- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Сша у1945 – 2014 рр.: політичний та економічний розвиток.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характерні риси вивчення історичних фактів.
- •Наростання політичної кризи у Речі Посполитій та її поділи.
- •Формування української народності.
- •Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці хіх – у першій половині хх ст.
- •Історичні поняття та їх класифікація. Продумайте, в яких класах і яких темах розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •Соціально-економічний розвиток чеських та словацьких земель у складі Габсбурзької імперії
- •На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі, поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу.
- •Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України.
- •3.2. Роль Галицько-Волинського - князівства в історії української державності
- •Національно-визвольний рух у Греції в другій половині хvііі – на початку хіх ст. І утворення «Першої республіки».
- •Охарактеризуйте особливості методики навчання історії у школах Великобританії.
- •1.Чернігово-Сіверська земля у х–хііі ст.
- •2. Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Культура Давньої Русі (іх–хііі ст.).
- •Німеччина у 1918 – 1945 рр.: політичний та економічний розвиток і зовнішня політика.
- •Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •«Весна народів» у країнах Центрально-Східної Європи.
- •Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть приклади різних видів усного викладу матеріалу.
- •1. Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2. Країни Центральної Європи у Другій світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •1. Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі.
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •1. Українська культура хіv – першої половини хvіі ст.
- •2. Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій половині хх ст.
- •3. Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •1. Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини хvii ст.
- •2. Створення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного гуртка.
- •1. Українська козацька держава: основні етапи політичної історії.
- •2. Утворення слов’янських держав після Першої світової війни.
- •3. Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання.
- •1. Культура України доби Гетьманщини (друга половина хvii – XVIII ст.).
- •2. Національно-визвольний рух народів Балканського півострова у хіх ст.
- •3. Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •Суспільно-політичне життя України на початку хх ст.
- •Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу та його особливості в країнах Західної Європи у період класичного середньовіччя.
- •Національно-державне будівництво в Україні за Центральної Ради.
- •Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •Давньогрецька цивілізація.
- •Західноукраїнські землі у хіх – на початку хх ст.
- •Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних умінь, що формуються на уроках історії.
- •Хеттська цивілізація.
- •Реформи 60 – 70-х рр. Хіх ст. В Російській імперії та їх наслідки для України.
- •Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •1. Великі географічні відкриття XV–XVII ст.
- •2. Українська Держава гетьмана п.Скоропадського.
- •3. Основні вимоги до уроку історії.
- •Реформація в Німеччині у 1517–1525 рр.: програми і напрямки.
- •Директорія Української Народної Республіки.
- •Типологія уроків історії. Поясніть існуючі типології уроків.
- •Французька революція кінця хvііі ст. Та її історичне значення.
- •Західноукраїнська Народна Республіка.
- •Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Політичний устрій південнослов’янських та західнослов’янських країн після Другої світової війни.
- •Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •Основні етапи історії Візантійської імперії.
- •Соціально-економічний розвиток України у 20 – 30-х рр. Хх ст.
- •Основні етапи підготовки учителя до уроку історії.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •Україна в роки Другої світової війни.
- •Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов’янських народів у хіх ст.: основні тенденції розвитку.
- •Розбудова незалежної Української держави (90-ті рр. Хх – початок ххі ст.).
- •Схарактеризуйте зміни в системі історичної освіти у 30–50-х рр. Хх ст.
- •Об’єднання Німеччини у другій половині хіх ст.
- •Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Контроль за роботою учителя історії. Аналіз уроків.
- •Українське національне відродження кінця хvііі – початку хх ст.
- •Інтеграційні процеси в Європі у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Український національно-визвольний рух другої половини XIX – початку XX ст.
- •Демократичні революції у країнах Центрально-Східної Європи у 80–90-х рр. Хх ст.
- •Наведіть приклади використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії.
Історичні поняття та їх класифікація. Продумайте, в яких класах і яких темах розкривається одне із загальноісторичних понять.
Історичним поняттям називають ключове слово (чи ключові слова), у яких відображено головні, важливі, найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями історичних понять є одним із найважливіших завдань навчання історії у школі.
Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими історичними поняттями.
Виділяються наступні етапи формування понять:
– створення цілісної картини історичного явища;
– виділення його суттєвих ознак;
– повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;
– визначення поняття;
– вправи на використання поняття;
– перехід до вивчення нових понять.
За своєю класифікацією історичні поняття розподіляються на:
– Одиничні – діють на протязі короткого історичного часу, в тій чи іншій країні;
– Особові – діють на протязі значного періоду, в одній країні чи групі країн;
– Загальні – діють в різних країнах, в рамках певного суспільства;
– Всеохопні – діють в різних суспільствах на протязі великого історичного періоду.
Поняття розрізняються за змістом історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні.
Поняття та теоретичні положення під час вивчення курсу історії можуть бути засвоєні лише за умови знання учнями конкретних історичних фактів.
