§3. §4. §5.

§6.

§7.

Тема 2.

§8. §9. § 10 §П тема 3. §12.

§13. §14. § 15. § 16. §17.

Тема 4.

§18.

§ 19. §20.

ЗМІСТ

ТЕМА 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939 - 1945) 7

§ 1. Розв'язання війни. Події 1939 - червня

1941 років 7

§ 2. Початок Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. Воєнні дії у середині 1941 - 1942 років 16 1943 рік: корінний перелом у ході війни 23 Окупаційний режим і Рух Опору 28 Перебіг війни у 1944 році. Відкриття Другого фронту в Європі 35 Завершення, підсумки та уроки війни 43 Світ після Другої світової війни 50 СІЛА І КАНАДА 63 США у 1945 - 1960 роках 63 США у 60 - 70-х роках 68 США у 80-х - 2001 роках 76 Канада 84 КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ 90 Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку країн Західної Європи у 1945 - 2001 роках 90 Велика Британія 98 Франція 105 Німеччина 111 Італія 122 Тенденції розвитку інших західно­ європейських країн 27

СРСР. ВІДНОВЛЕНІ ТА НОВІ

НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ 36 СРСР у 1945 - 1953 pp.: останні роки

сталінської тиранії 36

Хрущовська «відлига» (1953 - 1964) 43 Роки «застою» замість брежнєвського

«розвинутого соціалізму» (1964 - 1985) 48 § 21. Від «перебудови» до розпаду СРСР (1985

- 1991) 157

§ 22 § 23

ТЕМА 5.

§ 24. § 25.

§26 § 27 § 28 § 29 §30 §31

ТЕМА 6.

§32,

§33, §34, §35,

§36. §37. §38, §39,

Росія у 1991 - 2001 роках 165

Відновлені та нові незалежні держави: перше десятиріччя самостійного життя 174

КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 179

Встановлення радянського домінування у східноєвропейських країнах 179

Тоталітарні режими у країнах Центральної та Східної Європи. Революції кінця 80-х - початку 90-х років та тенденції «посткомуністичного» розвитку 184

Польща 191

Чеська і Словацька республіки 197

Угорщина 203

Румунія 207

Болгарія 211

Югославія. Нові південнослов'янські держави 215

КРАЇНИ АЗІЇ, АФРИКИ Й

ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ 221

Національно-визвольний рух і занепад колоніалізму. Особливості розвитку країн Сходу у 70 - 2001 роках 221

Японія: складові «економічного дива» у 50 - 60-ті роки та його наслідки 226

Китай: від соціально-економічних експериментів до реальних реформ 231

Індія: лівоцентризм у внутрішній політиці та неприєднання у політиці зовнішній 236

Країни Близького і Середнього Сходу 240

Країни Африки 249

Країни Швденно-Східної Азії 258

Країни Латинської Америки. Особливості соціально-економічного і політичного розвитку країн регіону в повоєнний час (Куба, Бразилія, Аргентина, Мексика) 265

4

5

ТЕМА 7. ЗРОСТАННЯ РОЛІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У РОЗВИТКУ НОВОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 277

§ 40. Поділ світу на два ворогуючих табори (друга половина 40-х - перша половина 50-х років) 277

§ 41. Спроби повороту держав від «холодної війни» до співробітництва та їх зусилля по збереженню миру (друга половина 50-х - 60-ті роки) 282

§ 42. Курс на розрядку міжнародної напру­ женості та його зрив (70-ті-перша половина 80-х років) 286

§ 43. Кінець «холодної війни». Проблеми зміцнення миру і міжнародного співробітництва (друга половина 80-х - 2001 роки) 290

ТЕМА 8.

§44,

§ 45.

§46. § 47.

КУЛЬТУРА КРАЇН ЗАРУБІЖНОГО

СВІТУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX

СТОЛІТТЯ

Науково-технічна революція та пост- індустріальне суспільство

Тенденції розвитку світової культури і освіти 305

Література 311

Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура 314

§ 48. Світ на початку нового тисячоліття.

