1. Види тренінгів
Хоча єдиної класифікацій не існує, я буду класифікувати їх по критерію направленості впливу і змін, тому що на мою думку даний підхід до класифікації є найбільш об'єктивним і точним. Звісно треба сказати, що є багато інших критеріїв по яким класифікують види тренінгу (теоретична орієнтація конкретних програм, цілі тренінгу, рівень психічної організації, на якому очікуються зміни, організацією-замовником, яку тренує і ступенем професіоналізації тренера і т.д.). Повернімося до нашої класифікації, яка виділяє 4 види: навичковий, психотерапевтичний, соціально психологічний і бізнес тренінги.
Навичковий тренінг: направлений на формування і набуття якоїсь навички.
Психотерапевтичний тренінг: направлений на зміни в свідомості, основне коло роботи люди які мають якісь психологічні проблеми, самий технічно важкий вид тренінгу, потребує високого професіоналізму від тренера.
Соціально-психологічний тренінг: направлений на зміни в свідомості і набуття нових навичок. Основана його функція зміна соціальних установок, набуття досвіду і навичок в сфері соціальних відносин.
Бізнес тренінг: розвиток навичок персоналу для більш продуктивної роботи в сфері бізнесу.
Варто сказати, що немає тренінгів направлених на роботу с дітьми дошкільного віку, оскільки вони ще занадто малі і з ними практично не можливо організувати процес тренінгу. Тому для розвитку пам'яті дошкільнят використовують спеціальні методики і розвивальні програми з елементами тренінгу.. Всі тренінги направленні на розвиток пам'яті відносяться до навичкових.
1.3 Види т-груп.
В процесі тренінгу тренеру доведеться працювати з самими різними Т-групами, для зручності їх класифікують. Взагалі вибір групової роботи замість індивідуальної має ряд причин.
Перша причина - економічна, організація роботи с групою людей, чим с однією людино є менш затратною в матеріальних і часових аспектах.
Друга причина - соціально-психологічна теорія К.Левіна, за цією теорією Т-група не просто сума людей, а нове утворення, яке розвивається по своїм законам. Групова робота дозволяє успішно усвідомлювати себе , свої негативні і позитивні сторони, тим самим більш усвідомлено підходити до їх змін.
Третя причина - психотерапевтична практика, в рамках якої був накопичений величезний досвід по роботі з психотерапевтичними групами.
Коли ми указали причини які обумовлюють роботу с групами, повернемось до класифікації Т-груп.
Групи діляться по своєму складу на гомогенні і гетерогенні. Гомогенні групи складаються за такими критеріями, як 1)стать, 2) вік, 3) національність, 4) рівень освіти, 5) рівень розвитку інтелекту, 6) соціальний статус, 7) характер психологічних проблем, 8) тип особистості і стиль поведінки, 9) ціннісні орієнтації та переконання , 10) мета участі в тренінгу, 11) професія. В гетерогенній же групі набирають різних людей, які відрізняються по цим критеріям. З однорідними групами працювати набагато легше.
Також присутнє ділення за віком, на дитячі і дорослі групи. За степеню знайомства учасників групи. За станом психічного здоров'я учасників. За специфікою структури групи ( внутрішні і зовнішні зв'язки).
Варто сказати, що група під час тренінгу від знайомства до розпаду проходить великий шлях. Тренеру необхідно вміти контролювати всі етапи розвитку групи, всі ці групують під поняттям групової динаміки. Групова динаміка - сукупність внутрішньо групових соціально-психологічних процесів і явищ, що характеризують весь цикл життєдіяльності малої групи і його етапи: утворення, функціонування, розвиток, стагнацію, регрес, розпад.