Винесення на місцевість проектних кутів.
При побудові проектного кута одна точка (вершина кута) і вихідний напрямок звичайно бувають задані. Необхідно на місцевості відшукати другий напрямок, що утворювало б з вихідним проектний кут [image] (рис. 15.2). У нашому випадку ВА - вихідний напрямок, В - вершина проектованого кута.
Роботи ведуть у наступному порядку. Установлюють теодоліт у точку В. Наводять зорову трубу на точку А и беруть відлік по лімбі. Далі додають до цього відліку проектний кут ^ й, відкріпивши алідаду, установлюють обчислений відлік. Тепер візирна вісь зорової труби теодоліта вказує другий шуканий напрямок. Це напрямок на відповідному проекту відстані фіксують на місцевості в точці C1. Аналогічні дії виконують при іншому колі теодоліта й відзначають на місцевості другу точку C2. З положення двох точок беруть середнє (точка З, рис. 15.2), приймаючи кут АВС за проектний.
Стандартні геодезичні прилади, виготовлені серійно, по точності призначені для виконання вимірів, а не побудов. У результаті точність відкладення розбивочних елементів цими приладами виявляється нижче, ніж точність вимірів з використанням цих приладів. Тому, якщо необхідно побудувати проектний кут з підвищеною точністю, то надходять у такий спосіб.
Побудований у натурі кут вимірюють декількома прийомами й визначають його більше точне значення [image]. Число прийомів п виміру кута можна визначити по наближеній формулі
де m'β - номінальна для даного теодоліта середня квадратична помилка обмірюваного кута; mβ - необхідна середня квадратична помилка відкладення кута.
Вимірявши побудований у натурі кут, обчислюють виправлення
яку необхідно ввести для уточнення побудованого кута. Знаючи проектну відстань ВC=1, обчислюють лінійне виправлення СС'=∆l.
Далі відкладають від точки C перпендикулярно до лінії ВC величину обчисленого виправлення ∆l і фіксують точку С'. Кут АВС' і буде дорівнює проектному куту із заданою точністю. Для контролю кут АВС вимірюють. Якщо отримане значення відрізняється від проектного на допускає величину, що, то роботу закінчують. У противному випадку потрібне подальше уточнення.
Винесення на місцевість проектних ліній.
Для побудови в натурі ліній проектних ухилів використовують нівеліри, теодоліти, а також лазерні прилади. Спочатку кінцеві точки лінії АВ (рис. 15.5) установлюють на проектні позначки. Якщо дано оцінку тільки однієї точки, наприклад А, і проектний ухил I, то оцінку іншої точки В можна обчислити за формулою
де lАВ - проектна відстань АВ; i - ухил.
На точках А і В установлюють нівелірні рейки. Потім, нахиляючи нівелір двома піднімальними гвинтами (або елеваційним гвинтом), методом наближень домагаються, щоб відліки по рейках стали однаковими. У цьому випадку візирна лінія зорової труби нівеліра буде мати проектний ухил. Далі встановлюють рейку в створі лінії АВ (наприклад, через 5м), домагаючись, щоб відлік по ній був дорівнює відліку на кінцеві точки. П’ятка рейки буде визначати точку лінії проектного ухилу. Ці точки фіксують кілочками відповідної висоти.
При використанні теодоліта його встановлюють у початковій точці із проектною оцінкою й вимірюють висоту приладу (рис. 15.6).
На вертикальному колі з урахуванням місця нуля встановлюють відлік у градусній мері, дорівнює проектному ухилу. Лінія візування зорової труби теодоліта буде фіксувати кут нахилу v, що відповідає проектному ухилу. Потім, відзначивши на рейці або вісі висоту приладу, виконують ті ж операції, що й при використанні нівеліра З меншою точністю лінію проектного ухилу (наприклад точки А, В, С) можна винести за допомогою трьох візирок однакової довжини (рис. 15.7).
Дві візирки задають опорну лінію заданого ухилу. У цю лінію глазомірно вводять третю візирку, підстава якої буде фіксувати точку лінії проектного ухилу.
Для винесення в натуру проектної площини встановлюють на проектні позначки точки А, В, С, (див. рис. 14). Діючи піднімальними гвинтами нівеліра, домагаються методом наближень, щоб відліки на всіх чотирьох точках були рівні між собою, тобто щоб лінія візування була паралельний заданої проектної площини. При установці на той же відлік рейки в будь-якій точці усередині фігури АВСD п’ятка її буде лежати в проектній площині.