Репродуктивне здоров'я:

Інтегрованим показником, який характеризує стан репродуктивного здоров'я вважають показник народжуваності.

Сучасному періоду розвитку України притаманний низький рівень народжуваності. Ця проблема існує в Україні протягом XX століття, а сучасна соціально-економічна криза лише посилила її.

Найвищий рівень народжуваності в Україні за радянських часів був у 1925-26рр. — показник сумарної плідності становив 5,4 дитини.

Поступове зниження народжуваності із подальшою стабілізацією спостерігалось у 50-х — на початку 60-х років (в містах близько 1,8 дитини, в селах — 2,2-2,5). Протягом 1983-1987 рр. Незначне підвищення дітородної активності населення ( 2-2,1 дитини ) що пояснюється запровадженим з листопада 1982 р. заходів з посилення державної допомоги сім'ям з дітьми, однак у 1987-2001 рр. народжуваність знову знижується.

Певне зростання рівня народжуваності в Україні реєструють у 2002 (8,1%) і 2003 р. (8,5%), хоча темпи відтворення населення залишаються критично низькими — показник сумарної плідності – 1,1 на одну жінку.

Динаміка коефіцієнтів народжуваності за період (2005-2014 рр.) свідчить про зріст народжуваності:

2005 р. — 9‰

2006 р. — 9,8‰

2007 р. — 10,2‰

2008 р. — 11‰

2014р. — 11,5‰

Таким чином, рівень народжуваності зріс серед всього населення на 33,3%, серед міського − на 25,8% , серед сільського − на 41,5%.

За рівнем народжуваності регіони України розділяються на три групи: східні області ( депресивні з огляду на дітородну активність), для яких характерна надзвичайно низька народжуваність, що навіть на половину не забезпечує відновлення чисельності населення

( Донецька, Луганська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська області), та західні з відносно високими показниками народжуваності. Для західного регіону характерні порівняльно високі сумарні коефіцієнти народжуваності (1,2-1,6 дитини на 1 жінку). Сюди входять території, де ще збереглися традиції дводітності, які демонструють найменші в Україні показники поширеності абортів, з удвічі нижчою за український рівень часткою позашлюбної народжуваності.

До третьої групи належать демографічно старі області центру та півночі, в яких показники народжуваності та відтворення населення знаходяться на рівні середньо українських.

Внаслідок несприятливих змін в процесах народжуваності впродовж останніх 25 років не задовольняється потреба в дітях − на мікрорівні, відбувається деформація вікового складу населення, зменшення його демографічного і трудового потенціалу − на макрорівні.

В інших економічно розвинутих країнах світу теж відзначається падіння народжуваності, однак цей процес супроводжується низькою смертністю та вищим рівнем середньої тривалості життя, що стримує депопуляцію.

На формування рівня народжуваності впливає значна кількість чинників:

• Соціальний статус жінки в суспільстві;

• Зайнятість жінки;

• Соціальна захищеність;

• Рівень освіти;

• Рівень матеріального забезпечення;

• Забезпечення належними житловими умовами;

• Ступінь задоволення особистих потреб та інтересів;

• Релігія, тощо.

До головних показників, що формують репродуктивне здоров'я також відносяться:

1. Захворюваність жіночого населення;

2. Безпліддя;

3. Аборти;

4. Материнська смертність;

5. Смертність немовлят.

Захворюваність жіночого населення

Покращення репродуктивного здоров'я − процес тривалий і складний.

Здоров'я жінки суттєво визначається умовами її розвитку в утробі матері, в період новонародженості, дитинстві та в підлітковому віці.

Основи репродуктивної системи закладаються ще в період ембріогенезу людини. На виникнення її патології значно впливають тератогенні фактори, вроджені вади розвитку, затримка розвитку плода, не виношування, антенатальна смерть плода, екстрагенітальні захворювання, тощо.

Для більш ефективного розв'язування проблеми репродуктивного здоров'я в Національній програмі „Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 року визначені основні вікові групи:

• Діти віком до 14 років;

• Діти підліткового віку 15-17 років;

• Молодь у віці 18-20 років;

• Молоді сім'ї до 35 років;

• Вагітні жінки

• Жінки та чоловіки репродуктивного віку.

Співвідносна дія факторів впливу на формування репродуктивної системи змінюється з віком.

• У дітей перших десяти років життя важливе значення для становлення репродуктивної системи має рання діагностика і корекція вроджених вад розвитку статевої системи, профілактика порушень росту, статевого розвитку, інфекційних та хронічних хвороб.

