Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
урбо.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
91 Кб
Скачать
☆

Міський ландшафт. Основні напрямки зміни ландшафтів на урбанізованих територіях.

 Ландшафт можна розглядати з фізико-географічної і ландшафтно-архітектурної (природної і антропогенної) позицій.

З фізико-географічної позицій ландшафт – однорідна за умовами розвитку природна система, основна категорія територіального поділу географічної оболонки, що складається з морфологічних елементів (місцевостей, урочищ, фацій) і компонентів (гірська порода, ґрунтовий шар, гідрологія, клімат, рослинний і тваринний світ тощо). Між компонентами ландшафту відбуваються постійний речовинно-енергетичний обмін, який визначає його структуру.

З ландшафтно-архітектурної позицій ландшафт – об’єкт гармонійного поєднання природного та антропогенного начал з метою створення культурного ландшафту і догляду за ним.

В широкому розумінні ландшафт (за Бергом) – це ділянка на якій характер рельєфу, клімату, рослинного покриву, тваринного світу, населення і культури людини утворюють єдине ціле.

 В населених пунктах перетворення ландшафтів досягає максимальної ступені. Земна поверхня в місцях розташування міст змінюється в результаті процесів, які направлені на задоволення потреб людини.

Основні напрямки перетворення ландшафтів у містах такі:

 · знищення природного рослинного і ґрунтового покриву для розробки мінеральних ресурсів;

 · регулювання стоків річок та інших водотоків внаслідок створення водосховищ;

 · використання землі під будівництво доріг та інженерних споруд;

 · відчуження земель під очисні споруди і місця захоронення та утилізації відходів;

 · створення штучного рослинного покриву в садах, парках та містах відпочинку.

 Територія міста неоднорідна в ландшафтному відношенні. В різних частинах міста, залежно від виду землекористування - в історичному і діловому центрі, житлових районах, промисловій, транспортній, водогосподарській, рекреаційній і приміській зонах - ступінь зміни природних елементів і насиченість техногенними об’єктами різна. Загальна для всіх міст тенденція – зменшення повністю змінених і штучних покриттів і ступеня забудованості в напрямку від центра до окраїн.

Поняття про антропогенний ландшафт і ландшафтно-техногенний комплекс.

 Аналізуючи зміни ландшафту міста, можна зробити такі основні висновки:

1) культурний ландшафт є продуктом господарської діяльності людини. На формах ландшафту відбиваються рівень людської цивілізації. Суспільно-економічні відносини й естетична думка того чи іншого періоду суспільного розвитку;

2) зміни ландшафту відбуваються внаслідок трьох основних причин, які можуть діяти одночасно або окремо:

· стихійні – спонтанність забудови,

· функціональні – пізнавальне цілеспрямоване перетворення ландшафту з врахуванням інтересів господарської діяльності та об’єктивних потенційних можливостей ландшафту;

· естетичні – відповідають естетичним потребам і нормам, які існують в суспільстві;

3) послідовність зміни типів ландшафтів може бути прогресивною і регресивною. Розвиток ландшафту має послідовний характер: первісний – натуральний – культурний.

Сучасні ландшафти урбанізованих територій можна згрупувати в окремі типи з характерними ознаками. Основними типами є антропогенний ландшафт і ландшафтно-техногенний комплекс.

Антропогенним називається ландшафт, в якому на всій чи на більшій частині площі під впливом людини, змінений хоча б один компонент ландшафту. Антропогенні ландшафти, незважаючи на те, що створені людиною, є природними комплексами і в своєму розвитку керуються природними законами.

В ландшафтно-техногенних комплексах основну роль відіграє техногенний блок, функціонування якого керується людиною. Такі системи не здатні до природного саморозвитку.

 У ландшафті урбанізованих територій виділяють:

 · антропогенні ландшафти (природно-антропогенні порушені і відновлені);

 · ландшафтно-технологічні комплекси (території промислових підприємств, автомобільні та залізничні дороги і т. Д.);

 · техногенні об’єкти (будинки, елементи інженерної інфраструктури і т. Д.).

Особливістю антропогенних ландшафтів є те, що популяції організмів, які входять до складу біогеоценозів, активно взаємодіють не лише з природними, а й з техногенними елементами ландшафтних комплексів.

Природні біогеоценози входять в структуру ландшафтів і співпадають з межами ландшафтних фацій – найменших таксономічних одиниць ландшафтної сфери Землі.

Класифікація антропогенних ландшафтів. Великі підрозділи ландшафтної сфери Землі – водні, земноводні, наземні, донні і льодовикові –представлені як природними, так і антропогенними порядками (серіями). В природних порядках, в якості визначаючого критерію, використовують особливості рельєфу і географічної зональності.

В антропогенних порядках основним критерієм для класифікації ландшафтних одиниць є тип землекористування.

Існують різні класифікації антропогенних ландшафтів.

За класифікацією Мількова (1973, 1990 рр.) Виділяють такі класи антропогенного ландшафту (табл. 1):

 1) сільськогосподарський, виникає в процесі використання земель рослинний і грунтовий покрив яких змінений і контролюється людиною;

 2) промисловий, утворюється в процесі добування корисних копалин та їх обробітку різними галузями промисловості;

 3) лінійно-дорожний, пов’язаний з використанням земель для забезпечення комунікації між людьми;

 4) лісовий антропогенний, утворюється в результаті насадження лісів і відновлення лісів в місцях вирубок і пожеж;

 5) водний антропогенний, виникає при створенні штучних водойм і водостоків;

 6) рекреаційний, характерний для зон відпочинку;

 7) селітебний – ландшафт міст і сіл з їх будовами, вулицями, дорогами, зеленими насадженнями;

 8) беллігеративний (від лат. Belligero – воювати), виникає в місцях ведення бойових дій чи створення оборонних споруд.

Подальший поділ антропогенних ландшафтів полягає у виділенні підкласів, типів, підтипів і урочищ. Фактор зональності відіграє основну роль у виділені типів сільськогосподарського, лісового, рекреаційного і селітебного сільського ландшафтів. Промисловий, лінійно-дорожний, водний антропогенний і селітебний міський мають чітко виражені риси азональності.

Оскільки на міські ландшафти при їх формуванні накладались функціональні процеси, існує функціональна класифікація, за якою ландшафти поділяють на такі види:

1) урбанізований ландшафт – основний ландшафт міста, який представлений житловою забудовою, територіями підприємств, транспортними комунікаціями і зеленими масивами;

2) індустріальний ландшафт – промислові майданчики, складські зони;

3) девастований ландшафт представлений кар’єрними виїмками та відвалами в зоні видобутку будівельних матеріалів;

4) рекреаційний ландшафт - це ділянки з рекреаційними функціями;

5) комунікаційний ландшафт виникає при будівництві доріг і залізниць;

6) агрокультурний ландшафт – це ландшафт сіл, селищ, виробничих зон колгоспів і селянських спілок.

Територія міста – це мозаїка земельних ділянок з різними видами землекористування і ландшафтними характеристиками. Таким чином, урбанізований ландшафт є ширшим поняттям, ніж селітебний міський ландшафт і включає в себе урочища практично всіх класів антропогенного ландшафту. Необхідною і достатньою умовою формування урбанізованого ландшафту є наявність на певній території селітебного міського ландшафту.