Глобальні проблеми людства 327

333 340 342 344 352

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

СЛОВНИК АБРЕВІАТУР

ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦІ ДАТИ

КАРТИ-СХЕМИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

353

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

_{ТЕМА 1}

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939 - 1945) § 1. Розв'язання війни. Події 1939 - червня 1941 років

ТЕРМІНИ:

Демократія - форма політичної організації суспільства, побудована на визнанні народу як джерела влади. Вона передбачає виборність органів влади, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність реальних політичних свобод

Тоталітаризм ■ політичне явище XX cm. Вживається для позначення відверто антидемократичних режимів, що базуються на однопартійній системі, всезагальному проник­ненні держави в економіку, культуру, суспільне й особисте життя громадян. Основними методами встановлення та підтримки тоталітарного режиму є піднесення певної ідео­логії до рангу найважливішого державного інституту і постійний терор проти населення

Націоналізм - теорія, що на перше місце ставить інтереси нації та національної держави. Нація вважається найвищою цінністю і найдосконалішою формою людської спільноти

Тероризм - здійснення розправи над політичними противниками шляхом насильства

ДАТИ:

1 вересня 1939 р. - початок Другої світової війни, напад Німеччини на Польщу

17 вересня 1939 р. - напад СРСР на Польщу

Листопад 1939 - березень 1940 р. ■ радянсько-фінська війна

ПЕРСОНАЛИ:

СТАЛІН (Джугашвілі) Йосип, (1879 - 1953) - перший (Генеральний) секретар ЦК РКП(б), ВКП(б), КПРС з 1922 по 1953 pp., з 1941 р. - голова Ради Народних Комісарів (РНК) - - СРСР, фактично - диктатор. Народився у сім'ї чоботаря. Навчався у духовній семінарії. Учасник соціал-демократичного руху з 1898 року. У роки Другої світової війни - голова Державного комітету оборони, нарком оборони, Верховний Головнокомандувач, один з організаторів

6

7

антигітлерівської коаліції, Герой і Генералісимус Радянського Союзу (1945)

ГІТЛЕР (Шікльгрубер) Адольф (1889 - 1945) ■ голова уряду, рейхсфюрер Німеччини у 1933 - 1945 pp., фактично -диктатор. Народився у сім'ї чиновника, прагнув стати художником. Військове звання - єфрейтор. З 1920 р. - фюрер (вождь) НСДАП - Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії, ■ один з організаторів невдалого фашистського путчу в Баварії у 1923 році. Автор книжки «Моя боротьба». Закінчив життя самогубством

ПЛАН

1. Хронологічні рамки та суть періоду, що вивчається.

2. Причини, характер та періодизація Другої світової війни.

3. Воєнні дії 1939 - 1941 років:

а) загарбання Німеччини;

б) воєнні дії і загарбання СРСР на заході.

1. Суть періоду: понад 60 років випробувань для всієї цивізізації та пошуків нових шляхів розвитку, під час яких характерними рисами були:

для економіки - нерівномірність розвитку країн світу, загострення протиріч між ними, що привело до розв'язання Другої світової війни; повоєнне економічне піднесення, науково-технічна революція і становлення постіндустріального суспільства; перемога ринкових відносин і розвиток міжнародної економічної інтеграції; зростання чисельності населення світу та його добробуту в провідних країнах; технологічні катастрофи, екологічна криза та інші глобальні проблеми людства;

для політики - формування та загострення протиріч між воєнно-політичними блоками країн, боротьба об'єднаних націй проти фашизму і нацизму під час світової війни; формування «соціалістичного табору» та повоєнне ідеологічне й зовнішньополітичне протистояння між капіталізмом і соціалізмом, їхня боротьба за світове панування; становлення сучасної

8

демократії; боротьба між демократією та тоталітаризмом; ліквідація колоніальної системи; спалахи націоналізму, тероризму, локальних конфліктів та активізація міжнародних зусилль щодо збереження миру;

для культури - процеси індустріалізації, урбанізації, технізації, космізації, екологізації, становлення постмодернізму (багатоваріантність культури) та розповсюдження «масової культури»; сплеск релігійності, зміни у житті і побуті, соціальній психології населення.

2. Мабуть, жодна інша подія новітньої історії не залишила такої глибокої борозни в пам'яті народній і в душах людських, як остання світова війна небувалих масштабів. Вона розколола не лише світ на два ворогуючі табори, а й майже все XX століття на три епохи: довоєнну, воєнну і повоєнну. Саме Друга світова війна (1939 - 1945) та її складова - Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945), найбільші випробування у котрій випали на Україну й український народ, належить до числа тих подій, що визначили шлях світової історії в другій половині XX ст.

