3.7. Стилістичний синтаксис план

1. Стилістичні можливості простого речення.

2. Основні різновиди односкладних та неповних речень, їх стилістичні функції.

3. Стилістичне значення однорідних членів речення. Роль вставних і вставлених конструкцій.

4. Складносурядні й складнопідрядні побудови та стилістичні особ­ливості їх.

5. Стилістичний порядок слів у реченні.

6. Пряма мова, непряма та невласне-пряма мова, стилістичне роз­різнення цих побудов. Надфразні єдності та стилістична вага їх.

7. Стилістичні особливості діалогічного та монологічного мовлення. Риторичні питально-окличні звороти як стилістичні засоби. Поняття про стилістичні фігури як особливі побудови, створені зі стилістичною настановою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дудик П. С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературно­го мовлення. - К., 1973.

2. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. - К., 2003.

3. Стилістика української мови: 36. наук, праць. - К., 1990.

4. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І. К. Білодіда. - К., 1973.

5. Чернишова Л. Функціонування в науковому текст -присубстантивно-означальних реченнєвих конструкцій (на матеріал навчальних текстів). - Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Філол. науки. - 2001. - № 3. - С. 58-62.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтеся до обговорення теоретичних питань.

2. Проілюструйте власне дібраними прикладами терміни:

АМПЛІФІКАЦІЯ – нагромадження однорідних лексичних компонентів для створення потрібного стилістичного ефекту:

ГРАДАЦІЯ – це розташування однорідних мовних одиниць за ступенем наростання чи спаду їх семантичних якостей:

НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК УЯВЛЕННЯ – своєрідна синтаксична конструкція, яку розпочинає іменник (часом з належними до нього словами), що має самостійну інтонацію; він називає предмет наступної думки з метою його виділення, підкреслення:

ПАРЦЕЛЬОВАНІ КОНСТРУКЦІЇ – неповні речення, створені шляхом відокремлення окремих членів повного речення в самостійні синтаксичні одиниці:

РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ – це стилістична фігура, яка полягає в підкресленому звертанні до когось (чи до чогось) для посилення виразності. Запитання ці не стільки мають на меті назвати адресат мовлення, скільки – висловити своє ставлення до певного об'єкта:

РИТОРИЧНЕ ПИТАННЯ – це ствердження, висловлене у формі пи­тання. Таке питання не потребує відповіді:

РОЗЩЕПЛЕНІ ПРИСУДКИ – помітна риса ділового стилю. Це виділення із семантичної структури дієслова-присудка віддієслівного іменника й допоміжного дієслова:

СЕГМЕНТАЦІЯ – виділення частин речення в окремі інтонаційно самостійні одиниці, які міцно пов'язані між собою семантично й граматично і разом становлять єдине смислове ціле.

СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ – це композиційний прийом, який підкреслює зв'язок між частинами синтаксичного цілого і полягає в однотипній синтаксичній будові цих частин без залежності однієї від іншої:

СИНТАКСИЧНІ СИНОНІМИ – це різноструктурні конструкції, що мають спільне граматичне значення, але відрізняються смисловими від­тінками, стилістичними особливостями при тотожному лексичному складі, тобто при наявності в конструкціях однакових лексем, що виконують номіна­тивну функцію.

3. Складіть опис на тему "Осінь у лісі", використовуючи такі слова: дерева-велетні, метелики-листочки, красуні-берізки, хмарини-перини, дуби-бородачі, синиці-щебетушки. З'ясуйте стилістичні функції прикладок.

4. Дослідіть стилістичні особливості художніх періодів. Визначте, у якому стилі використовується наведений період. Перебудуйте його, спрощуючи структуру, але повністю зберігаючи зміст.

Речі прості і чисті люблю я: серце, для друзів одкрите, розум до інших уважний, працю, що світ звеселяє, потиск руки мозолястої, сині світанки над водами, шум у лісі зелений і шум золотий, спів солов’їний і пісню людську, скромну шипшину і горду троянду, мужність і вірність, народ і народи - я люблю (М.Рильський).

5. Підготуйте повідомлення на одну з тем:

1. Самобутність українських звертань (на матеріалі творів Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, І.Нечуя-Левицького, О.Довженка, М.Рильського та ін.)

2. Стилістична функція називних речень (на матеріалі збірки Л.Костенко "Проміння землі").

3. Стилістична роль односкладних речень (на матеріалі творів В.Симоненка).

4. Стилістичні особливості вживань вставних конструкцій (на матеріалі творів художньої літератури, наукових статей та ділових паперів).

5. Стилістична функція речень з однорідними членами в художньому і науковому стилях.

6. Роль діалогу в художньому стилі (на матеріалі власне дібраних художніх творів).

7. Цитати в науковому й публіцистичному стилях