Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійна робота 1-11 (2017).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
59 Кб
Скачать
☆

Список використаних джерел

  1. Українська мова: навчальний посібник [для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації] /Т.М. Антонюк, О.С. Стрижаковська, Л,М. Авдіковська.– Чернівці: ДрукАрт, 2014. – 416 с.

  2. Українська мова: підручн. для 10 та 11 класу (для ЗНЗ з укр. та рос. мовами навчання)/ О. М. Біляєв, Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова. – К.: Освіта, 2004 р. – 384 с.

  3. Написання плану та тез до тексту. Складання тематичних виписок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.linguistika.com.ua/konspekti-urok-v/napisannya-planu-ta-tez-do-tekstu-skladannya-tematichnikh-vipisok

Самостійна робота № 5

Тема: ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІСТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ КАТЕГОРІЇ РОДУ

Мета: відновити в пам’яті студентів відомості про категорії роду в українських словах і словах іншомовного походження; зупинитися на особливостях уживання в конкретному тексті цих форм; запобігати граматичним помилкам у вживанні сполучень іменників і прикметників, ураховуючи приналежність іменника до певної граматичної категорії роду в усному й писемному мовленні студентів; розвивати мовлення, творчі й аналітичні здібності студентів; поширювати й уточнювати словниковий запас, уявлення про навколишній світ; виховувати любов до рідної мови, усвідомлення її багатства, уміння працювати самостійно й у парах, прислухатися до думок співбесідників, доходити до спільного рішення.

Кількість годин: 2 год.

План

  1. Стилістичне забарвлення граматичних понять і форм.

  2. Рід іменників іншомовного походження.

  3. Іменники спільного роду.

  4. Уживання родових форм іменників у різних стилях мовлення.

Теоретичні відомості

Рід іменника

чоловічий корінь, воєвода, батько жіночий книга, любов, мати середній каміння, поле

Іменники спільного роду називають осіб чоловічої та жіночої статі за діями, рисами характеру, зовнішніми ознаками, фахом тощо:

адвокат, лікар, нероба ,сіромаха, бідолаха, нікче­ма, недотепа, базіка та ін.

У назвах тварин іменників може і не відбивати статевих відмінностей,а визначатися за морфологічною будовою:морж, метелик, орел, лин, тигр — чоловічого роду; муха, сорока, синиця, тріска, миша — жіночого.

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченнями:

чол. — □: хутір, камінь, жін.- а(я): липа, пісня,

клен, ніж; - радість, розкіш;

серед.-(о): око, озеро, тепло;

а(я) |: питання, життя, листя, теля.

(е): море, поле, явище;

Деякі іменники, що означають назви осіб за професією чи за родом діяльності(професор, доцент, інженер, токар, суддя, психолог, геолог та ін.), хоч і можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду: Моя сестра математик, а брат архітектор.

Є іменники, які вживаються у формах і чоловічого, і жіночого роду: зал — зала, клавіш — клавіша, санаторій — санаторія, жираф — жирафа.

Примітки:

1. Запам'ятайте, що слова путь, криза, президія, філія — жіночого роду; біль, кір, насип, Сибір, степ, дріб — чоловічого роду.

2. Під час визначення роду незмінюваних іменників майте на увазі, що:

а) назви осіб мають рід відповідно до статі: цей аташе, ця леді, цей денді;

б) назви тварин мають чоловічий рід: цей поні, цей кенгуру;

в) назви неістот належать переважно до середнього роду: це кашне, те депо;

г) власні назви зберігають рід загальних назв {місто, озеро, ріка, країна, село тощо): велике Тбілісі, Поті (міста); знамените Онтаріо (озеро), наша Огайо (річка) і Огайо (штат) прийняв гостей; Толідо (місто) побудоване на березі озера Ері і Толідо (порт) прийняв кораб­лі; Монтевідео (місто) зустріло спортсменів та ін.

д) незмінювані складноскорочені слова мають переважно той самий рід, що й основне слово: райвно (відділ — чоловічий рід), загс (запис — чоловічий рід).