Друга світова війна за своїми масштабами і наслідками якнайповніше відповідала її визначенню як світової. Якщо в Пертій світовій війні брало участь 38 держав з населенням понад 1 млрд чол., то у Другій світовій, що тривала шість років, - 61 держава з населенням 1,7 млрд чол., тобто 80% усього людства, а воєнні дії велися на території 40 держав. До армій воюючих країн у 1939 - 1945 pp. було мобілізовано чи не удвічі більше військовослужбовців, ніж у 1914 - 1918 pp. Втягування в орбіту війни багатомільйонних армій, збільшення їхньої збройної могутності призвели до гігантських людських втрат і руйнувань.

Тільки загальні матеріальні втрати в результаті Другої світової війни становили 4 трильйони доларів СІЛА. Але найбільше вражають людські втрати - понад

9

60 млн загиблих (близько половини з них становило мирне населення), тобто у 6 разів більше аніж у Першу світову війну.

Ці жахливі наслідки Другої світової війни потребують осмислення й опанування кожним новим поколінням людства. Засзоєння вкрай необхідних і актуальних уроків історії конче потрібно, адже кожного з нас не може не турбувати питання, чому сталося саме так?

Причини Другої світової війни лишаються в історичній науці досить дискусійними і не мають однозначної відповіді. Ключем до розуміння цього питання повинна стати оцінка війни як продовження політики певної держави, насамперед, її правлячих кіл, насильницькими засобами. Виходячи з цього, більшість дослідників виділяють такі причини, які призвели до початку Другої світової війни:

• фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені недосконалістю Версальсько-Вашингтонською систе­ мою договорів і прагнули нового поділу світу, захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, що знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції і США;

• загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу початку 30-х років, пошук шляхів виходу з якої призвів до розбудови двох антагоністичних політичних систем - демократичних в своїй основі суспільств (типу США, Франції, Великої Британії) і тоталітарних режимів (типу СРСР, Німеччини тощо), які рано чи пізно повинні були зіткнутися у смертельному двобої;

• розв'язанню воєнного конфлікту сприяла й політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція, сподіваючись, що своїми вчинками за рахунок інших держав й народів вони задовольнять апетити Німеччини (згадаймо події 1938 р. - «аншлюс» Австрії і Мюнхенський зговір). З іншого боку,

10

розв'язанню війни сприяла безпосередня підтримка гітлерівської політики керівництвом СРСР (підписання пакту Ріббентропа-Молотова у серпні 1939 року).

За своїм характером війна була загарбницькою для країн «Антикомінтернівського пакту», який був створений Німеччиною та Японією у 1936 р. До нього приєдналися у 1937 р. Італія, в 1939 - 1941 pp. -Угорщина, Іспанія, Болгарія, Румунія, Фінляндія та ряд маріонеткових режимів окупованих країн Європи і Азії. Для країн антигітлерівської коаліції (СРСР, Велика Британія, СІЛА тощо) та інших народів світу війна мала справедливий, визвольний характер. В ході війни її характер для окремих країн змінювався, деякі переходили в табір загарбників, інші - піднімалися на визвольну боротьбу. Зокрема, Радянський Союз до початку Великої Вітчизняної війни діяв як агресор.

Другу світову війну, як правило, поділяють на такі періоди:

• перший - початок війни, воєнні дії в Європі: від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу - до агресії проти Радянського Союзу (1 вересня 1939 р. -22 червня 1941 p.);

• другий - розширення фашистської агресії: від нападу гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР (початок Великої Вітчизняної війни) і відступу Червоної Армії - до її контрнаступу під Сталінградом (22 червня 1941 р. - 19 листопада 1942 p.);

• третій - докорінний перелом в ході Другої світової війни: від контрнаступу радянських військ під Сталінградом - до відкриття Другого фронту в Європі (19 листопада 1942 р. - 6 червня 1944 p.);

• четвертий - розгром фашизму в Європі: від наступу на центральній ділянці Східного фронту і відкриття Другого фронту у Франції - до поразки фашистської Німеччини (6 червня 1944 р. - 8 травня 1945 p.);

• п'ятий - розгром мілітаристської Японії: від капітуляції Німеччини - до капітуляції Японії (8 травня 1945 р. - 2 вересня 1945 p.).

