- •2. Конкретна мета:
- •3. Базовий рівень підготовки
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •1) Особисті фактори:
- •2) Фактори оточуючого середовища:
- •3) Фактори, що сприяють розвитку загострень та/або хронізації симптомів ба:
- •2) Особливості, які знижують вірогідність розвитку астми
- •Діагностика ба
- •Клінічні ознаки у дорослих, які впливають на ймовірність того, що епізодичні респіраторні симптоми виникають через астму
- •1) Особливості, які збільшують вірогідність розвитку астми:
- •Диференціальна діагностика ба та хозл
- •Диференційно-діагностичні критерії нападу бронхіальної і серцевої астми
- •Рівні контролю ба
- •Усунення чинників ризику
- •Прогноз
- •4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •5. Матеріали для самоконтролю
- •Рекомендована література
Диференціальна діагностика ба та хозл
Ознака |
ХОЗЛ |
БА |
Початок захворювання |
Після 40 років |
Частіше у молодому(дитячому) віці |
Куріння в анамнезі |
Характерно |
Не характерно |
Алергічні прояви |
Не характерні |
Характерні |
Перебіг захворювання |
Повільно-прогресуюче |
Клінічна мінливість, Нападоподібний перебіг захворювання |
Спадковість |
Не характерна |
Характерна |
Бронхіальна обструкція |
Незворотня або малозворотня |
Зворотня |
Добові коливання ОФВ1 або ПОШвид |
<12% |
> 12% |
Розвиток легеневого серця |
Характерно при тяжкому перебігу |
Не характерно |
Тип запалення (кров, мокрота) |
Переважають нейтрофіли |
Переважають еозінофіли |
Таблиця 2
Диференційно-діагностичні критерії нападу бронхіальної і серцевої астми
Кініко-анамнестичні дані |
Приступ бронхіальної астми |
Приступ серцевої астми |
Попередні захворювання |
Попередня патологія з боку бронхолегеневої системи |
Є вказівки на захворювання серцево-судинної системи |
Характер нападу |
Експіраторна задишка |
Переважно утруднений вдих, відчуття браку повітря |
Аускультативно дані |
Рясні, розсіяні, сухі, свистячі і дзижчать хрипи, переважно на видиху |
Вологі хрипи переважно в нижніх відділах легень |
Пульс |
Частий, ритм правильний |
Часто аритмічний |
Набряки |
Відсутні |
Нерідко є |
Розміри печінки |
Не змінено |
Часто збільшені |
Мокрота |
Густа, в'язка, відділяється насилу в малій кількості |
Рідка, піниста, іноді рожева, легко відділяється |
Лікувальний ефект |
Від бронхолітиків |
Від сечогінних засобів, серцевих глікозидів |
Класифікація БА
Класифікація БА за етіологією, особливо з погляду на визначення екзогенних сенсібілізуючих факторів (алергічна, неалергічна, змішана, неуточнена), низько ефективна як в плані диференціації характеру запалення в дихальних шляхах і клінічної симптоматики, так і подальшої терапевтичної тактики. Однак, спроба виявити зв’язок впливу факторів оточуючого середовища та виникнення БА може бути корисною при професійній БА.
В клінічній практиці рекомендується застосування класифікації БА за рівнем контролю захворювання, яка передбачає оцінку стану пацієнта та потенційних ризиків в майбутньому.
Контроль БА
Мета лікування хворих на БА – досягнення та підтримання контролю клінічних проявів захворювання протягом тривалого часу з урахуванням безпеки лікування, потенціалу для розвитку небажаних проявів, вартості лікування. Таким чином, оцінка контролю має включати не тільки контроль клінічних проявів (симптомів, нічних пробуджень, застосування препаратів «швидкої допомоги», обмеження щоденної активності, легеневої функції), а й контроль можливих факторів ризику: загострень, прискореного падіння функції легень, побічних проявів протиастматичної терапії.
Схема оцінки рівню контролю БА предсавлена в табл. 3.
Таблиця 3