т.п.
Стандарт - це затверджений компетентним органом нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс норм, правил, що стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі.
Існує цілий ряд стандартів, що можуть бути об'єднані по їх рівню :
міжнародні стандарти;
державні стандарти України;
галузеві стандарти;
стандарти підприємств.
Міжнародні - стандарти , прийняті міжнародним органом стандартизації. Міжнародний стандарт запроваджується як національний за умови його прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації.
Світовий досвід управління якістю був сконцентрований у пакеті міжнародних стандартів ISО 9000, прийнятих Міжнародною організацією по стандартизації ( ISО) в березні 1987 року.
З березня 1997 року стандарти ISО почала визнавати і Україна. Стандарти ISО серії 9000 мають універсальний характер і можуть використовуватись у широкому спектрі діяльності.
Міжнародні стандарти ISО серії 9000 – це стандарти на управління якістю продукції, а не на саму продукцію; присвоюється не якому-небудь конкретному виду продукції, а цілому підприємству, яке її виробляє Вони передбачають контроль і забезпечення якості виробництва на різних технологічних стадіях – від обробки замовлення до відвантаження товару.
До серії ISО 9000 включаються декілька стандартів – 9000, 9001,9002, 9003, 9004. Як інтернаціональні, стандарти ISО серії 9000 є індикатором швидкого визнання підприємства та його продукції, а також контрольованої якості продукції.
В Україні стандарти розробляються Державним комітетом зі стандартизації і сертифікації ( Держстандартом ). Держстандарт України при розробці і зміні діючих стандартів прагне до гармонізації їх з міжнародними.
Державні стандарти встановлюються на вироби загально машинобудівного застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства, організаційно-методичні та загально технічні об’єкти, елементи народногосподарських об’єктів державного значення, методи випробувань.
За час незалежності в Україні було впроваджено біля 2000 стандартів. Зараз розробляються перші 1600 українських стандартів, адаптованих до міжнародних вимог. Найближчим часом перші 500 з цих стандартів будуть впроваджені як вітчизняні. Проте відповідно до програми інтеграції України до ЄС, розрахованої на 5 років, повинні бути впроваджені як національні 7500 міжнародних стандартів.
Сертифікація продукції - один з важливих елементів системи управління якістю, що означає оцінку відповідності продукції конкретним вимогам і видачу відповідного документа - сертифіката.
Сертифікація – це система мір і дій, що підтверджують відповідність фактичних характеристик продукції вимогам міжнародних стандартів, технічних умов і інших нормативних документів, що діють на світовому ринку в тій чи іншій країні-імпортері продукції чи послуг.
Сертифікат - це документ, що підтверджує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам міжнародних стандартів ISО серії 9000.
З метою контролю за якістю вироблених товарів і продукції в Україні створена Державна система сертифікації України (УкрСЕПРО). Сьогодні в УкрСЕПРО функціонує 134 органа по сертифікації і 565 дослідих лабораторій. Об'єктом державного спостереження є продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, харчова продукція, експортна продукція щодо вимог контрактів, імпортна продукція щодо діючих в Україні стандартів, атестовані виробництва. Головною задачею Державної системи сертифікації є попередження можливої реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я, майна громадян і навколишнього середовища.
За порушення вимог стандартів виробники несуть матеріальну відповідальність у формі істотних штрафів, суми яких розподіляються в такий спосіб : 60% - у державний бюджет, 30% - у позабюджетні фонди місцевих органів влади, 10% - у Держстандарт України для розвитку матеріально-технічної бази.
В Україні існує обов'язкова і добровільна сертифікація.
Обов'язкова сертифікація здійснюється в рамках державної системи управління господарськими суб'єктами, охоплює перевірку й іспит продукції, державний нагляд за сертифікованими товарами.
Добровільна сертифікація може проводитися відповідно до вимог, що є не обов'язковими, з ініціативи суб'єктів господарювання на договірній основі.
Наказами Держстандарту встановлюється перелік товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. На товари, що пройшли сертифікацію, видається сертифікат якості. Всі імпортні товари, ввезені в Україну, повинні супроводжуватися сертифікатом, що підтверджує їхню відповідність вимогам і стандартам, визнаним в Україні. Документом, що дає право на ввіз товару, є сертифікат відповідності, виданий за результатами сертифікації товару, чи свідчення про визнання іноземного сертифіката якості.
Держстандартом України затверджений також український знак якості. Його офіційна назва: Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги і правила застосування затверджені ДСТ 2296-96. Ставиться цей знак на товарах чи упаковці товарів, що пройшли обов'язкову державну сертифікацію.