• У підлітковому періоді відбувається біологічний розвиток, починаючи з пубертатного періоду до повної репродуктивної зрілості, а також психологічний розвиток − від пізнавальних та емоційних типів дитячого віку до таких же дорослої людини.

Репродуктивне здоров'я дітей підліткового віку заслуговує на особливу увагу, і висуває важливі медико-соціальні проблеми:

• Стан здоров'я;

• Ризик вагітності;

• Інфекції, що передаються статевим шляхом; ВІЛ-СНІД.

А також соціальні, економічні та виховні аспекти, що виникають при ранніх статевих відносинах.

Ранній сексуальний досвід на тлі недостатньої культури сексуальних стосунків призводить до небажаної вагітності, до зростання рівня хвороб,що передаються статевим шляхом. Проблемою є також дисгармонійний фізичний розвиток - у 20-255 підлітків надлишкова вага, дефіцит маси.

Аналіз стану соматичного здоров'я підлітків свідчить про його негативну тенденцію. Збільшення поширеності захворювань у дівчат-підлітків за останні роки відбулося через зростання хвороб, які суттєво впливають на репродуктивну функцію жінки. В цілому за останні 12 років серед дівчат поширеність захворювань зросла в 1,7 разів, хвороб сечостатевої системи збільшилась у 4,6 разів, розладів менструацій − у 4,5 разів, запальних захворювань придатків матки − у 4,6 разів.

Погіршення соматичного здоров'я дітей підліткового віку суттєво позначається на їх репродуктивному здоров’ї, яке, в свою чергу, безпосередньо пов’язано з репродуктивною поведінкою. До факторів негативного впливу на репродуктивну поведінку молоді відносяться:

• Порнографія у засобах масової інформації;

• Пропаганда сексуального насилля;

• Раннє статеве життя,

• Широке розповсюдження шкідливих звичок (наркоманія, алкоголізм, тютюнопаління);

• Страх не знайти або втратити роботу;

• Фінансова залежність від батьків.

Так, за даними соціологічного дослідження, проведеного в рамках виконання програми „Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні”, в 2 % опитаних дітей віком 12-14 років і понад 72 % дітей і молоді віком 15-20 років вживають алкоголь. Активно курить кожен третій підліток 12-14 років і кожен другий старше 15 років. Майже кожен п’ятий підліток почав вживати алкоголь і курити у віці до 10 років.

Сексуальна активність підліткового віку призводить до того, що із щорічно зареєстрованих 12 млн. випадків захворювань, що передаються статевим шляхом, 3 млн. припадає на підлітків. Розкута поведінка, а також ранні статеві стосунки спричиняють і ранню вагітність з великою загрозою її ускладнення.

Серед чинників які негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я жінок вагоме значення мають запальні захворювання статевих органів. Частота даної патології складає понад 130 на 10 тис. жінок 18 років і старше. Окрім того запальні захворювання статевих органів − чинник підвищеного ризику позаматкової вагітності, безпліддя, розладів менструацій, появи новоутворень.

Порушення репродуктивного здоров’я жінок спричиняють і інфекції, що передаються статевим шляхом, до яких належить сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, мікоплазмоз тощо, що в свою чергу створює сприятливі умови для поширення ВІЛ-інфекції. До хвороб, що можуть вражати репродуктивну систему відносять також туберкульоз та онкологічні захворювання.

Сучасною проблемою в Україні є зростання випадків ВІЛ-СНІДу сереж жінок репродуктивного віку , що є загрозою інфікування новонароджених.

У жіночій консультації за сучасним нормативними документами, обстеження на ВІЛ проводиться серед вагітних при взятті їх на облік і перед пологами.

З метою покращення репродуктивного здоров’я серед молоді, попередження ВІЛ-СНІДу організуються «клініки дружні до молоді» в обласних, міських лікарнях. Така служба надає соціальну, психологічну допомогу підліткам і молоді в умовах конфіденційності, анонімності і безвідмовності.

Безпліддя

Наступним інтегральним показником стану репродуктивного здоров’я є безпліддя. За офіційними даними частота безпліддя не є високою − 3,5-2,8 на 1000 жінок та 0,3-0,4 у чоловіків, але соціологічні дослідження свідчать про те, що небажане безпліддя торкається від 6-8 % до 18-20 % сімей у різних регіонах України.

За даними зарубіжних і вітчизняних дослідників причиною безпліддя є:

1. запальні захворювання статевих органів;

2. гормональні порушення;

3. зміни ендокринної системи у жінок, що проживають на забрудненій території.

