Контрольні питання

1. Система управління охороною праці в державі, у галузі на підприємстві.

2. Обов’язки керівника підприємства, його служб, кожного працівника в системі управління охороною праці.

3. Служба охорони праці підприємства та її завдання.

4. Особливості управління охороною праці у фермерських і приватних господарствах.

5. Організаційно-правові засади державного управління в галузі ветеринарної медицини України.

6. Участь профспілок та інших громадських формувань у поліпшенні охорони праці.

7. Види навчання з охорони праці.

2. Правові основи охорони праці

2.1. Нормативно-правове забезпечення охорони праці у ветеринарній медицині

Охорона праці базується на законодавчих, директивних та нормативно-технічних документах. При управлінні охороною праці не повинні прийматись рішення та здійснюватись заходи, що суперечать діючому законодавству, державним нормативним актам про охорону праці, стандартам безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.

До державних законодавчо-нормативних документів належать Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, міжгалузеві та галузеві нормативні акти, які приймаються відповідними відомствами:

– Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення при КМУ;

– Міністерством праці і соціальної політики (МПСП);

– Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України (Держпромгірнагляду);

– Держатомінспекцією Мінекобезпеки України;

– органами державного пожежного нагляду;

– органами та закладами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Державним документам з охорони праці, які розробляються цими органами, надана чинність правових норм, обов'язкових для виконання всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Перерахуємо деякі з основних нормативних актів.

Закони України:

– "Про охорону праці" – 1992;

– "Про охорону здоров'я" – 1992;

– "Про пожежну безпеку" – 1993;

– "Про цивільну оборону" – 1993;

– "Про дорожній рух" – 1993;

– "Про колективні договори і угоди" – 1993;

– "Про адміністративні порушення" – 1993;

– "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" – 1994;

– «Про ветеринарну медицину» – 1993;

– «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» – 1999.

Постанови Кабінету Міністрів України:

– "Про поліпшення положення жінок, охорону материнства і дитинства" – 1992;

– "Положення про накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці" – 1993;

– "Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності" – 1994;

– "Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" – 2001;

– "Положення про Державні, галузеві, регіональні фонди охорони праці (в цій частині втратило силу) та фонди охорони праці підприємств" – 1999.

Державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП):

– ДНАОП 0.00-8.02-93 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою";

– ДНАОП 0.03-8.06-94 "Перелік робіт, де є потреба в професійному доборі";

– ДНАОП 0.00-8.01-93 "Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з питань охорони праці";

– ДНАОП 0.00-4.24-94 "Положення про навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими та небезпечними умовами праці" та інші.

Поряд з цим правове поле України має ще ряд законів про працю, окремі статті яких регулюють питання її умов та охорони. Детальне вивчення законів – прерогатива юридичних навчальних дисциплін. Нам важливо одержати загальну уяву про зміст цих нормативних актів, у першу чергу – в «охоронному» аспекті.