2. Сша у1945 – 2014 рр.: політичний та економічний розвиток.

Післявоєнне зміцнення США. Сполучені Штати Америки вийшли з Другої світової війни значно зміцнілими. Вартість промислової продукції США становила 2/3 вартості промислової продукції світу. США зосередили 73% світового золотого запасу. У 1945 р. Сполучені Штати досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. До 1949 р. вони монопольно володіли ядерною зброєю. Саме в цей час відбувається зміна політики ізоляціонізму на прагнення посилити свій вплив у всіх країнах світу. 25 червня 1947 р. Конгрес прийняв закон «Про національну безпеку», який вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони. Крім того були створені Рада національної безпеки (РНБ) і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ). На початку 1946 р. Дж. Кеннаном, радником посольства США в Москві, була запропонована «доктрина стримування». Вона передбачала оборону всього західного світу від можливого проникнення комунізму. У березні 1947 р. була оголошена «доктрина Трумена», яка передбачала боротьбу зі зростанням комунізму в Туреччині та Греції. Про зростання ролі США у світі свідчив і той факт, що під час створення Північноатлантичного блоку (НАТО) у 1949 р. Американські генерали зайняли ключової позиції в керівництві цієї організації.

Внутрішня політика президента Г. Трумена (1945–1953). 12 квітня 1945 р. помер Ф. Рузвельт. Новим президентом став демократ Гаррі Трумен. Він та його уряд прийняли ряд законів:

• для адаптації до мирного життя демобілізованих військовослужбовців, ухваливши закон «Солдатський білль про права», який колишнім солдатам широкі пільги в сфері освіти та бізнесу.

• Бажаючи уникнути масового безробіття, систему заходів, що одержали назву «справедливий курс».

• У 1946 р. було прийнято закон «Про зайнятість». Але спостерігалося зростання безробіття і підвищення цін.

• У 1947 р. був прийнятий закон «Про відносини робітників і підприємців» (закон Тафта-Хартлі), який значно обмежував право робітників на страйки.

• У 1950 р. Конгрес прийняв закон «Про внутрішню безпеку» (закон Маккарена-Вуда), який зобов’язував компартію та деякі інші ліві організації зареєструватися в міністерстві юстиції як «підривні організації». Дії сенатора Дж. Маккарті та його помічників отримали назву «полювання на відьом».

Президенство Дуайта Ейзенхауера (1953–1961). На президентських виборах 1952 р. перемогу здобув республіканець Дуайт Ейзенхауер.

- У 1953 р. його адміністрація скасувала контроль над цінами і заробітною платою.

У 1959 р. уряд ініціював прийняття нових законів, що передбачали зниження податків на доходи від капіталовкладень за кордоном.

У 1958 р. у США був прийнятий закон «Про освіту», що передбачав розширення державного фінансування системи шкільної освіти.

У серпні 1954 р. президент підписав закон «Про контроль над комуністичною діяльністю». У зовнішній політиці адміністрація Ейзенхауера прагнула забезпечити гегемонію США у світі. У грудні 1953 р. Ейзенхауер виступив із програмою «Атом для миру», що припускала використання ядерної енергії в мирних цілях.

У 1959 р. до США із візитом прибув глава радянського уряду М. Хрущов. Це було певним прогресом у двосторонніх відносинах між США і СРСР.

у березні 1961 р. президент Дж. Кеннеді обнародував програму «Союз заради прогресу», що передбачала велику фінансову допомогу США (20 млрд. доларів протягом 10 років) латиноамериканським країнам.

Був створений «корпус миру» — організація добровольців, які з власної волі відправлялися у відсталі країни, де працювали у сфері економіки, освіти, медицини і т. д. Обидві ці програми мали на меті посилення впливу США на міжнародній арені.

1962 р. у зв’язку зі спробою розміщення радянських ракетно-ядерних установок на Кубі виникла Карибська криза, яку вдалося подолати мирним, компромісним шляхом.

З 1965 р. США взяли безпосередню участь у війні в Індокитаї. Незважаючи на те, що американська армія в Південному В’єтнамі перевищувала 500 тис. чоловік, озброєних новітньою технікою, їм не вдалося домогтися значних успіхів у цій війні.

