§ 41. Спроби повороту держав від «холодної війни» до співробітництва та їх зусилля по збереженню миру (друга половина 50-х - 60-ті роки)

ТЕРМІНИ: Карибська криза Палестинська проблема Рух неприєднання

ДАТИ:

1961 р. - організаційне оформлення Руху неприєднання; побудова Берлінського муру

1963 р. - підписання міжнародного Договору про заборону ядерних випробувань у трьох сферах

ПЛАН

1. Проблеми роззброєння. Карибська криза.

2. Палестинська проблема.

3. Становлення Руху неприєднання.

1. У другій половині 50-х pp. прояви холодної війни трохи послабшали: Женевські переговори 1954 р. підвели риску під франко-індокитайським конфліктом. Покращилися відносини між СРСР і Китаєм, Японією, Югославією. У травні 1955 р. СРСР виступив з ініціативою щодо укладення міжнародної конвенції про скорочення озброєнь і заборону атомної зброї. Під тиском світової громадськості, що вимагала зменшення військових бюджетів, вперше в історії ООН Генеральна Асамблея розглядала питання про повне і загальне роззброєння. Однак реальних кроків у цьомі напрямі зроблено не було, адже СРСР і СІНА пропонували взаємопротилежні варіанти вирішення зазначеної проблеми.

Вторгнення англо-франко-ізраїльських військ у Єгипет (1956), Берлінська (1961) і Карибська (1962) кризи зупинили переговорний процес. Берлінська криза сягає своїм корінням у 1959 p., коли на

Женевській конференції міністрів закордонних справ СРСР, США, Британії і Франції розглядалося питання про утворення німецької конфедерації з НДР і ФРН. Однак результатів переговори не дали, і в ніч на 13 серпня 1961 р. радянська сторона збудувала Берлінський мур, що остаточно роз'єднав Берлін. Американське командування стало перекидати війська до Західного Берліна. 27 жовтня відстань між американськими і радянськими танками становила 200 метрів. Протистояння тривало добу і закінчилося виведенням військ. Тільки у 1971 р. була укладена 4-стороння угода щодо статусу Західного Берліну.

У вересні 1962 р. розпочалася таємна доставка на Кубу радянських ракет СС-4, бомбардувальників Іл-28, тактичних ракет «Місяць», що могли нести ядерний заряд. Розвідувальний літак американських ВПС У-2 виявив на території Куби радянські ракети. Початок кризи - 16 жовтня. Найбільше загострення 22 жовтня, коли для всіх збройних сил США було встановлено стан бойової готовності. США встановили військово-морську блокаду «острова Свободи». 27 жовтня радянські підрозділи ППО на Кубі збили американський розвідувальний літак У-2. Світ стояв на порозі третьої світової війни. Тільки виважена позиція президента Дж. Кеннеді, а також своєчасна поступливість радянського лідера М. Хрущова стали на заваді широкомаштабним бойовим діям під час т.з. Карибської кризи.

Проте на початку 60-х pp., не дивлячись на попередні конфлікти, вдалося досягти домовленості про часткову заборону випробувань ядерної зброї. 5 серпня 1963 р. у Москві підписано договір про заборону випробувань ядерної зброї у 3-х сферах - атмосфері, космосі і під водою - між СРСР, США та Британією. За короткий термін до нього приєдналися понад 100 держав. У 1970 р. набрав чинності Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.

282

283

2. Палестинська проблема - див.: §36. «Країни Близького і Середнього Сходу».

Крім близькосхідної проблеми, викликаної арабо-ізраїльським протистоянням, ситуацію в світі ускладнило воєнне вторгнення СРСР та деяких інших соціалістичних країн у Чехословаччину 1968 р. (придушення «Празької весни»), а також протистояння СРСР та Китаю.

3. Певного покращення міжнародних відносин вдалося досягти з утворенням Руху неприєднання. Це міжнародне об'єднання держав, що виступають за неприєднання до військово-політичних блоків великих держав визнають неприпустимість надання своєї території під військові бази іноземним державам як основні принципи своєї зовнішньої політики. Принципи неприєднання сформульовані у 1947 р. Дж. Неру як зовнішньополітичні принципи Індії.

На Бандунзькій конференції (1955), в якій взяли участь представники 29 країн Азії та Африки, що визволилися, вперше були сформульовані спільні для країн Азії і Африки найважливіші принципи їхньої зовнішньої політики. Рух неприєднання організаційно оформився у 1961 р. на Белградській конференції (Югославія). Тут були закріплені основні принципи мирного співіснування, запропоновані Індією, певні доповнення внесені до заключної декларації Гаванської конференції (1979). 10 принципів мирного співіснування:

• повага до основних прав людини та принципів ООН;

• повага до суверенітету та териториальної цілісності всіх країн;

• визнання рівноправності всіх рас і націй, великих і малих;

• утримання від інтервенції й втручання у внутрішні справи інших країн;

• повага до права кожної країни на індівідуальну чи

284

колективну оборону згідно зі Статутом ООН;

• утримання від використання угод щодо колективної оборони в інтересах якоїсь із великих держав і від тиску на інші країни;

• утримання від агресії проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої країни;

• врегулювання всіх міжнародних суперечок мирним шляхом;

• сприяння взаємним інтересам і співробітництву;

• повага до справедливості і дотримання міжнародних зобов'язань.

Основні критерії членства у Русі неприєднання -незалежна зовнішня політика, що визнає співісну­вання різних політичних і соціальних систем; підтримка національно-визвольних рухів; неучасть у військових союзах; заборона використання іноземних військових баз на території цих країн у ході конфліктів між великими державами; боротьба проти всіх форм насилля; невтручання у внутрішні і зовнішні справи інших країн. У Русі неприєднання активну участь беруть колишні колонії Азії, Африки, Латинської Америки - понад ста країн. З 1973 р. конференції Руху неприєднання проводяться регулярно кожних три роки. Рух неприєднання став важливим самостійним чинником світової політики і сьогодні пристосовується до нових реалій міжнародного життя.

1. Охарактеризуйте спроби повернення від холодної війни до співробітництва держав. З іменами яких політичних діячів СРСР і США вони пов'язані?

2. Яке значення договору 1963 року?

3. Дайте оцінку основним положенням Руху неприєднання.

285