5. Характеристика базових логістичних стратегій.

Існує два основних підходи до формування логістичних стратегій підприємства: «тонка» і динамічна стратегії. Основною рисою «тонкої» стратегії є мінімізація загальних логістичних витрат, але при цьому забезпечення прийнятного рівня обслуговування споживачів. Метою «тонкої» стратегії є виконання кожної операції з використанням меншої кількості матеріальних, фінансових, людських та часових ресурсів. Динамічна стратегія має на меті забезпечення високої якості обслуговування споживачів, оперативно реагуючи на появу нових або зміни колишніх вимог споживачів.

Порівняння «тонкої» та динамічної логістичної стратегії.

Фактор	«тонка» логістична стратегія	Динамічна логістична стратегія
Ціль	Ефективні операції	Гнучкість, що забезпечує задоволення попиту
Метод	Видалення всіх непродуктивних ділянок	Задоволення споживачів
Обмеження	Обслуговування споживачів	Витрати
Динаміка змін	Довгострокова стабільність	Динамічне реагування на обставини, що змінюються
Параметри діяльності	Продуктивність, повнота використання	Час виконання замовлень Рівень обслуговування
Робота	Уніфікована, стандартизована	Змінна, більш локальний контроль
Управління	У рамках формалізованих циклів планування	Менш структуроване і здійснюється персоналом, наділеним необхідними повноваженнями

Моделі логістичних стратегій підприємства.

Визначивши на підставі аналізу логістичного середовища, маркетингового та логістичного аудиту свої реальні та потенційні ринкові переваги, підприємство їх реалізує за умов залучення відпо­відної логістичної стратегії. Всі стратегічні напрямки розвитку логістичної діяльності підприємства доповнюють один одного, тоді ж як всередині кожного можуть існувати альтернативні варіанти да­ного стратегічного підходу.

1) Мінімізація логістичних витрат підприємства («тонка» базова логістична стратегія)

Стратегія управління витратами. Мета такої логістичної стратегії полягає у виконанні кожної операції, зводячи до мінімуму використання всіх видів задіяних ресурсів (кадри, запаси, потужності тощо). Вона досягається за рахунок забезпечення найбільшої ефективності потоків ресурсів: виклю­чення виробничих відходів, мінімізація часу виконання замовлень, відмова від формування резервних запасів тощо.

Стратегія на основі часових параметрів. Мета такої стратегії полягає у забезпеченні швидкої доставки продукції споживачам. Вона виходить з принципу: найбільш швидка доставка продуктів призводить до більш якісного обслуговування споживачів. До основних переваг даної стратеги відносять більш низькі витрати (за рахунок зни­ження запасів у ланцюгу поставок, витрат на експедицію і т. ін.).

Стратегія підвищеної продуктивності. Мета логістичної стратегії такого типу полягає у максимально можливому викорис­танні наявних ресурсів. Стратегію спрямовано на перерозподіл ви­трат за умов максимального залучення потужностей, пошук альтер­нативного використання надлишків.