На виборах 1980 р. переміг республіканець Рональд Рейган. Він започаткував період в історії США, який отримав назву “консервативна революція (хвиля)”.

            У своїй внутрішній політиці Рейган запропонував курс, який отримав назву «рейганоміка». Відбувся перехід від прямого до більш опосередкованого втручання держави в економіку. Здійснювалась податкова реформа, вводились пільги енергетичним корпораціям, ліквідовувався контроль за цінами на нафту. Одночасно запроваджувалась жорстка антиінфляційна політика, скорочувались витрати на державний апарат та соціальні програми.

           У 1985 р. він розпочав переговори з новим радянським лідером М.Горбачовим, які відкрили нову сторінку в світовій політиці і привели до закінчення "холодної війни".

У 1989 р переміг Буш старший. у президентській програмі належало питанням боротьби з наркоманією, розвитку освіти, охорони здоров’я, екологічним проблемам. Головна проблема, над якою весь час працювала його адміністрація, це дефіцит бюджету.  У міжнародних відносинах досягнуто нових домовленостей з Радянським про скорочення ядерних озброєнь. Остаточно вирішене німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об`єдналася). Дж.Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні з Іраком за визволення Кувейту в 1991 р. («Буря в пустелі»).

У 1992 р. на президентських виборах Буш, маючи авторитет переможця, зненацька потерпів поразку від молодого і маловідомого демократа,  Білла Клінтона. Поразка Буша стала завершенням "консервативної революції", Новому президенту відразу довелось зустрітися з проблемою етнічними заворушеннями у Лос-Анджелесі, які довелось придушувати військами. Ці заворушення свідчили, про наявність значних соціальних конфліктів, які мають етнічну основу

на президентських виборах 1996 р. Б.Клінтон знову здобув перемогу.

            За роки свого перебування в Білому домі Б.Клінтон не вдавався до радикальних реформ, проводячи прагматичну політику. Проте ним започатковано реформи в освіті і охороні здоров’я, соціальному забезпеченні.

Вибори 2000 р. були особливими в історії США, вони стали випробуванням для американської демократії, системи виборів..

            Відносне економічне благополуччя дало змогу адміністрації Дж.Буша-молодшого основну увагу зосередити на зовнішній політиці. 11 вересня 2001 р. стало переломним у житті США і світу. У цей день стався терористичний напад, в результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр у Нью-Йорку і пошкоджено будівлю Пентагона (Міністерства оборони США). Жертвами терористів стало близько 5 тис. чол. Цей терористичний акт показав всю небезпеку тероризму.

- Першою серйозною акцією США стало втручання у внутрішні справи Афганістану на боці тих сил, що ВЕли боротьбу з рухом Талібан.

- Взимку 2002-2003 рр. США розгорнули масову антиіракську кампанію з метою повалити президента Саддама Хусейна.

- У березні-квітні 2003 р. війська США та Великобританії провели блискучу операцію по поваленню режиму Саддама Хусейна.

- 30 червня 2004 р. США передали владу іракській адміністрації, відновивши суверенітет країни. Але становище в країні є непевним.  Наслідки війни будуть мати довготривалий вплив на долю світу, регіону і США. Перемога над режимом Саддама Хусейна не розв`язує основного завдання боротьби з тероризмом.

            Також початок нового тисячоліття приніс і економічні проблеми для США. Прокотилась хвиля банкрутств великих компаній США. Все це поставило адміністрацію Буша-молодшого перед загрозою економічної кризи.

            Важливою подією в історії США стало прийняття у грудні 2003 р. Верховним судом США рішення про зміну фінансування системи виборів президента.

            На виборах 2004 р. перемогу у президентській гонці здобув знову Дж.Буш – молодший.

            На кінець його президентства припала прогнозована фінансоваКРИЗА , яка переросла в економічну, криза, що охопила всі країни світу.

            На президентських виборах 2008 р. перемогу здобув демократ Б.Обама.

У період кінця ХХ – початку ХIХ ст. докорінно міняється роль США у світі. Після розпаду СРСР вони залишились однією наддержавою. Відповідно, вся їх політика, як внутрішня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.