11

3. a) 1 вересня 1939 p., після провокації на німецько-польському кордоні, есесівці перевдягнені у польську військову форму, напали на німецьку радіостанцію у м. Глейвіце, гітлерівська Німеччина розпочала бойові дії проти Польщі.

З вересня Велика Британія, 4 вересня Франція оголосили війну Німеччині, проте активні бойові дії на Західному фронті Німеччини не велися (так звана «дивна війна»). Так почалася Друга світова війна.

Згідно з планом «Вайс», затвердженим Гітлером 11 квітня 1939 p., проти Польщі було кинуто 58 дивізій з 75, що їх налічував вермахт, два повітряні флоти (1 тис. бомбардувальників, 105 винищувачів). Загальна кількість німецьких солдатів та офіцерів становила 2 млн. чоловік. їм протистояла польська армія - 1,35 млн солдатів та офіцерів (ЗО піхотних дивізій, 10 резервних дивізій, 22 кавалерійські бригади, що були об'єднані у 6 армій і групу «Нарев»). Польща мала 29 рот застарілих панцирників, 9 рот легких танків, близько 500 літаків застарілих конструкцій. Війська були розтягнуті вздовж кордону.

Німецький наступ здійснювався у двох напрямах. Зі Східної Пруссії наступала група армій «Північ», якою командував генерал Ф. Бок, з Силезії та Словаччини -група армій «Південь» (командувач - генерал Г. Рундштедт). У перші ж дні бойових дій відчайдушний опір польської армії було зламано. 6 вересня польський уряд виїхав з Варшави, а 17 вересня прибув до Румунії.

9 квітня 1940 р. німецькі війська висадилися у кількох портах Норвегії і вступили на територію Данії. З боку датської армії протидії не було - уряд і король наказали військам скласти зброю. Опір норвезької армії було зламано до червня 1940 року.

10 травня 1940 р. розпочався німецький наступ на заході. Група армій «Б» (генерал Ф. Бок) увійшла в Голландію і Бельгію, а група армій «А» (генерал Г. Рундштедт) в обхід «лінії Мажино» (оборонні укріплення Франції) захопила південну Бельгію і

12

північну Францію. У травні місяці німці дійшли до французького порту Дюнкерк, звідки в паніці було евакуйовано у Британію 338 тис. англо-французьких військ.

5 червня 1940 р. розпочато наступ німців на Париж. Французька армія була деморалізована, титанічні спроби генерала Ш. де Голля організувати оборону на підступах до Парижа не принесли успіху - 14 червня захоплено Париж, а 22 червня 1940 р. маршал Ф. Петен від імені уряду Франції підписав перемир'я. Фактично Франція капітулювала. Північна частина країни була окупована, її південь контролював профашистський уряд, що осів у м. Віші на чолі з французьким маршалом Петеном. Смертельна небезпека нацистського вторгнення нависла над Англією, стійка оборона якої лише тимчасово зменшила цю небезпеку.

4 жовтня 1940 р. німецькі війська увійшли в Румунію, де утвердилася фашистська диктатура Антонеску, й Угорщину; у березні 1941 р. - у Болгарію. Ці країни стали членами агресивного блоку. У квітні 1941 р. окуповано і розчленовано Югославію та Грецію.

Таким чином, влітку 1941 р. фактично всі європейські держави, крім Швейцарії, Швеції, Британії, Ірландії, Португалії, були або окуповані Німеччиною, або стали її союзниками.

б) 17 вересня 1939 р. згідно з радянсько-німецьким договором про ненапад від 23 серпня 1939 р. (пакт Ріббентропа-Молотова), прикриваючись пропаган­дистськими гаслами «допомоги українським і білоруським братам і сестрам», почали наступ на Польщу радянські війська. За 12 днів наступу вони зайняли території Західної України та Західної Білорусії і досягли рубежу на р. Нарва-Вісла-Сян, як і було обумовлено попередніми німецько-радянськими домовленостями. Наприкінці вересня у Бресті, Львові, Гродно, Ковелі і Пінську відбулися паради військ-

13

переможців - вермахту і Червоної армії, що в усьому світі було розцінено як небезпечне зростання тоталітарних сил, посилення загрози мирові в Європі.

