Критерии оценки знаний:

При составлении ответа на каждый вопрос студент должен разделить ответ на три составные части: описательную; графическую (графики, рисунки, диаграммы, таблицы и т.п.); аналитическо-расчетную (анализ, выводы, модели, расчеты и т.п.).

Оценивание знаний студентов осуществляется по каждой части ответа по следующим критериям:

1. «Отлично» - полные ответы на составные части (описательную, графическую, аналитическо-расчетную).

2. «Хорошо» - полные ответы на 2 составные части, частично верный ответ на 3-ю часть.

3. «Удовлетворительно» – полный ответ на заданные вопросы с его составными частями и частично верные ответы на остальные части.

4. «Неудовлетворительно» - неверные ответы на заданный вопрос, а также дополнительный вопрос и его составные части.

5. Дополнительные вопросы - предполагают уточнение знаний или повышение оценки (на каждый основной вопрос не более одного дополнительного).

9. Приклади типових завдань.

1. Типова задача на використання методу платіжної матриці

Організація має 3 альтернативи інвестування своїх коштів:

1. у фірму по виробництву товарів для відпочинку;

2. в енергетичну компанію;

3. у фірму по виробництву продуктів харчування.

При реалізації кожної з альтернатив можливе виникнення двох ситуацій:

1. високі темпи інфляції;

2. низькі темпи інфляції.

Імовірності виникнення зазначених ситуацій складають відповідно 0,3 і 0,7. Розраховані ефекти від реалізації кожної альтернативи наведені в таблиці:

Альтернативи інвестування коштів	Можливий рівень інфляції
	Високий (р=0,3)	Низький (р=0,7)
1) виробництво товарів для відпочинку	-10000	+50000
2) енергетична компанія	+90000	-15000
3) виробництво продуктів харчування	+30000	+25000

Якій з альтернатив інвестування коштів слід віддати перевагу?

Розрахуємо очікувані ефекти від реалізації кожної альтернативи:

ЕV1=0,3(-10000) + 0,7(+50000) =32000

ЕV2=0,3(+90000) + 0,7(-15000) =16500

ЕV3=0,3(+30000) + 0,7(+25000) =26500

Перша альтернатива має найбільший очікуваний ефект, тому організація має інвестувати кошти у фірму по виробництву товарів для відпочинку.

2. Типова задача на використання методу “дерева рішень”.

Фірма має 3 альтернативи вкладання коштів для розширення своєї діяльності:

1. вкласти кошти в придбання нової фірми;

2. вкласти кошти в розширення існуючих виробничих потужностей;

3. покласти гроші на депозитний рахунок у банк.

В процесі реалізації кожної альтернативи можливі наступні ситуації:

• стабільне зростання;

• стагнація;

• високі темпи інфляції.

Ймовірність наставання кожної ситуації складає відповідно: р₁=0.5; р₂=0.3; р₃=0.2.

Результатом інвестування коштів фірми є окупність інвестицій, подана за допомогою коефіцієнту окупності інвестицій ROI( RETURN ON INVESTMENT ) у відсотках. Величина коефіцієнта ROI розрахована фірмою (див. рис.).

Для вибору кращої альтернативи, фірма зібрала необхідну інформацію і побудувала дерево рішень, як показано на рисунку:

Аналіз графіку починаємо просуваючись справа наліво.

1. Визначаємо очікувану величину окупності інвестицій для першої альтернативи шляхом множення розрахункової величини ROI на імовірність подій. У нашому випадку очікувана величина окупності інвестицій складає:

(15,0 * 0,5 ) + ( 9,0 * 0,3 ) + ( 3,0 * 0,2 )=7,5 + 2,7 + 0,6= 10,8

2. Те ж визначаємо для другої і третьої альтернатив:

( 10,0 * 0,5 ) + ( 12,0 * 0,3 ) + ( 4,0 * 0,2 )=5,0 + 3,6 + 0,8= 9,4

( 6,5 *0,5 ) + ( 5 * 0,3 ) + ( 6 * 0,2 )=3,25 + 1,80 + 1,20=6,25

3. Порівняємо між собою отримані величини очікуваного коефіцієнта інвестицій, і виберемо кращий варіант.

Рис. Графік "дерева рішення" в задачі інвестування коштів фірми

У нашому випадку кращим варіантом є 1-ий, тому що його реалізація забезпечує найбільший коефіцієнт ROI.