Репродуктивна функція розділена між чоловічим і жіночим організмами. Зацікавленість проблемою репродуктивного здоров’я чоловіків виникла порівняно недавно.

Ще понад 10 років тому на саміті в Ріо-де-Жанейро наголошувалось, що одна з основних причин зниження народжуваності − зниження чоловічої плідності. Тривалий час проблеми репродуктивного здоров׳я чоловіків були особистою справою лікаря і пацієнта, нині вони в центрі уваги вчених, політиків, громадськості.

За офіційними даними рівень чоловічого безпліддя у 10 разів нижчий за жіночий, але спеціальні дослідження встановили, що саме чоловіки на 40-60 % визначають загальний рівень безпліддя.

Проблемам чоловічого здоров׳я, зокрема репродуктивного, був присв׳ячений перший Всесвітній форум з питань чоловічого здоров׳я, який відбувся у 2004 році» у Буенос Айресі.

Причини порушень репродуктивності хлопчиків і юнаків:

• захворювання перенесені в дитинстві, особливо інфекційні хвороби;

• пухлини ендокринних залоз;

• специфічні травми.

За даними вітчизняних авторів близько 42-46 % патологічних станів, що формують порушення репродуктивної сфери чоловіків, мають свої корені в різних періодах дитинства. Визначальним у формуванні цих порушень є стан їх загального здоров׳я і, зокрема, хвороб сечостатевої системи.

Аналіз стану соматичного здоров׳я дітей, в тому числі і в підлітковому віці, свідчить про негативні тенденції, а саме, зростання поширеності захворювань у дітей до 14 років, у підлітків, у 26 із кожної тисячі юнаків реєструються захворювання сечостатевої системи.

Аборти

Серед найбільш вагомих чинників, що впливають на формування репродуктивного здоров׳я є штучне переривання вагітності.

Саме аборти негативно впливають на фертильність жінки, перебіг наступних вагітностей і пологів.

Реалізація заходів Національних програм планування сім׳ї та «Репродуктивного здоров׳я 2001-2015 років» суттєво вплинула на кількість абортів в Україні, однак вони ще продовжують залишатись одним із основних методів регулювання народжуваності. Ускладнення після абортів виникають у кожної третьої жінки, у першовагітних їх частота сягає 40 %.

Основними ускладненнями аборту є безплідність, невиношування плода, запальні захворювання статевих органів, ендокринні розлади, порушення перебігу вагітності і пологів.

Кількість безплідних подружніх пар у країні становить близько 1 млн.

Незважаючи на зменшення в Україні частоти абортів (2004 р.-21.1 на 1000 жінок, у 2005 р.-19.5 , у 2006 р.-18.6), цей показник у 2-3 вищий ніж у Канаді, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Швеції та інших економічно розвинутих країнах.

За даними ВООЗ у світі за рік реєструється 46 млн. абортів, 500 тис. жінок помирає від ускладнень після аборту.

Реального зниження числа абортів можна досягти шляхом охоплення сучасними методами контрацепції 40 % - 45 % жінок фертильного віку. Однак при позитивній динаміці використання сучасних методів контрацепції, охоплення ними жінок фертильного віку все ще залишається обмеженим, що обумовлено як недостатньою обізнаністю останніх про сучасні контрацептиви та безпеку їх застосування для здоров׳я, так і низькою їх доступністю внаслідок високої вартості.

Із запровадженням служби планування сім׳ї все ж право населення на інформацію й освіту в цій галузі задовольняється значно краще.

За даними спеціальних досліджень, інформованість населення щодо засобів контрацепції становить:

• про презервативи – 99 % населення

• про ВМС – 95 % населення

• про сперміциди – 61 % населення

• про жіночу стерилізацію – 65 % населення

• про імплантанти – 19 % населення.

Розвиток контрацепції як складової планування сім׳ї та поширення її сучасних методів сприяє попередженню небажаної вагітності, зниженню кількості абортів і їх ускладнень, регулюванню кількості дітей в сім׳ї та вибору оптимальних термінів їх народження, профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом.

Запобігаючи небажаній вагітності, особливо у групах високого ризику, погіршенню здоров׳я майбутньої матері, контрацепція знижує ризик смертності цього контингенту, знижує перинатальну смертність та захворюваність дітей, оскільки жінки в період бажаної вагітності ведуть більш здоровий спосіб життя і забезпечують більш якісний догляд дитини.