Дослідження дидактів та методистів підтвердили, що поняття та теоретичні положення в шкільних курсах історії можуть бути засвоєні лише за умови знання учнями конкретних історичних фактів. При викладанні історії України слід звернути увагу на вивчення основних понять та ідей курсу, які є провідними в усіх класах і акумулюються в таких положеннях: етапи становлення української державності; боротьба українського народу з іноземними загарбниками; антифеодальний та національно-визвольний рух в Україні; становлення української нації; видатні політичні діячі України; герої національно-визвольних змагань; внесок українського народу в скарбницю світової науки та культури; національні меншини в Україні; соціально-економічний і політичний розвиток України; відродження і побудова Української держави.
Білет 4.
Київська Русь: основні етапи політичної історії.
У політичній історії Київської Русі вирізняють 3 основні етапи.
1. Становлення(утворення та об’єднання, кінець IX- кінець X ст.)
2. Піднесення і розквіт(кінець X – середина кінець XI ст.)
3. Міжусобні війни та занепад( кінець XI – середина кінець XIII ст.)
Перший етап розпочався з утворення основних центрів державності на територіях Київської Русі – перш за все у Києві та навколишніх землях – Київське князівство, Полянське князівство, та близько Новгорода, що оформився як самостійне місто вже пізніше). Але розбрат та суперництво правителів призвели до нечуваного в історії прецеденту – запрошення на князювання у північнослов’янських землях «варяга» Рюрика, нормандця за походженням. Існують дані про християнську віру Рюрика, хоча деякі історики радянського періоду заперечували взагалі саме його існування. Період його княжіння згадується в літописах як період підйому й встановлення ладу на руських землях. Після смерті Рюрика влада на північних землях перейшла до Олега в якості регента неповнолітнього сина Рюрика Ігоря. Тим часом на київських землях влада належала князеві Аскольду. Є дані про так зване «Аскольдове хрещення» Русі задовго до 988-го року – проголошення християнської Русі за офіційною версією. Олег вбив Аскольда разом з його братом Діром, захопивши Київ і, таким чином, об’єднавши руські землі. У якості князя Олег здійснив декілька дуже важливих перетворень. Київ було встановлено столицею Київської Русі, а військову могутність новоутвореної держави підкріплено кількома вдалими військовими походами. Наступником Олега зійшов на престол Ігор. Ігор багато в чому продовжив лінію дій Олега, ще більш зміцнивши військову могутніть Київської Русі і завоювавши для держави репутацію сильного супротивника на світовій політичній арені. Правління Ольги порівняно з правлінням Ігоря та його сина Святослава можна вважати більш поміркованим і орієнтованим більш на дипломатичні відносини, ніж на військові дії. Тим не менше її син і наступник Святослав зовсім не наслідував її після свого сходження на престол, адже його правління вважається одним з найбільш войовничих – майже весь період правління Святослава Русь вела завойовницькі дії.
Таким чином, етап становлення держави характеризується акцентом на воєнні дії и військову силу, захист та розширення кордонів, політичне об’єднання Русі за допомогою сили.
Другим етапом політичної історії Київської Русі вважають період князювання Володимира Великого та наступний за ним період князювання Ярослава Мудрого. На цьому етапі відбувається становлення релігії та законності, об’єднання народу руського не тільки політичне, зовнішнє, а й духовне, внутрішнє. Безперечно, найважливіша подія цього періоду – християнізація Київської Русі, здійснена Володимиром Великим у 988-му році. Завдяки цій події держава отримала:
1. Єдину державну релігію, тобто духовну єдність свого народу
2.Піднесення авторитету Русі на міжнародній арені
3. Налагодження тісніших дипломатичних стосунків з християнськими державами
4. Церкву як допоміжний засіб контролю й підтримки
Крім релігійної реформи важливе значення мало введення первісних законодавчих норм, розпочате Володимиром й завершене Ярославом у вигляді збірки законів «Руська правда». Також важливе перенесення акценту у зовнішній політиці держави з військових дій і завойовницьких цілей на дипломатичні відносини. Особливо це стосується правління Ярослава, що навіть закріпив дипломатичні стосунки зі світовими державами за допомогою шлюбних союзів своїх нащадків. Також цей період характеризується значним піднесенням у розвитку культури, що почасти пояснюється підсиленням візантійського впливу і появою письменних служителів культу на території держави. За Ярослава було збудовано Святу Софію Київську – символ духу Київської Русі. Третій етап можна вважати етапом занепаду. Після смерті Ярослава – сильного лідера, цілком відповідно до історичних законів, почалися міжусобні чвари і суперечки між його нащадками. Руська держава втратила свою єдність і увійшла до періоду феодальної роздрібненості(тобто, модель управління змінилася з монархічної та централізованої до феодальної з великою кількістю дрібних центрів і відсутністю політичної та законодавчої єдності між ними).
