2. Фактори ризику травматизму учасників на маршруті походу.

На маршруті туристського походу, зустрічаються труднощі і навіть небезпеки. Деякі з них пов'язані з реальними локальними перешкодами - проходженням перевалів, боліт, порожистих річок тощо, інші залежать від змін погоди і носять епізодичний або сезонний характер.

Перелік факторів ризику:

- недостатня підготовленість до участі в заявленому поході;

- порушення загальних заходів безпеки життєдіяльності людини;

- невиконання команд керівника походу;

- відсутність дисципліни в учасника;

- слабка фізична підготовка учасників;

- недостатня технічна і тактична підготовленість учасників;

- відставання від туристської групи;

- самовільне залишення учасника походу на розвідку;

- самостійне подолання складної ділянки;

- самостійний вихід учасника на маршрут походу;

- зневага страховкою і самостраховкою;

- молодецтво на туристському маршруті;

- незгода особистих дій з рішенням керівника походу;

- конфлікт серед учасників;

- страх, паніка, сум'яття в складній ситуації;

- відсутність навичок в наданні першої допомоги при захворюванні і травматизм;

- недотримання правил акліматизації (у високогірних умовах);

- порушення правил поведінки, неповагу до місцевих звичаїв, міжособистісний антагонізм;

- одяг і екіпірування, яка не відповідає погодним умовам і виду туризму.

3. Небезпеки, травми і захворювання, зумовлені неправильними діями туристів.

Термічні опіки. Необережне поводження з багаттям, туристським примусом, похідною газовою кухнею, перекидання посуду з гарячою їжею і обварювання окропом або паром - поширені причини травм у туристів-похідників.

Для запобігання травм, пов'язаних з опіками, треба керуватися наступними правилами.

Чергові біля багаття повинні мати:

- довгі штани, взуття та рукавиці;

- прилади для роботи біля вогнища: (перекладина або тросик для підвіски котлів повинні бути надійними);

- казанки з готовою гарячою їжею слід ставити тільки в те місце, де їх не можуть перевернути туристи;

- взимку посуд з гарячою їжею не рекомендується ставити в сніг, так як при його таєнні вона легко перекидається;

- біля багаття необхідно користуватися довгими ополониками;

- треба уникати іскристих дров;

- не допускати ігор і розваг з вогнем.

Поранення ріжучими та колючими предметами. В руках невмілого або недисциплінованого туриста будь-які ріжучі або колючі знаряддя стають потенційно небезпечними та можуть бути причиною поранень і порізів, а також це трапляється при заготівлі дров, падінні з ножем або сокирою в руках тощо.

Туристам слід дотримуватися таких правил:

- на маршруті сокири, пилки, ножі носять тільки зачохленими;

- на привалах гострі знаряддя складають тільки в умовленому місці (ні в якому разі не встромляючи їх в дерева, тим більше на висоті людського зросту);

- на нічліг гострі знаряддя ховають під намет;

сокирою і пилкою працюють в рукавичках;

- обрубуючи гілки з лежачого дерева, потрібно перебувати по іншу сторону його стовбура;

- неприпустимі всілякі забави, пов'язані з киданням ножів або сокир в дерева.

Отруєння.

Вживання в їжу недоброякісних продуктів може призвести до харчового отруєння або гострого розладу шлунка.

Симптоми захворювання - переймоподібні болі в животі, озноб, гострий пронос, болісні нудоти, занепад серцевої діяльності, повише¬ніе температури.

Оскільки їжа готується на всіх туристів, отруєння може одночасно уразити більшу частину групи і в найнесподіваніший момент (слід мати на увазі, що прихований період харчового отруєння триває кілька годин).

До шлункових захворювань може також привести порушення режиму харчування, а саме:

- великі перерви в прийомі їжі,

- харчування всухом'ятку,

- дуже гаряча або жирна їжа, -

- вживання поганої води.

Особливо часто хворіють туристи-новачки, які, не вміючи боротися зі спрагою, втамовують її водою із забруднених струмків, болота або калюжі і тим самим вводять в свій організм небезпечні мікроорганізми або хімічні речовини.

Для попередження таких отруєнь необхідне дотримання найпростіших гігієнічних правил:

- в похідних умовах не можна вживати варені сорти ковбас, яких не перевірено м'ясні та молочні продукти домашнього приготування, консерви в роздутих банках;

- питна вода повинна братися тільки з чистих джерел і бути кип'яченою;

- не можна залишати для вторинного вживання консервовані продукти під розкритих, особливо металевих банках;

- не можна їсти продукти з прогірклим запахом або втратили свій звичайний вигляд і колір.

Недотримання санітарно-гігієнічних вимог до спорядження.

І особливо до одягу і взуття, легко може стати в поході причиною різних потертостей та мозолів.

Легко виникають хворобливі потертості і у тих, хто не стежить в дорозі за чистотою тіла, погано укладає рюкзак, недбало надягає шкарпетки, не чинить їх або носить взуття на босу ногу без товстих устілок і вовняних шкарпеток.

Найголовніше - правильно підібрати спорядження за умовами подорожі, підігнати і перевірити його до виходу на маршрут.

У подорожі треба швидко реагувати на зміну погодних та інших умов і відповідно змінювати одяг і темп руху, не допускаючи тривалих місцевих перегрівів тіла, руху в сирому одязі, що не виправданих обстановкою марш-кидків, при яких у новачків, як правило, збиваються ноги.

 За прямим призначенням треба використовувати і так звані привали для налаштування рюкзака та одягу.

Виявивши найменше незручність у взутті або одязі, потрібно, не чекаючи поки воно призведе до наминаючи або потертості, постаратися ліквідувати його причину: переодягнутися, перевзутися, змінити шкарпетки.

Як запобіжний захід можна іноді бинтувати ноги еластичним бинтом, носити (при веслуванні на човні) рукавички, прокладати між рюкзаком і спиною м'які предмети і т. П. Відмінною профілактикою є регулярні гігієнічні процедури і дотримання чистоти тіла.

Удари, розтягування, вивихи, переломи, струси мозку.

Причиною багатьох травм часто бувають різні падіння і зриви, пов'язані з неорганізованістю і недостатньою дисципліною туристів.

Гостра судинна недостатність, непритомність.

Надмірні фізичні навантаження у мало тренованих туристів - значні перевищення темпу руху, вага рюкзака, набору висоти при пересуванні в гірській місцевості тощо - можуть викликати гостру судинну недостатність, що виявляється в різкій загальній слабкості, серцебитті, болях в області серця.

Ознаки - у людини синіють губи, ніс, кінчики пальців, частішає пульс, він відчуває брак повітря.

До серцевої недостатності привертають перенесені гострі інфекції, захворювання легенів, охолодження, хронічні захворювання судин і серця.

Непритомний стан може бути наслідком перегріву організму, бути викликано порушенням похідного режиму і довгою перервою в прийомі їжі.

Непритомний (шоковий) стан можуть також викликати страх, втрата крові, сильні болі при переломі, вивиху або ударі.

Профілактика гострої судинної недостатності, непритомності. Для попередження таких явищ необхідна хороша фізична підготовка до походу, ретельна перевірка туристами свого здоров'я у фахівців і виконання їх рекомендацій, поступовість і послідовність у збільшенні фізичних навантажень, хороша акліматизація, дотримання режиму роботи і відпочинку на маршруті.