- •Література:
- •1. Джерела географічних знань
- •2. Методи економіко-географічних досліджень
- •3. Етапи розвитку світової економічної географії та видатні економ-географи світу
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Політична карта світу. Базові поняття
- •2. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу
- •1. Стосовно моря:
- •2. За геометричною формою території:
- •Типологія країн світу
- •4. Політико-територіальні утворення на карті світу
- •Література:
- •1. Чисельність і розміщення населення
- •Демографічна політика та типи відтворення населення
- •3. Міграції населення та їх класифікація
- •4. Міське і сільське населення. Урбанізація
- •5. Статево - віковий, етнічний та релігійний склад населення
- •6. Трудові ресурси та зайнятість населення
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття «природні ресурси». Класифікація
- •2. Мінеральні ресурси
- •3. Водні ресурси
- •4. Земельні ресурси
- •5. Кліматичні ресурси та природно-господарська оцінка природних зон
- •6. Рекреаційні ресурси
- •7. Лісові ресурси
- •8. Ресурси Світового океану
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Сучасне світове господарство та його основні центри
- •2. Міжнародний поділ праці
- •3. Світове господарство в період науково технічної революції (нтр) та в інформаційну епоху
- •4. Галузева й територіальна структура промисловості
- •5. Енергетика
- •6. Металургія
- •7. Машинобудування
- •8. Хімічна промисловість
- •9. Лісова і деревообробна промисловість
- •10. Легка і харчова промисловість
- •11. Сільське господарство
- •11.1. Рослинництво
- •11.2. Тваринництво
- •12. Географія світового транспорту
- •13.1. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •13.2. Міжнародний туризм
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Поняття про глобальні проблеми людства
- •2. Проблема збереження миру на Землі
- •3. Екологічна проблема
- •4. Енергетична проблема
- •5. Сировинна проблема
- •6. Проблема освоєння Світового океану
- •7. Продовольча проблема
- •8. Глобальна злочинність
- •9. Ліквідація небезпечних хвороб
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Регіональний огляд
- •2.1. Великобританія
- •2.3. Франція
- •2.5. Польща
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Японія
- •2.2. Китай
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Загальна характеристика регіону
- •2. Країнознавчий огляд
- •2.1. Єгипет
- •2.2. Південно-Африканська Республіка
- •3. Загальна характеристика регіону
- •4. Країнознавчий огляд
- •4.1. Австралія
- •4.2. Маршаллові Острови
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Регіональний поділ на субрегіони
- •2. Країнознавчий огляд.
- •2.2. Канада
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •1. Основні форми всесвітніх економічних відносин
- •2. Найважливіші тенденції розвитку світового господарства.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Література:
- •Південна Америка
- •Історія дослідження Південної Америки
- •Політичний огляд
- •Рослини і тварини
- •Аргентіна
2. Методи економіко-географічних досліджень
Методи досліджень — певна послідовність підходів та прийомів, яких дотримуються для досягнення поставленої мети, вивчаючи те чи інше явище або процес, а також особливі способи їх пізнання та методики дослідження. У географії на сучасному етапі використовують загальнонаукові (індукції, дедукції, системний), міждисциплінарні (історичний, математичний, аерокосмічний) та конкретно-наукові, або спеціальні (картографічний, районування, польових досліджень) методи.
Серед методів економіко-географічних досліджень найбільш вживаними є такі: індукції, дедукції, історичний, математичний, дистанційних спостережень, картографічний, районування тощо.
Метод індукції (індукція — від лат. inductio — виведення) передбачає рух від окремих фактів до загальних висновків (від визначення економічних показників на конкретній території до закономірностей поширення суспільно-економіко географічних процесів на Землі).
Метод дедукції (дедукція — від лат. deductio — відведення) ґрунтується на висуненні гіпотез та їхній подальшій перевірці на фактах (американський вчений Клод Канський для географії транспорту сформував вісім вихідних понять, дев’ять аксіом та чотири теореми, за допомогою яких визначені тенденції у просторовій організації транспортних мереж).
Системний метод — метод підготування та обґрунтування рішень щодо розв'язання складних комплексних проблем. Базується на системному вивченні явищ як складної динамічної системи, передбачає чітке формулювання проблеми, визначення мети та шляхів її досягнення.
Історичний метод у географії полягає у вивченні всіх змін географічних об'єктів і явищ природи та суспільства в різні історичні періоди та їхніх впливів на сучасний стан. Цей метод ґрунтується на архівних, музейних, літературних джерелах інформації, які дозволяють дослідити етапи розвитку того чи іншого об'єкта (явища) та зробити економіко-географічний прогноз на майбутнє.
Математичний метод передбачає використання кількісної оцінки географічних процесів та явищ, а також упровадження в економіко-географічні дослідження математичних формул і рівнянь, які розкривають сутність взаємозв'язків та залежностей економіко-географічних явищ і процесів.
Виділяють три основні рівні математизації економічної та соціальної географії. На першому рівні математизації застосовують кількісні показники і міри, тобто параметризують економіко-географічні об’єкти і u1103 явища. Другий рівень
математизації – застосування математичних засобів обробки даних з метою встановлення залежностей і закономірностей. Третій рівень полягає у розробці математико-географічних моделей.
Метод спостереження є найпоширенішим методом вивчення й узагальнення перебігу географічних процесів, що дає підстави для висновків відносно доцільності розміщення населених пунктів, господарських об'єктів.
Картографічний метод — один з найважливіших у дослідницькому арсеналі географії. Він дає можливість нанести на тематичні карти просторове розміщення економіко-географічних об'єктів, явищ та процесів, показати взаємозалежність і взаємодію між ними.
Метод групування — один з методів оброблення та аналізу статистичних даних, за якими досліджувані явища й процеси поділяють за певними ознаками на групи та підгрупи; один з видів наукової систематизації.
Метод класифікації— один з видів систематизації, що полягає в розподілі множини явищ або предметів певної належності на класи (групи) згідно з істотними ознаками. Класифікація буває істотною та штучною.
Метод польових досліджень (експедиційний метод) полягає в збиранні географічної інформації під час експедицій, мандрівок, соціологічних опитувань тощо.
Метод районування — процес членування території на відносно цілісні частини; своєрідна територіальна систематизація. Наприклад, поділ країн на великі економічні райони дає змогу забезпечити раціональне поєднання різних галузей національного господарства в районних господарських комплексах.
Метод типології — один з видів систематизації, засіб наукової класифікації об'єктів за допомогою абстрактних теоретичних моделей (типів), у яких фіксують найважливіші структурні або функціональні особливості досліджуваних об'єктів.
Порівняльний метод полягає у виявленні найістотніших ознак подібності та відмінності між певними географічними даними з метою їх належного оцінювання.
Статистичний метод полягає в збиранні та одержанні певних статистичних матеріалів, використанні статистичних довідників, опрацюванні та аналізі всіх цих матеріалів відповідно до мети дослідження.
