- •Міське середовище. Поняття про урбогеосоціосистему.
- •Урбанізація. Фактори урбанізації.
- •Історія і перспективі урбанізації.
- •Розробка і коректування природоохоронних заходів.
- •Ґрунти міських територій.
- •Небезпечні геологічні процеси на міських територіях та захист від них.
- •Водні об’єкти міста та їх використання.
- •Контроль якості водних об’єктів.
- •Характеристика джерел забруднення та основних забруднюючих речовин атмосферного повітря.
- •Поверхневий стік з території міста.
- •Процес формування складу атмосферного повітря в населених пунктах
- •Заходи для захисту повітря, які здійснюють в межах міста можна поділити на такі групи:
- •Формування флори і фауни міста.
- •Міський ландшафт. Основні напрямки зміни ландшафтів на урбанізованих територіях.
- •Поняття про антропогенний ландшафт і ландшафтно-техногенний комплекс.
- •Функції рослинного покриву в містах.
- •Фітомеліорація. Принципи фітомеліорації.
- •Фітомеліоративні системи та їх класифікація.
- •Комплексні зелені зони міста.
- •Переваги і недоліки життя в місті.
- •Основні техногенні фактори несприятливого впливу на жителів міста.
- •Причини виникнення деяких хвороб у жителів міст.
- •Міське комунальне господарство: структура і завдання.
- •Вплив енергетичних об’єктів на природне середовище.
- •Характеристика твердих побутових відходів.
- •Організаційна система управління.
- •Екологічний моніторинг міського середовища.
- •Екологічна експертиза і екологічний аудит.
Контроль якості водних об’єктів.
Різні види водокористування зумовлюють різні вимоги до води. Отже, поняття якості води повинно бути пов’язане з її використанням.
Згідно Водного кодексу України якість води – це характеристика її властивостей і складу, яка визначає придатність для конкретного виду водокоритування.
Оскільки не існує єдиного показника, який міг би характеризувати весь комплекс характеристик води, оцінка якості ведеться на основі системи показників.
Показники якості води поділяються загальні і специфічні. До загальних відносяться показники характерні для всіх водних об’єктів (фізичні, бактеріологічні, гідробіологічні і хімічні показники). Присутність у воді специфічних показників зумовлена природними умовами та антропогенним впливом на водні об’єкти. Специфічними є деякі хімічні показники.До фізичних показників відносяться :
Температура води є результатом дії сонячної радіації, теплообміну з атмосферою, перенесення тепла течіями, надходження теплої води із зовнішніх джерел. Температура води вимірюється в градусах Цельсія (0С).
Запах води зумовлений специфічними речовинами, які надходять у воду в результаті життєдіяльності гідробіонтів, утворюються при розкладанні органічних речовин, потрапляють із зовнішніх джерел. Запах вимірюється в балах.
Прозорість води залежить від розсіювання сонячного світла у воді речовинами, які знаходяться у завислому чи колоїдному стані. Прозорість вимірюється в сантиметрах.
Колір води зумовлений наявністю органічних забарвлених речовин. Інтенсивне забарвлення зменшує прозорість води і вміст кисню. Колір вимірюється в градусах.
Вміст завислих частинок. Джерелами надходження завислих частинок є ерозія ґрунтів, вивітрювання гірських порід, донні відклади, продукти метаболізму і розкладання гідробіонтів, продукти хімічних реакцій, антропогенне забруднення. Завислі частинки негативно впливають на проникнення світла, погіршують умови життєдіяльності гідробіонтів, зумовлюють евтрофікацію. Вміст завислих частинок вимірюється в г/м3 (мг/л).
Бактеріологічні показники характеризують забруднення води патогенними мікроорганізмами. До бактеріологічних показників відносяться:
Колі-індекс – кількість бактерій кишечних паличок в 1 літрі води.
Колі-титр – кількість води, яка містить одну бактерію кишечної палички.
Чисельність лактозопозитивних кишечних паличок.
Чисельність коліфагів.
Гідробіологічні показники дають можливість оцінити якість води за тваринами і рослинами водних об’єктів. Це найбільш чутливі показники. Існує декілька підходів до гідробіологічної оцінки водних об’єктів.
Оцінка якості води за рівнем сапробності. Сапробність – це ступінь насичення води органічними речовинами. За рівнем сапробності водні об’єкти поділяють на полісапробні (найбільш забруднені), a-мезосапробні, b-мезосапробні і олігосапробні.
Кожному рівню сапробносі відповідають індикаторні організми-сапробіонти.
