1.6 Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу

Оцінку бізнесу здійснюють з позицій трьох підходів: прибуткового, витратного і порівняльного. Кожний підхід дозволяє підкреслити певні характеристики об’єкту.

Так, при оцінці з позиції доходного підходу в головним є доход, як основний фактор, який визначає величину вартості об’єкту. Чим більше доход, який приносить об'єкт оцінки, тим більше величина його ринкової вартості за інших рівних умов. При цьому мають значення тривалість періоду отримання можливого доходу, ступінь і вид ризиків, супроводжуючих даний процес. Оцінювач, що уважно вивчає відповідну ринкову інформацію, перераховує ці вигоди в єдину суму поточної вартості. Доходний підхід це визначення поточної вартості майбутніх доходів, які виникнуть в результаті використання власності і можливого подальшого її продажу. В даному випадку застосовується оцінний принцип очікування.

Хоча, як правило, доходний підхід є найприйнятнішим для оцінки бізнесу, корисно буває використовувати також порівняльний і витратний підходи. В деяких випадках витратний або порівняльний підхід є більш точним і ефективним. У багатьох випадках кожний з трьох підходів може бути використаний для перевірки оцінки вартості, отриманої за допомогою інших підходів.

Порівняльний підхід особливо ефективний у разі існування активного ринку співставних об'єктів власності. Точність оцінки залежить від якості зібраних даних, оскільки, застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен зібрати достовірну інформацію про недавні продажі зіставних об'єктів. Ці дані включають: фізичні характеристики, час продажу, місцеположення, умови продажу і фінансування. Дієвість такого підходу знижується, якщо операцій було мало і моменти їхнього здійснення і оцінки розділяє тривалий період, якщо ринок знаходиться в аномальному стані, оскільки швидкі зміни на ринку призводять до спотворення показників. Порівняльний підхід базується на застосуванні оцінного принципу заміщення. Для порівняння вибираються конкуруючі з оцінюваним бізнесом об'єкти. Звичайно, між ними існують відмінності, тому потрібно провести відповідне коригування даних. За основу коригування покладений принцип внеску.

Витратний підхід найбільше застосовується для оцінки об'єктів спеціального призначення, а також нового будівництва, для визначення варіанту якнайкращого і найефективнішого використання землі, а також в цілях страхування. Зібрана інформація включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень зарплати, вартість матеріалів, витрати на устаткування, про доход і невигідні витрати будівельників на місцевому ринку і т. п. Необхідна інформація залежить від специфіки оцінюваного об’єкту. Даний підхід складно застосовувати при оцінці унікальних об'єктів, що володіють історичною цінністю, естетичними характеристиками, або застарілих об'єктів.

Витратний підхід заснований на принципі заміщення, якнайкращого і найефективнішого використання, збалансованості, економічної величини і економічного розподілу.

В цілому всі три підходи взаємозв'язані. Кожний з них передбачає використання різних видів інформації, одержуваної на ринку. Наприклад, основними для витратного підходу є дані про поточні ринкові ціни на матеріали, робочу силу і інші елементи витрат. Доходний підхід вимагає використання коефіцієнтів капіталізації, які також розраховуються за даними ринку.

При виборі підходу перед оцінювачем відкриваються різні перспективи. Хоча ці підходи ґрунтуються на даних, зібраних на одному і тому ж ринку, кожний має справу з різними аспектами ринку. На ідеальному ринку всі три підходи повинні привести до однієї і тієї ж величини вартості. Проте більшість ринків є недосконалими, пропозиція і попит не знаходяться в рівновазі. Потенційні користувачі можуть бути неправильно інформовані, виробники можуть бути неефективні. По цих, а також і із інших причин дані підходи можуть давати різні показники вартості.

Кожний з трьох розглянутих підходів передбачає використання при оцінці властивих йому методів.

