4. Безпека біля вогнища

На багатьох маршрутах відведені місця для приготування їжі, розпалення багаття. Там, де цього немає, група сама вибирає місце для багаття. При цьому необхідно враховувати близькість сухих дерев, лісу. Остання обставина важлива при розбитті бівуаку в сосновому бору. Багаття можна розводити тільки у відведених для цього місцях. Якщо таких місць немає, то багаття розводять на полянах, в стороні від лісу, заздалегідь розчистивши місце, прибравши опалі голки хвої в радіусі 1,5 м. Якщо багаття розводять на трав'янистій місцевості, то заздалегідь знімають дерен та укладають осторонь корінням вниз, поливаючи його водою. Після закінчення роботи багаття заливають, дають остигнути і укладають дерен на колишнє місце, рясно поливши водою.

6. Безпечне поводження з гострими предметами

У руках невмілого або недисциплінованого туриста будь-які ріжучі або колючі предмети стають потенційно небезпечними і можуть бути причиною поранень і порізів. Зазвичай це трапляється при заготівлі дров, падінні з ножем або сокирою в руках або просто в результаті забави.

Щоб запобігти пораненням, туристи повинні дотримуватися наступних правил: на маршруті носити сокири, пилки, ножі тільки зачохленими; на привалах гострі знаряддя складати в одному домовленому місці (у жодному разі не встромляючи їх у дерева, тим більше на висоті людського росту); на ночівлі ховати гострі знаряддя під намет; працювати сокирою та пилкою в рукавицях; обрубуючи гілки з лежачого дерева, перебувати з іншої сторони його стовбура; не допускати всіляких забав, пов'язаних з киданням ножів або сокир у дерева.

При невеликому порізі або садні треба видалити з ранки бруд тампоном, змоченим перекисом водню, обробити шкіру навколо ранки йодом або розчином зеленки, присипати рану порошком стрептоциду і накласти асептичну пов'язку. Подряпини можна просто заклеїти бактерицидним пластирем. При відсутності ліків шкіру можна промити водою з милом.

При венозній або капілярній кровотечі, коли кров заливає рану, на неї накладається тиснуча пов'язка.

Артеріальну кровотечу можна зупинити притисненням судини до кістки вище місця поранення. При ушкодженні руки - затисканням плечової артерії, ноги - притисканням великими пальцями обох рук артерії до лобкової кістки.

При кровотечі, що не припиняється, застосовують джгут. Правильність накладання джгута визначається по припиненню кровотечі та зникненню пульсу (до периферії). Замість джгута можна використати також ремінь, мотузку, рушник, обов'язково підклавши під них складену у кілька разів хустку, марлю тощо. Джгут може перебувати на кінцівці не більше 1-1,5 год. Після закінчення цього строку його необхідно послабити, і, якщо кровотеча з рани не припинилася, затягти через кілька хвилин знову .Потерпілого необхідно транспортувати в найближчий медпункт .

Лікування гнійних ран упершу чергу передбачає їхнє очищення від гною. Цьому сприяють пов'язки з міцним розчином вивареної солі (1 чайна ложка солі на півстакана води). Чим сильніше гноїться рана, тим частіше варто робити перев'язки, однак не більше 2-3 разів на день. Після того, як рана очиститься від гною і її поверхня стане рожевою, потрібно переходити на пов'язки з мазями (синтоміцинова емульсія, тетрациклінова або стрептоцидова мазь), змінюючи їх не більше одного разу на день.