28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний альянс було підтверджено новим документом - договором про дружбу і кордон, яким було закріплено так званий четвертий поділ Польщі. З приводу наслідків цього пакту письменник-антифашист Генріх Манн записав у щоденнику: «Сталін - це той же Гітлер. Вони знайшли один одного, щоб виступити проти цивілізованого світу». Для спільної боротьби з польськими підпільниками було встановлено співробітництво між гестапо і НКВС, у м. Закопане створено спільний навчальний центр. Польська держава фактично перестала існувати: до Німеччини відійшло 48,6% її території і 69,9% населення, до СРСР - 51,4% території та 37,1% населення.

У вересні 1939 р. СРСР запропонував Естонії підписати договір про взаємодопомогу, за яким СРСР розміщував тут свої військові гарнізони, а у портах -військові кораблі. Таку ж угоду укладено у жовтні

1939 р. з Латвією, пізніше - з Литвою. Невдовзі уряди прибалтійських держав були звинувачені у порушенні підписаних ними угод, на їх територію введені додаткові радянські війська, після чого відбулися «соціалістичні революції», підтримані місцевими комуністами, створено «народні уряди». Вони проголосили радянську владу в цих країнах, а в серпні

1940 р. зазначені держави увійшли до складу СРСР. У березні 1940 р. СРСР заявив про необхідність

повернення Румунією захоплених нею Бессарабії і Північної Буковини. Після ультиматуму румунському урядові 28 червня 1940 р. СРСР практично без боїв протягом тижня встановив контроль над цими землями. На території Бессарабії було утворено Молдавську РСР, а Північна Буковина, Хотинщина і Південна Бессарабія були передані до складу Української РСР. Населення СРСР зросло на 23 мільйони.

Продовжуючи таку політичну лінію, у жовтні 1939 р. СРСР запропонував Фінляндії здати йому в оренду на ЗО років порт Ханко, а також передати низку островів у Фінській затоці в обмін на території в Карелії і відсунути кордон з цією країною від Ленінграда. Фіни відмовилися, і Сталін, використавши прикордонний інцидент, розпочав бойові дії. Війна з Фінляндією тривала 105 днів - з 30 листопада 1939 р. по 12 березня 1940 року. Хоча фінський кордон було відсунуто від Ленінграда, проте повного контролю над Фінляндією встановити не вдалося. СРСР отримав у оренду о. Ханко для створення військово-морської бази, але за це було заплачено занадто дорогою ціною. З боку СРСР у війні (особливо в ході подолання оборонної лінії Маннергейма, названої так в честь головнокомандувача фінської армії) загинуло і пропало безвісти 90 тис. чоловік, майже 200 тис. поранено та обморожено; фіни втратили втричі менше - 23 тис. загиблими і 44 тис. пораненими. За агресію проти Фінляндії СРСР було виключено з Ліги Націй. Але найбільше постраждав міжнародний престиж Радянського Союзу та репутація «непереможної і легендарної» Червоної армії, що продемонструвала в цій війні свою низьку боєздатність.

Територіальні загарбання у 1939 - 1941 роках

Країна-	Загарбані території	Дата
агресор
Німеччина	Північна Польща	1 вересня-жовтень 1939
	Норвегія, Данія Голландія, Бельгія,	9 квітня-червень 1940
	Люксембург	10 травня 1940
	Північна і центральна Франція	5-22 червня 1940
	Югославія, Греція	квітень 1941
СРСР	Південно-східна Польща
	(Західні Україна і Білорусія)	17 вересня 1939
	Північна Бессарабія Прибалтика	червень 1940
	(Литва, Латвія, Естонія)	серпень 1940
	Війна з Фінляндією	листопад 1939 — березень 1940

14

15

1. Які події можна назвати четвертим поділом Польщі?

2. Опишіть процес загарбання Німеччиною Данії, Норвегії, Нідерландів.

3. Коли і як фашистами було захоплено Францію?

4. Які країни вдалося захопити Німеччині на Балканах?

5. Дайте характеристику бойовим діям СРСР у 1939 -1940 pp.