1. Аналітична функція.

1) вивчення ринку, метою якої є проведення ранжирування ринків, тобто вибудовування національних, регіональних ринків, ринків зарубіжних країн у певній послідовності, в міру їх значущості, у міру зменшення інтересів підприємства до них. Ранжування проводиться за наступними критеріями:

• місткість ринку (обсяг реалізованої продукції в будь-якому регіоні за конкретний період часу);

• інвестиційна політика;

• географічна політика (положення);

• вивчення споживачів.

2) збір і обробка інформації в економічній, торговельній, виробничій, споживчій, товарній, збутовій і комунікаційній сферах;

3) дослідження і аналіз отриманої інформації;

4) дослідження маркетингових заходів;

5) дослідження конкурентоспроможності товарів товаровиробників;

6) вивчення мотивацій покупок, закономірності поведінки покупців на ринку;

7) типологія споживачів і сегментація ринку.

2. Виробнича функція.

1. формування і подання заявок та замовлень на виробництво і поставку товарів;

2. розробка пропозицій для відновлення асортименту, вдосконалення товарів, що випускаються;

3. формування торговельного асортименту;

4. здійснення контролю якості товарів;

5. закупівля товарів;

6. знаходження додаткових товарних ресурсів;

7. визначення поточних і перспективних потреб покупців;

8. участь у формуванні асортиментної політики товаровиробників з орієнтацією на ринок з урахування життєвих циклів товарів;

9. формування торговельного асортименту із забезпеченням пріоритету покупців;

10. закупівля товарів з урахуванням споживчих властивостей.

3. Збутова функція.

1. Організація руху товару. Включає проміжок часу між виробництвом та споживанням. Система товароруху забезпечує підприємству створення таких умов, щоб товар був направлений до пунктів призначення у необхідній кількості, у встановлений час.

2. Організація сервісу. Забезпечує комплекс послуг, пов'язаних зі збутом і експлуатацією машин та обладнання. У результаті правильної організації сервісу забезпечується постійна готовність підприємства до високоефективної роботи.

3. Проведення цілеспрямованої товарної політики. Полягає в тому, що підприємство встановлює на свої товари такі ціни, які забезпечуєть запланований обсяг прибутку і вирішують проблему реалізації товарів.

4. Встановлення господарських зв’язків і здійснення договірних відносин.

5. Здійснення рекламної політики шляхом використання засобів масової інформації, проспектів, буклетів, каталогів.

6. Стимулювання працівників збуту: матеріальне заохочення, конкурси на кращу професійну майстерність.

7. Стимулювання попиту: організація виставок, вітрин, демонстрація зразків товарів, упаковка; заохочення покупців: зниження ціни, вручення сувенірів, премій, купонів, проведення конкурсів; постачання товарів безплатно, субсидіювання реклами.

4. Функція управління і контролю.

1. Планування. Вона є однією з основних цілей маркетингу при встановленні планомірності в діяльності підприємства, особливо при досягненні довгострокових цілей. У цьому випадку знижується ступінь невизначеності та ризику господарської діяльності.

2. Інформаційне забезпечення управління маркетингом. Основним джерелом у маркетингової інформації є зовнішнє середовище на базі, якого приймаються управлінські рішення. Існують внутрішні фактори, врахування яких необхідно для управління складними виробничими системами. Це: стан портфеля замовлень, обсяг продажу, рівень складських запасів, фінансове становище підприємства та ін.

3. Комунікативна підфункція маркетингу (система маркетингових комунікацій на підприємстві). Ця підфункція забезпечує підприємству активний вплив на зовнішнє і внутрішнє середовище і тому вона тісно пов'язана з формуванням попиту та стимулюванням збуту.

4. Контроль за допомогою ситуаційного аналізу. Це здійснення контролю на завершальній стадії циклу управлінням маркетингом. Контроль дозволяє виявити і попередити різні відхилення і недоліки, оцінювати оптовиків і пристосовуватися до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища.