Аналіз діяльності пмсд:
Основними джерелами інформації про ПМСД населенню є паперові носії - медична облікова документація, що використовується в поліклініках (амбулаторіях).
Крім статистичної інформації, яка збирається на основі офіційної обліково-звітної документації, з метою аналізу використовуються методи досліджень, здебільшого вибіркового характеру, наприклад описи, переписи, опитування, хронометраж, експертна оцінка стану та якості медичної допомоги. Одержані дані підсумовуються у звітах за певний період і групуються відповідно до цілей, які переслідує аналіз. На основі абсолютних даних розраховуються показники, які характеризують частоту явища або його питому вагу.
Аналіз діяльності ланки ПМСД можна провести за схемою:
1. Загальні дані про роботу ланки ПМСД:
- характеристика контингенту обслуговування;
- характеристика кадрів;
- фінансове забезпечення;
- матеріально-технічне забезпечення.
2. Стан здоров’я прикріпленого населення:
- демографічні показники (народжуваність, смертність, природний приріст);
- захворюваність та інвалідність;
- фізичний розвиток дітей і підлітків;
3. Організація роботи ланки (лікаря) ПМСД.
4. Проведення профілактичної роботи та її результати:
- профілактичні щеплення;
- профілактичні огляди;
- диспансеризація здорових і хворих;
5. Стан лікувально-діагностичної роботи.
6. Наступність і зв'язок між ПМСД і спеціалізованою та стаціонарною допомогою.
7. Показники забезпеченості населення амбулаторно-поліклінічною допомогою:
- число лікарських посад на 10 тис. населення (прикріплених пацієнтів);
- число відвідувань в амбулаторії (поліклініці) і на дому на одного мешканця;
8. Навантаження лікаря на амбулаторному прийомі і на дому характеризується:
- кількістю населення, що обслуговується (прикріплених пацієнтів);
- структурою населення, що обслуговується за віком, станом здоров’я, умовами життя;
- числом відвідувань на одну годину роботи лікаря на прийомі і на дому;
- функцією лікарської посади, тобто кількістю відвідувань лікаря на рік.
Якість медичної допомоги характеризується:
- атестаційною категорією лікаря;
- обсягом діагностики, використанням лабораторних, інструментальних методів;
- якістю діагностики, співпадінням діагнозів лікаря ПМСД і «вузького» спеціаліста, амбулаторно-поліклінічного, стаціонарного, клінічного і патологоанатомічного;
- якістю лікування;
- охватом профілактичних щеплень, оглядів,
-показниками якості диспансерного нагляду, тощо.
Показники діяльності сл і їх визначення:
Повнота охоплення вагітних диспансерним наглядом:
Cвоєчасність взяття вагітних на диспансерний нагляд:
Безперервність диспансерного нагляду за вагітними:
4. Показники репродуктивного здоров’я:
- гінекологічна захворюваність; % не виношування вагітності, кількість абортів,
- материнська смертність;
- перинатальна смертність;
- захворюваність новонароджених.
Основні показники медичного обслуговування дитячого населення у СЛ:
Питома вага раннього охоплення новонароджених наглядом СЛ і медичної сестри:
2.Охоплення диспансерним наглядом дітей до року, у віці 3 і 7 років:
3. Охоплення диспансерним наглядом дітей, що страждають хронічними захворюваннями або мають відхилення у фізичному чи нервово психічному розвитку:
4Питома вага дітей, які знаходились на грудному вигодовуванні до 3 місяців.
6. Питома вага дітей 1-го року життя з рахітом та гіпотрофією ІІ-ІІІ ст.
7. Повнота охоплення проведення профілактичних щеплень серед дітей:
8. Показники стану здоров’я дітей різного віку:
- захворюваність та поширеність хвороб;
- летальність;
- смертність (в т.ч. смертність немовлят);
- фізичний розвиток.
Паліативна допомога.- це напрям медичної допомоги та соціальної опіки, що застосовується відносно пацієнтів з важкими невиліковними хворобами в активній фазі розвитку та обмеженою тривалістю (прогнозом) життя. Головними суб’єктами отримання допомоги цієї є хворі з онкологічними, цереброваскулярними хворобами, СНІДом і туберкульозом в термінальних стадіях, цукровим діабетом, нейродегенеративними сенільними хворобами.
Принципи паліативної допомоги- це невід’ємна частина медичної допомоги, така допомога потребує міждисциплінарної команди, доступна для всіх людей, доступ до цієї допомоги базується на клінічних показах, проводиться на основі етичних принципів і доказової медицини.
Організаційні форми паліативної допомоги-
Допомога вдома, стаціонари у спеціалізованих і звичайних лікарнях, денні стаціонари, поліклініки, амбулаторії, заклади невідкладної допомоги, «допомога вихідного дня», хоспіси, геріатричні відділення, відділення паліативної допомоги в будинках для осіб літнього віку.
Провідні засади паліативної допомоги- полегшення болі та інших симптомів, якомога довша підтримка повноцінного життя, навчання членів родини полегшенню страждань для пацієнтів, неможливість прискорити або відстрочити смерть, духовна підтримка.
При проведенні паліативної допомоги враховують соціальний компонент, духовний, психологічний і медичний.
Хоспіси- медико-соціальні заклади допомоги хворим в термінальних стадіях життя.
Хоспіс – це заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання паліативного або симптоматичного лікування, медико-психологічної реабілітації, соціальної та духовної підтримки хворим у термінальній стадії прогресування захворювання в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або виїзної служби. Хоспіс створюється шляхом реорганізації центральних районних, міських та інших лікарень, які не використані для реорганізації в інші лікувальні установи. Управлінням (головним управлінням) охорони здоров’я в залежності від потреб населення в паліативній допомозі, особливостей території обслуговування визначає спеціалізований ліжковий фонд, але не менше як 8 стаціонарних ліжок на 100 тисяч населення. Розрахунок паліативної та/або симптоматичної допомоги, медико-психологічної реабілітації, соціальної та духовної підтримки хворим у термінальній стадії прогресування захворювання, яку надають фахівці хоспісу, становить не менше як 10 хворих на 10 тисяч населення. Структура хоспісу складається з: апарату управління, стаціонарного сектора, консультаційного (амбулаторного, поліклінічного) відділення, відділення спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги або відділення паліативної та хоспісної допомоги вдома, приймального відділення, приміщення для психологічного розвантаження та дозвілля хворих, господарської служби, ритуального приміщення, приміщення для волонтерів, громадських організацій, які надають допомогу хворим, групи само підтримки для рідних.
Див. додаток шодо надання паліативної допомоги в Україні
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
21 січня 2013 року № 41
Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України
07 лютого 2013 р.
за №229/22761