Оцінка якості води за видовою різноманітністю. При збільшенні забруднення водних об’єктів видова різноманітність, як правило, зменшується. Оцінку видової різноманітності здійснюють на основі індексів різноманітності (індекси Маргалефа, Шеннона).
Оцінка якості води за функціональними характеристиками водних об’єктів. Про якість води роблять висновок за величиною первинної продукції, інтенсивністю деструкції та іншими показниками.
Хімічні показники можуть бути загальними і специфічними. До загальних хімічних показників відносяться:
Розчинений кисень. Основними джерелами кисню у воді є газообмін з атмосферою, фотосинтез, талі і дощові води. Недостача кисню впливає на дихання гідро біонтів і окислення органічних сполук.
Хімічне споживання кисню (ХСК) – це кількість кисню, яка необхідна для хімічного окислення органічних і мінеральних речовин, які містяться в одиниці об’єму води. Величина ХСК характеризує загальне забруднення води.
Біологічне споживання кисню (БСК) – це кількість кисню, яка витрачається на біохімічне окислення органічних речовин, що містяться в одиниці об’єму за певний проміжок часу. На Україні БСК оцінюють за 5 діб (БСК5) і за 20 діб (БСК20) – повне. Величина БСК, також, характеризує загальне забруднення води органічними речовинами, які легко окислюються.
Водневий показник (рн). Залежить, в основному, від концентрації вугільної кислоти та її іонів, меншій мірі – від присутності гумінової кислоти.
Азот у водних об’єктах може перебувати у вигляді вільних молекул N2. Фосфор в природних водах знаходиться у вигляді органічних і неорганічних сполук, які перебувають, в основному, у завислому стані. Сполуки фосфору надходять у воду в результаті розкладання органічних речовин, вивітрювання гірських порід, із донних відкладів, при діяльністі людини
До специфічних хімічних показників якості води відносяться:
Феноли. Вміст фенолів у воді є результатом діяльність людини. Також, феноли утворюються при метаболізмі гідро біонтів і при біохімічному перетворенні органічних речовин. Феноли здійснюють токсичний вплив на гідро біонти і погіршують органолептичні властивості води.
Нафтопродукти. До нафтопродуктів відносяться палива, масла, бітуми. Джерелом надходження нафтопродуктів у водні об’єкти є витікання при їх добуванні, переробці і транспортуванні. Нафтопродукти токсично впливають на живі організми.
Поверхнево-активні речовини (ПАР) і синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР). Ці речовини токсично впливають гідробіонти, погіршують газообмін з атмосферою, зменшують інтенсивність процесів, які відбуваються у водних об’єктах, впливають на органолептичні властивості води.
Пестициди. Основним джерелом надходження пестицидів є поверхневий стік з сільськогосподарських територій. Пестициди характеризуються токсичним, мутагенним і кумулятивним впливом.
Важкі метали характеризуються токсичною і мутагенною дією, зменшують інтенсивність біохімічних процесів у водних об’єктах.
Хімічні показники вимірюються в г/м3, мг/дм3, мг/л.
Методика визначення якості води. У відповідності з Водним кодексом України оцінка якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування і екологічних нормативів якості води у водних об’єктах.
Оцінка якості води на основі нормативів екологічної безпеки водокористування. Діючі нормативи дають можливість оцінити якість води, яка використовується для комунально-побутового (рекреація, спорт), господарсько-питного (джерела водопостачання) і рибогосподарського (дві категорії) водопостачання.
Нормативну базу оцінки якості води складають загальні вимоги до складу і властивостей води, гранично допустимі концентрації і лімітуючий показник шкідливості.
Загальні вимоги визначають допустимий склад і властивості води, які оцінюються за фізичними, бактеріологічними і хімічними показниками.
Гранично допустима концентрація (ГДК)- це концентрація речовин у воді, яка не погіршує умови водокористування.
Лімітуючий показник шкідливості (ЛПШ) – це прояв шкідливості речовини при найменшій концентрації. У водних об’єктах комунально-побутового і господарсько-питного водопостачання виділяють три види ЛПШ – органолептичний, загальносанітарний і санітарно-токсикологічний. У водних об’єктах рибогосподарського водопостачання, крім названих, виділяють ще два види ЛПШ – токсикологічний і рибогосподарський.
Оцінка якості води на основі екологічних нормативів. Екологічні нормативи встановлюють для оцінки стану водних об’єктів на основі екологічної класифікації поверхневих вод. Система екологічної класифікації якості поверхневих вод включає три класифікаційні групи: сольового складу, еколого-санітарних показників і показників складу і біологічної дії специфічних речовин. В залежності від значення показників якості води поверхневі води відносять до певних категорій і класів якості води.