Доходний підхід

Метод капіталізації

Метод дисконтованих грошових потоків

Рисунок 1.1 – Методи доходного підходу

Згідно методу капіталізації ринкова вартість бізнесу визначається по формулі

V = D / R,

де D – чистий доход бізнесу за рік;

R – коефіцієнт капіталізації.

Метод дисконтування грошових потоків заснований на прогнозуванні цих потоків від даного бізнесу, які потім дисконтуються по ставці дисконту, відповідній необхідній інвестором ставці доходу (рис. 1.1).

Витратний підхід

Метод чистих активів

Метод ліквідаційної вартості

Рисунок 1.2 – Методи витратного підходу

Ринкова вартість бізнесу методом чистих активів визначається як різниця між сумами ринкових вартостей всіх активів підприємства і його зобов'язаннями.

Л іквідаційна вартість підприємства є різницею між сумарною вартістю всіх активів підприємства і витратами на його ліквідацію. (рис. 1.2).

П орівняльний підхід

Метод ринку капіталу

Метод операцій

Метод галузевих коефіцієнтів

Рисунок 1.3 – Методи порівняльного підходу

Метод ринку капіталу заснований на ринкових цінах акції аналогічних компаній. Інвестор, діючи за принципом заміщення (або альтернативної інвестиції), може інвестувати або в ці компанії, або в оцінювану компанію. Тому дані про компанію, чиї акції знаходяться у вільному продажу, при використанні відповідних коректувань повинні служити орієнтиром для визначення ціни оцінюваної компанії.

Метод операцій заснований на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій схожих компаній.

Метод галузевих коефіцієнтів дозволяє розраховувати орієнтовну вартість бізнесу по формулах, виведених на основі галузевої (рис. 1.3).

Процес оцінки бізнесу передбачає визначення задачі, збір і аналіз інформації в цілях отримання обґрунтованої оцінки вартості. Процес оцінки бізнесу може бути розділений на сім етапів:

1. Визначення задачі.

2. Складання плану оцінки.

3. Збір і перевірка інформації.

4. Вибір доречних підходів до оцінки.

5. Узгодження результатів і підготовка підсумкового висновку.

6. Звіт про результати оцінки вартості

7. Уявлення і захист звіту.

Контрольні питання

1. В чому полягає суть процесу оцінки бізнесу? Які системи вимірювання зазвичай для цього застосовують?

2. Чому вартісна оцінка підприємства об’єктивно характеризує рівень його розвитку?

3. Які властивості й особливості підприємства як товару?

4. Які причини обумовили активізацію оцінної діяльності в Україні?

5. З яких етапів складається процес оцінки вартості об’єкта власності? Чи регламентується цей процес нормативно-правовими актами? Чому?

6. Назвіть випадки, за умов яких оцінка вартості є обов’язковою згідно з законодавством України?

7. Чому доцільно оцінювати вартість бізнесу позичальника в процесі визначення його кредитоспроможності?

8. Як можуть вплинути результати оцінки вартості підприємства на прийняття рішень щодо підвищення ефективності поточного управління?

9. Що таке вартість? Чому вона має велику кількість модифікацій?

10. За яких умов можливе визначення ринкової вартості об’єкта оцінки?

11. Що таке споживча вартість? Чи може вона дорівнювати ринковій?

12. Що таке інвестиційна вартість? Чому вона відрізняється від ринкової?

13. Яка вартість визначається, якщо покупець має особливі родинні інтереси, що спонукають його на придбання об’єкта за ціною, вищою за середньоринкову на подібне майно?

14. Чим відрізняються вартість відтворення та вартість заміщення?

15. Які умови визначення вартості в користуванні? Які види вартості можна вважати вартістю в користуванні? Чому?

16. Охарактеризуйте принципи, що пов’язані з уявленням власника про об’єкт оцінки.

17. Як впливають принципи внеску та граничної продуктивності на визначення вартості об’єкта?

18. Чому надлишковий прибуток стимулює руйнівну конкуренцію та зменшує вартість об’єкту оцінки, що діє на такому ринку?