- •1. Активаційна теорія емоцій Ліндслі.
- •2. Актуальні проблеми забезпечення психічного і фізичного здоров'я особистості.
- •3. Біологічна теорія емоцій п.К.Анохіна.
- •4. Види психофізіологічного відбору.
- •5. Види та характеристика стресів.
- •6. Використання лікувальної фізкультури та занять спортом у психофізіологічній реабілітації.
- •7. Дистрес та захворювання.
- •10. Еволюційна теорія емоцій ч.Дарвіна
- •8. Діагностика психофізіологічних станів та індивідуальні особливості.
- •9. Домінантно-мотиваційні настанови, цілісна просторово-часова інтеграція у психофізіологічній підготовці.
- •13. Електроокулограма (далі еог)
- •14. Загальна характеристика функціональних станів.
- •15. Засоби реабілітації функціонального стану.
- •18.Зміст психогігієни та пси профілактики. Психорегуляція.
- •19. Зовнішні методи регуляції психічних станів: фармакотерапія, психорегуляція, зовнішнє навіювання, масаж.
- •20. Класифікація емоцій
- •21. Класифікація емоційних станів.
- •22. Класифікація стресорів.
- •23. Класифікація стресорів. Стресова реакція.
- •24. Класифікація стресу.
- •25. Методи дослідження електричної активності шкіри.
- •26. Методи саморегуляції.
- •27. Нейрокультурна теорія емоцій Екмана.
- •28. Об’єкт, предмет та завдання психофізіології.
- •29. Основні компоненти психофізіологічної підготовки.
- •30. Основні характеристики емоцій. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •31. Поліграфні дослідження.
- •32. Поняття стану людини
- •33. Потребово-інформаційна теорія п.В. Симонова .
- •36. Принцип спеціалізованості, різноспрямованої ритмічності та зворотного зв'язку у психофізіологічній підготовці.
- •37. Причини і види стомлення.
- •38. Проблема активності у психофізіології.
- •39. Проблема змістовності у психофізіології.
- •40. Психічне здоров’я в навчальній діяльності студентів
- •41.Психічний стан та його властивості.
- •42.У психоаналітичній концепції емоцій 3. Фрейда
- •43.Психофізіологічна проблема активності.
- •44.Психофізіологічна проблема вибірковості.
- •45. Психофізіологічна проблема змістовності та вибірковості.
- •46.Психофізіологічна проблема змістовності
- •49.Психофізіологічна характеристика психічного та фізіологічного станів.
- •50.Психофізіологічна характеристика розумової праці.
- •51. Психофізіологічна характеристика станів функціонального напруження.
- •52. Психофізіологічна характеристика фізичної праці.
- •53.Психофізіологічна характеристика функціональних станів організму.
- •54.Психофізіологічна характеристика функціональних систем.
- •55. Психофізіологічна характеристика функціонального напруження.
- •56. Психофізіологічні механізми емоцій
- •57. Психофізіологічні характеристики емоцій
- •58. Психофізіологія стресу
- •59. Психофізіологія як наука
- •60. Реєстрація електричної активності шкіри
- •61. Роль і місце функціонального стану у поведінці людини.
- •62. Складові психофізіологічного відбору.
- •63. Складові рефлекторних актів, що впливають на формування функціонального стану організму
- •65. Стадії проходження стресу (за Сельє).
- •66. Стрес і емоції. Механізми стресу.
- •67. Стрес та дистрес.
- •68 Стресостійкість і стресореактивність.
- •69. Сучасні методи психофізіології.
- •70. Сучасні методи психофізіологічного дослідження. Електроміограма.
- •71. Сучасні методи психофізіології.
- •72. Сучасні методи психофізіологічного дослідження. Електроміограма.
- •73.Схожість і відмінність функціонального стану організму при фізичній і розумовій праці.
- •74. Таламічна теорії емоцій Кенона-Барда.
- •75. Трьохвимірна структура простору фундаментальних емоцій.
- •Формування трьох видів функціональних систем під час професійної діяльності.
- •Функціональний і психофізіологічний стан.
- •Характеристика відносно самостійних частин психофізіології.
- •83. Характеристика ознак перевтоми.
- •84. Характеристика психологічного стресу
- •85. Характеристика складових психофізіології.
- •86.Характеристика та ознаки перевтоми.
- •87.Характеристика трьох видів функціональних систем.
- •88. Характеристика функціональних станів організму.
20. Класифікація емоцій
Емоції класифікують в залежності від сфери явищ, що визначають їх появу. Одну з найбільш повних класифікацій запропонував Б.И. Додонов. В ній виділяються:
Альтруїстичні емоції - переживання, які виникають на основі потреби в допомозі, підтримці іншим людям: бажання приносити людям радість, почуття занепокоєння долею іншої людини, турбота про неї.
Комунікативні - емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями.
Глоричні емоції - пов'язані з потребою у самоповазі та славі: прагнення завоювати визнання; почуття гордості, почуття переваги, почуття задоволення собою, своїми успіхами.
Праксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задоволення від зробленої роботи.
Пунічні емоції - визначаються потребами в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби; жадоба до гострих почувань; почуття ризику; почуття спортивного азарту; рішучість.
Романтичні емоції - прагнення до всього незвичайного, очікування чогось світлого, доброго; почуття лиховісно-таємничого, містичного.
Гностичні емоції- пов'язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища.
Естетичні емоції пов'язані з ліричними переживаннями, почуття прекрасного. Гедоністичні емоції пов'язані із задоволенням потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями - від смачної їжі, сонця; почуття безтурботності; Акизитивні емоції - породжуються інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування.
21. Класифікація емоційних станів.
Амбівалентні емоції - складний суперечливий емоційних стан людини, в якому поєднані 2 емоційні переживання, що що зумовлені подвійним ставленням до іншої людини, предмета чи явища (страждання, ревнощі). Емоції по тривалості і степені виразності: емоції настрою, пристрасті і афекту.
Настрій - найпоширеніший емоційний стан, що характеризується слабкою інтенсивністю, тривалістю, іноді невизначеністю та неясністю переживань.
Пристрасть- виразне, сильне, глибоке, тривале, усвідомлене емоційне переживання. Воно активізує діяльність людини, підпорядковує собі всі її думки та вчинки, мобілізує на подолання перешкод, на досягнення поставленої мети. Пристрасть до улюбленої справи дозволяє досягти значних успіхів. Однак пристрасть може не лише формувати особистість, але й зруйнувати її (наприклад, пристрасть до азартних ігор, алкоголю, наркотиків).
Афект- емоційне переживання, що характеризується різко вираженою інтенсивністю та відносною короткочасністю. Це вже не радість, а захоплення; не горе, а відчай; не страх, а жах; не гнів, а лють.
22. Класифікація стресорів.
Системна реакція організму на будь-який біологічний, хімічний, фізичний, психологічний вплив, яка має пристосувальне значення, називається стресом (тиск, напруга).
Стресори – це чинники, які викликають стрес. Стресори можуть бути різними, але вони зумовлюють в організмі однакову за іормоюбіологічну реакцію, яка є неспецифічною. Стресори бувають: фізіологічні і психологічні. Фізіологічні стресори безпосередньо впливають на тканини тіла: біль, холод, навантаження, висока температура. Психологічні – це стимули, які сигналізують про біологічну або соціальну значущість подій. Психологічні стресори впливають на нервові структури: переживання, образи, складні завдання, суміжність 2 професій, конфлікти.
