3. Фотографує розкоп та знахідки в ньому (5 балів):

Фотографування розкопу та знахідок у ньому може відбуватися паралельно зі зйомкою плану спеціально підготовленими учасниками команди. Вони використовують для роботи власний фотоапарат (або телефон з камерою) та спеціально підготовлену масштабну лінійку. Можна використовувати і звичайну лінійку, але в цьому випадку команда втратить 0,5 балів за кожну зроблену фотографію.

Знахідки фотографуються безпосередньо в розкопі. Під час фотографування їх можна повертати, але перемішувати на інше місце або забирати з собою – забороняється.

Треба звернути увагу на те, що необхідно сфотографувати лише ті знахідки, що мають історичну цінність та не фотографувати зайві речі у розкопі (необроблені камені, черепицю, куски цегли, тощо). Знахідок, що мають історичну цінність в кожному розкопі буде лише п’ять. Тобто, треба зробити одинадцять фотографій: одну – загальний вигляд розкопу (як на рис. 2.2.4) та по два фото на кожну з п’яти знахідок. Кожна знахідка фотографується в двох проекціях («прямо» та «з боку») (рис. 2.2.5 ).

Знахідки фотографуються крупним планом, а поряд кладеться масштабна лінійка (рис. 2.1).

Кожна правильно зроблена фотографія оцінюється в 1 бал. Якщо замість знахідки, що має історичну цінність, буде сфотографований інший предмет, бали за цю фотографію не нараховуються.

Рис. 2.2.5 Фотографії кам’яної сокири в двох проекціях з масштабною лінійкою

10

4. Заповнює польовий опис (10 балів):

Заповнення польового опису може відбуватися паралельно зі зйомкою плану спеціально підготовленими учасниками команди.

Суддя видає команді пустий бланк полового опису з пустими строчками. Інформацію про п’ять знахідок, що мають історичну цінність, потрібно внести

• опис. Зверніть увагу на те, що разом зі знахідками, що мають історичну цінність, в розкопі будуть знаходитися предмети, що такої цінності не мають. Таким чином у таблиці-описі повинно бути п’ять строчок. Опис складається та оцінюється за наступними параметрами:

1. Номер п/о;

2. Найменування (кераміка, крем’яне знаряддя, оброблений камінь тощо) – 0,5 б.;

3. Розмір (довжина×ширина×товщина в міліметрах) – 1 б.;

4. Ліпна/гончарна (для кераміки) – 1 б.;

5. Поверхня (гладенька/шорохувата) – 1 б.;

6. Колір (червоний, чорний, блідночервоний, сірий, пісочний тощо) – 1 б.;

7. Місце виявлення (вказати КП) – 0,5 б.;

8. Квадрат (за планом розкопу) – 0,5 б.;

9. Датування/культура (додаток 4, 5) – 2 б.;

10. Примітки – 2 б.;

11. Шифр – 0,5 б.

• примітках вказуються ті особливості знахідки, що були помічені дослідником. Стосовно кераміки можна навести наступні приклади приміток:

- «малюнок: косі насічки на валику»; - «фрагмент дна»;

- «товстостінна амфорна кераміка»; - «фрагмент стінки»;

- «фрагмент вінчика»; - «дуже гладка поверхня».

- «фрагмент ручки»;

Стосовно крем’яних знарядь можна навести наступні приклади приміток:

- «шкребок»; - «відшеп»; - «наконечник»; - «нуклеус».

Шифр складається за наступною схемою:

Місце знахідки. Рік. № по опису/ № розкопу/ № квадрату

Номер розкопу в нашому випадку буде №1. Таким чином можемо отримати наступний шифр: Хортиця. 2017. 6/Р.1/Кв. 4.