Висновок до другого питання:

Таким чином, провідникова система серця утворена пазушно-передсердним (синоатріальним, Кіса-Флєка) і передсердно-шлуночковим (атріовентикулярним, Ашоффа-Тавара) вузлами, міжвузловими і міжпередсердними трактами, передсердно-шлуночковим пучком (пучком Гіса) і субендокардіальною мережею волокон (волокнами Пуркіньє).

Провідникова система виконує функції: генерує збудження і швидко проводить його до скоротливих кардіоміоцитів.

3. Серцевий цикл, його фазова структура. Функціональні показники роботи серця.

Серце здорової людини скорочується ритмічно в стані спокою з частотою 60 – 70 ударів на хвилину. Період, який включає одне скорочення і подальше розслаблення, становить серцевий цикл. Частота скорочень вище 90 ударів називається тахікардією, а нижче 60 – брадикардією. При частоті скорочення серця 70 ударів на хвилину повний цикл серцевої діяльності продовжується 0,8 – 0,86 с. 

Скорочення серцевого м'яза називається систолою, розслаблення – діастолою. Серцевий цикл має три фази: систоли передсердь, систоли шлуночків і загальну паузу Початком кожного циклу вважається систола передсердь, тривалість якої 0,1 – 0,16 с. Під час систоли в передсердях підвищується тиск, що веде до викидання крові в шлуночки. Останні в цей момент розслаблені, стулки атріовентрикулярних клапанів звисають і кров вільно переходить з передсердь у шлуночки. 

Після закінчення систоли передсердь починається систола шлуночків тривалістю 0,3 с. Під час систоли шлуночків передсердя вже розслаблені. Як і передсердя, обидва шлуночка – правий і лівий – скорочуються одночасно. 

Систола шлуночків починається з скорочень їх волокон, що виник в результаті поширення збудження по міокарду. Цей період короткий. У даний момент тиск в порожнинах шлуночків ще не підвищується. Воно починає різко зростати, коли збудливістю охоплюються всі волокна, і досягає в лівому передсерді 70 – 90 мм рт. ст., а в правому – 15 – 20 мм рт. ст. В результаті підвищення внутрішньошлуночкового тиску атріовентрикулярні клапани швидко закриваються. У цей момент півмісяцеві клапани теж ще закриті і порожнину шлуночка залишається замкнутою; об'єм крові в ньому постійний. Збудження м'язових волокон міокарда призводить до зростання тиску крові в шлуночках і збільшенню в них напруги. Поява серцевого поштовху в V лівому міжребер'ї обумовлено тим, що при підвищенні напруги міокарда лівий шлуночок (серця) приймає округлу форму і проводить удар об внутрішню поверхню грудної клітки. 

Якщо тиск крові в шлуночках перевищує тиск в аорті і легеневої артерії, півмісяцеві клапани відкриваються, їх стулки притискаються до внутрішніх стінок і настає період вигнання (0,25 с). На початку періоду вигнання тиск крові в порожнині шлуночків продовжує збільшуватися і досягає приблизно 130 мм рт. ст. в лівому і 25 мм рт. ст. у правому. В результаті цього кров швидко витікає в аорту і легеневий стовбур, обсяг шлуночків швидко зменшується. Це фаза швидкого вигнання. Після відкриття півмісяцевих клапанів викид крові з порожнини серця сповільнюється, скорочення міокарда шлуночків слабшає і настає фаза повільного вигнання. З падінням тиску півмісяцеві клапани закриваються, утруднюючи зворотний струм крові з аорти і легеневої артерії, міокард шлуночків починає розслаблятися. Знову наступає короткий період, під час якого ще закриті клапани аорти і не відкриті атріовентрикулярні. Якщо ж тиск в шлуночках буде трохи менше, ніж у передсердях, тоді розкриваються атріовентрикулярні клапани і відбувається наповнення кров'ю шлуночків, яка знову буде викинута в черговому циклі, і настає діастола усього серця. Діастола триває до чергової систоли передсердь. Ця фаза називається загальною паузою (0,4 с). Потім цикл серцевої діяльності повторюється.

Кількість крові, яка викидається шлуночками серця за одну систолу називається систолічним об’єм – 60 – 70 мл, причому обидва шлуночка викидають однакову кількість крові.

Кількість крові, яка викидається кожним шлуночком за одну хвилину називається хвилинним об'ємом:

ХОК = СО х 60 сек. = 70 х 60 = 4200 мл

Об'єм крові, що залишився в шлуночках після систоли називається кінцевим систолічним або резервним об'ємом і дорівнює – 60 – 70мл. Серцевий індекс – це відношення МОК до поверхні тіла в метрах квадратних. 

Робота серця визначається як А = Р х Н, тобто добуток сили серцевих скорочень (ХОК) на висоту (в середньому – 1,5 м), на яку проштовхується кров.