Багато іменників чоловічого роду – назв за професією, званням, посадою тощо – не мають паралельних форм жіночого роду: анестезіолог, менеджер, столяр, металург, нотаріус, мовознавець, арбітр, ректор, мер. Нема відповідників жіночого роду в усіх складених назвах посад, звань та ін.: головний технолог, молодший спеціаліст, старший викладач, провідний маркетолог, асистент-стажист.

Особливо широко функціонують похідні від іменників чоловічого роду суфіксальні кореляції жіночого роду в розмовному мовленні, вони нерідко не фіксовані словниками. В пасивні форманти переходять суфікси – ш-а, -ис-а, -их-а.

Поширенішим і позбавленим емоційно-експресивних відтінків стають утворення з суфіксом -к-, водночас указуючи на жіночу стать особи й належність до відповідної професії.

Є іменники жіночого роду, які не мають відповідників чоловічого роду: домогосподарка, покоївка, праля. Іноді лексичні значення спільнокореневих слів –назв осіб чоловічої і жіночої статі не збігаються: друкар – друкарка, машиніст – машиністка.

Якщо іменник чоловічого роду вживають на позначення жінки, але ім’я особи при цьому не називають, то узгоджене означення й присудок мають форму чоловічого роду: Аспірант написав цікаву працю.

Сполучення на кшталт доцент Стецишина вимагають, щоб присудок мав форму жіночого роду.

Означення ж у такому разі має форму чоловічого роду: Мій шеф Наталя Степанишина прийшла вчасно.

Іменники спільного ("подвійного") роду характеризує яскрава експресивність, їх уживають здебільшого в розмовному мовленні, зокрема у фамільярному просторіччі: Ти така базіка. Ти такий базіка. До них наближаються іменники жіночого роду, які вживаються щодо чоловіків, та іменники середнього роду, які вживають щодо осіб чоловічої та жіночої статі.

Ці іменники узгоджуються в реченні тільки граматично (Він така лисиця. Оленко! Ти моє кошенятко!; Андрійку! Ти моє сонечко!) У деяких іменників простежуємо варіантні форми роду: зал– зала, клавіш – клавіша, мандаринчик– мандаринка, абрикос – абрикоса, африкат– африката, вольєр – вольєра, кахель – кахля, лангуст – лангуста, мотузок – мотузка, перифраз – перифраза, спазм – спазма, чинар – чинара.

Форма роду може: пов’язуватися із різним значенням (кар’єр – кар’єра, друкар – друкарка); бути нейтральною в змістовому та стилістичному плані ( жираф –жирафа); мати стилістичне значення (метод і метода – останнє заст. або наук.; жилет і жилетка – останнє розм., птах і птаха – останнє розм.)

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

Примітки:

Лише жіночий рід мають такі слова: друкарка, покоївка, праля, швачка (на відміну від шевця, який шиє лише взуття).

Рахівниця - прилад для лічби (не фах).

Рід невідмінюваних абревіатур визначають за родом стрижневого ("опорного") слова: ЗОК (Західне оперативне командування), БЮТ, ЮНЕСКО (Організація об’єднаних націй з питань освіти, культури й науки), ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН).

Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження визначають так. Ці іменники – назви істот – мають чоловічий рід, назви неістот – середній рід.

Винятки:

іменники цеце, івасі, авеню, кольрабі, салямі, бере( груша), бері-бері (хвороба), страдіварі, альма-матер, фейхоа належать до жіночого роду;

слова сироко, памперо, майстро, грего та ін. назви вітру, сулугуні( сир), шимі (танець), кабукі (театр), кавасакі (бот), беф-строганов є іменниками чоловічого роду;

іменниками чоловічого і середнього роду є слова: екю, ескудо, па-де-де,

па-де-труа, сиртакі, мачете, статус-кво, бренді;

слова есперанто, афгані ( грошова одиниця) є іменниками жіночого й середнього роду;

невідмінювані багатозначні слова набувають форми того чи іншого роду залежно від значення: альпака ( тварина) – ч.р. і ж.р., альпака (шерсть) – с.р.; каберне (сорт винограду) – ч.р., каберне (вино) – с.р.; контральто, сопрано (голос) – с.р., (співачка) – ж.р.

За родовою назвою визначають рід невідмінюваних іменників – географічних та умовних назв: зелене Тбілісі (місто), ця "Нью-Йорк таймс"(газета)