1.Визначення тренінгу

ТРЕНІНГ - ЦЕ МЕТОД НАВЧАННЯ. Термін «тренінг» (від англ. - train, training) в українській мові має ряд значень: виховання, навчання, підготовки, тренування, дресирування. Тим часом точного еквівалента в українській мові немає. Існують різні визначення тренінгу як методу навчання. Наприклад, тренінг - спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління своєю поведінкою і діяльністю. Або тренінг - метод створення нових функціональних утворень (або розвитку вже існуючих), які керують поведінкою. Більшість професіоналів керуються в своїй роботі визначенням тренінгу, запропонованим Санкт-Петербурзьким інститутом тренінгу: тренінг - багатофункціональний метод навмисних змін психологічних феноменів людини і групи з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини. С. І. Макшанов.( Кобзева В.В., Баранова Г.В., Руководителю об обучении персонала: дизайн посттренинга, М., «Добрая книга», 2006 г., с. 70.)

Судячи з вище сказаних слів, тренінг-є ефективним навчальним методом, який має ціль сформувати нову програму поведінки людини або навичку. Також характерним відмінностями від інших методів є ігрова і групова форма проведення. Я вважаю, що для початку треба коротко розглянути історію виникнення тренінгу.

До початку ХХ століття поведінку людей в групах і здатність груп чинити психологічний і лікувальний вплив систематично не вивчалися. Були відомі окремі випадки використання груп для лікування хворих на туберкульоз (Дж. Пратт- 30-і роки), неврозами (Фрейд і його учні- 30-ті роки). Я. Морено в 1932 році ввів термін групова психотерапія, працюючи над методами соціометрії і психодрами. Перші групи соціально-психологічного тренінгу були проведені в 1946 році К. Левіним і його колегами, котрі пмітили, що учасники групи отримують користь від аналізу власних групових переживань. У 50-60-ті роки спостерігається зростаючий інтерес психологів і психотерапевтів до роботи з групами (К. Роджерс, Ф. Перлз, А. Елліс і ін.), І інтерес цей був обумовлений успіхами психо-корекційної роботи в групах, явними перевагами групової терапії.

Було виявлено, що СПТ групи (групи соціально-психологічного тренінгу) дають можливість учасникам отримання зворотного зв'язку і підтримки від людей, що мають аналогічні проблеми і переживання. У процесі групової взаємодії приходить прийняття цінностей і потреб інших, в групі людина відчуває себе прийнятим і які вживають, хто користується довірою і довіряє, які отримують допомогу і допомагає. У підтримуючої і контрольованій обстановці людина може навчитися новим вмінням, експериментувати з різними стилями відносин. Група полегшує процес самодослідження і інтроспекції, підсилює впевненість в собі, сприяє виникненню відчуття комфортності перебування з собі подібними.

Соціально-психологічний тренінг одержав широке поширення і у вітчизняній практиці. Перша в країні монографія, присвячена теоретичним і методичним аспектам соціально-психологічного тренінгу, була опублікована Л.А. Петровської в 1982 р. А на сьогодні цей метод активно використовується в роботі з дітьми, батьками, професіоналами соціо-економічної (робота з людьми) групи, керівниками підприємств і організацій..