Висновки

Проведене дослідження присвячене проблемі морального виховання дітей старшого дошкільного віку дозволяє зробити загальні висновки: процес морального виховання дітей дошкільного віку за своїм змістом і характером набагато складніший, ніж процес навчання. Дошкільний вік – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя. І від того, яке було дитинство, яке було виховання дошкільника значною мірою залежить якою людиною у майбутньому стане сьогоднішній малюк.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання – виховна діяльність навчального закладу і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Основною метою морального виховання, як у сім’ї, так і у дошкільному навчальному закладі є прагнення передати знання та культурні традиції свого народу, навчити дітей розвиватися як особистість та примножувати культурну спадщину.

Процес морального виховання ґрунтується на певних принципах: спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання; обов’язковий зв’язок виховання з життям; єдність свідомості та поведінки у вихованні; виховання в праці; комплексний підхід у вихованні; виховання особистості в колективі; поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього; індивідуальний підхід до дитини у вихованні; принцип системності, послідовності й наступності у вихованні; єдність педагогічних вимог школи, сім’ї і громадськості.

Основними методами і способами морального виховання дітей старшого дошкільного віку є переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт вихователя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад вихователя, а також батьків і старших, правильний режим, навчання тощо. А найкращим засобом морального виховання, є фізична праця, за допомогою якої формуються кращі моральні якості дітей, але з умовою правильного поєднування її з працею розумовою.

З метою відродження втрачених у минулому національних духовних та моральних цінностей постала необхідність звернутися до народних моральних цінностей, на яких виховувалося не одне покоління українців, таких як: Любов (до Бога, людей, Батьківщини), Віра, Надія, Чесність, Гуманнізм. Шанобливе ставлення до Людини, Справедливість, Милосердя.

Зазначимо, що сьогодні спостерігається відчутний інтерес до виховного досвіду українського народу, що пояснюється такими чинниками: доступністю народно-педагогічного змісту для широкого загалу в суспільстві, зокрема й для дошкільників; його прикладним спрямуванням; співзвучністю з повсякденними духовними потребами та інтересами батьків і дітей; невичерпним виховним потенціалом.

Важливим засобом морального виховання є вся народна педагогіка як єдине ціле. Всі елементи народної педагогіки – рідна мова, родовід, національна міфологія, народний календар, народні прикмети, вірування, релігійно-виховні традиції, родинно-побутова культура, національні традиції, звичаї і обряди, фольклор. Саме усна народна творчість, зокрема дитячий фольклор, відзначається надзвичайно великим виховним та розвивальним потенціалом.

У процесі констатуючого етапу нами визначено рівні моральної вихованості старших дошкільників. Основою для їхнього виокремлення слугували такі критерії та показники: інформаційно-пізнавальний (наявність знань та уявлень проморальні якості, способи їх прояву, розуміння сутності певних понять, уміння характеризувати моральні (аморальні) прояви, аналізувати та давати адекватну їм оцінку); емоційно-почуттєвий (реакція дітей на біль і горе оточуючих, уміння цілеспрямовано виражати свої почуття у відповідь на різноманітні внутрішні стани інших людей, усвідомлення чужих емоцій та відгуки на них); когнітивний(реальне сприяння та турбота, які виявляються у ставленні до оточуючих, наявність власного досвіду доброчинних проявів, безкорислива допомога і діяльність).

На основі встановлених критеріїв і показників нами визначено такі рівні сформованості моральної вихованості старших дошкільників: високий, достатній, середній та низький.

Розроблена експериментальна методика передбачала застосування у процесі роботи з дітьми різножанрових творів українського фольклору: українські народні пісні, ігри, забавлянки, утішки, примовки, загадки, лічилки, скоромовки, мирилки, прислів’я та приказки; відповідно до завдань складання та реалізацію плану заучування малих жанрів фольклору на заняттях та в повсякденному житті впродовж року; розробку системи вправ, ігор; складання тематичного словничку до кожної теми, а також словнику тлумачення етичних понять для дітей.

Експериментальна методика охоплювала три етапи: ознайомлювальний, креативно-діяльнісний і оцінно-рефлексивний.

Змістовий аспект роботи на першому, ознайомлювальному, етапі передбачав: ознайомлення дітей з творами українського фольклору моральної спрямованості, вивчення їх напам’ять, навчання дітей розуміти мораль фольклорних творів, збагачення й уточнення знань дітей щодо етичних категорій, моральних якостей, норм і правил. Провідною формою роботи були заняття з художньої літератури з розучування українських народних казок.

На другому, креативно-діяльнісному, етапі дітей вчили розпізнавати хороші і погані вчинки, адекватно оцінювати поведінку героїв фольклорних творів і своїх власних вчинків, розуміти сутність етичних категорій, моральних якостей, норм, правил. Провідною формою роботи виступили інтегровані заняття із різних розділів програми (художня література, розвиток мовлення, малювання.

На третьому – оцінно-рефлексивномуетапі уточнювались і узагальнювались знання дітей про етичні категорії, моральні норми і якості; продовжували виховувати вміння оцінювати поведінку героїв, однолітків і свою власну, використовувати фольклорні твори в повсякденному житті. Формами роботи на цьому етапі виступили: заняття з художньої літератури, з малювання і повсякденне життя.

Результати дослідження дозволили констатувати, що український фольклор є не тільки невичерпним джерелом народної духовності й моралі, а й невід’ємною складовою виховання дітей дошкільного віку. Одержані у ході експерименту дані засвідчили, що цілеспрямована виховна робота з дітьми старшого дошкільного віку за допомогою засобів народної педагогіки сприяє підвищенню їхньої моральної вихованості