2.3. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

Метою заключного етапу експерименту було виявлення тих змін що відбулися у моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку з якими велась експериментальна робота. Контрольні зрізи спрямовувалися на з’ясування якісних та кількісних змін, що відбулися.

Для порівняння результативності морального вихованняу дітей старшого дошкільного віку було застосовано ту саму методику та критерії, що і в ході констатуючого експерименту. Аналіз дитячих відповідей дав змогу, по-перше, визначити зміни у наявності знань та уявлень про моральні якості, способи їх прояву, розуміння сутності певних понять, уміння характеризувати моральні (аморальні) прояви, аналізувати та давати адекватну їм оцінку в порівнянні з тим, якими вони були до застосування методики.

Результати бесіди на контрольному етапі допомогли виявити реакцію дітей на біль і горе оточуючих, уміння цілеспрямовано виражати свої почуття у відповідь на різноманітні внутрішні стани інших людей, усвідомлення чужих емоцій та відгуки на них. Контрольний зріз виявив рівень засвоєння дітьми традицій народу і дозволив встановити позитивні зміни в уявленнях дошкільнят про традиції предків і уміннях використовувати їх у самостійній діяльності.

Результати дослідження представлені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Рівні моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку (контрольний етап)

Загальна кількість опитанних осіб	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Низький рівень
25 дітей	20 %	48%	20 %	12 %
25 дітей	5	12	5	3

Дані таблиці засвідчують про те, що кількість дітей високим рівнем моральності зросла з 16 % до 20 %, з достатнім – з 24 % до 48 %, а з середнім – зменшилась з 36% до 20 % і низьким – зменшилась з 24 % до 12 %. Як бачимо, динаміка позитивна, що і доводить ефективність обраної нами експериментальної методики.

Результати дослідження дозволили констатувати, що український фольклор є не тільки невичерпним джерелом народної духовності й моралі, а й невід’ємною складовою виховання дітей дошкільного віку. Одержані у ході експерименту дані підтвердили ефективність розробленої експериментальної методики морального виховання дітей старшого дошкільного віку засобами українського фольклору.

Помітними були і якісні відмінності. Так, діти виявляли значний інтерес до українських пісень, таночків, особливо до народних ігор. Зокрема, це виявилося у їх намаганні використати елементи народних ігор та розваг під час самостійної ігрової діяльності (під час прогулянок).

Узагальнюючи отримані відомості, можна стверджувати, що моральне виховання старших дошкільників через їх активне включення у національну культуру належним чином оптимізує суб’єктну орієнтацію дітей на формування першооснов національної самосвідомості.

Аналіз результатів засвідчив, що після проведеної спеціальної педагогічної роботи в експериментальній групі змістовно збільшилась зацікавленість дітей традиційною українською культурою, збагатилися їх знання щодо української нації, її історичного минулого, культури українського народу, обізнаність з народними піснями, таночками, іграми, ставлення до них; дітей мають уявлення про українську символіку; на елементарному рівні діти усвідомили себе представниками українського народу, проявляють гордість за це, самоповагу до себе як українців.