9. Визначення обєкта і предмета дослідження. Необхідні характеристики обєкта. Формування гіпотез дослідження. Види гіпотез. Основні вимоги що предьявляються до гіпотези

Об'єктами соціологічного дослідження на емпіричному рівні є реально діючі трудові колективи, соціальні групи, спільноти, соціальні інститути. Тому в широкому сенсі слова об'єктом дослідження є носії певної соціальної проблеми - люди, об'єднані у спільноти різного типу, а також їхня діяльність. Коли йдеться, наприклад, про конфлікт у трудовому колективі, маємо на увазі конкретні професійні, статеві, вікові, освітні групи робітників та представників адміністрації. У нашому випадку це можуть бути робітники якогось цеху, бригади, дільниці, з одного боку, і майстри, начальники цехів, завідувачі відділів та служб підприємства - з другого.

Характеристики об'єктів дослідження

У програмі належить зафіксувати такі характеристики об'єктів дослідження:

- просторові (місто, район);

- часові (період початку і закінчення дослідження);

- галузеві (вид діяльності, що її досліджують; у цьому разі може бути промислове виробництво);

- соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан тощо).

Необхідність вибірки об'єктів дослідженн

Предмет соціологічного дослідження

Предметом соціологічного дослідження є найсуттєвіші властивості й стосунки об'єкта, пізнання яких є важливим для виконання завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об'єкта дослідження, але не збігається з ним. Один і той самий соціальний об'єкт (наприклад, трудовий колектив) можна вивчати для виконання різних завдань, а отже, він передбачає безліч предметів. Тому визначення предмета дослідження одночасно визначає межі, в яких конкретний об'єкт досліджують у цьому разі. Предметом нашого дослідження є стан соціально-психологічного клімату в трудовому колективі певного підприємства, зокрема, взаємини робітників та адміністрації.

Об'єкт дослідження можна визначити не лише за критерієм носія проблеми, але й за критерієм загального формулювання проблеми. Тоді об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне і специфічне. В нашому випадку об'єктом дослідження можуть бути соціальні конфлікти у виробничій сфері, а предметом - конфліктна ситуація між робітниками та адміністрацією з питань працевлаштування і звільнення з роботи.

Побудова предмета дослідження передбачає також процес вироблення відповідного, понятійного апарату та його логічний аналіз.

Гіпотези в соціологічному дослідженні

Гіпотеза в соціологічному дослідженні - це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. У методологічному плані гіпотеза слугує з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження, її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і на вивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв'язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим є те, що висунення гіпотези дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних понять до емпіричних даних.

Види гіпотез. Гіпотези-підстави

Усі гіпотези поділяються на гіпотези-підстави і гіпотези-наслідки, які виводяться з перших. У цьому разі можна визначити таку гіпотезу-підставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками й адміністрацією є та, що пов'язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.

Гіпотези-наслідки

Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:

- можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене прагненнями останньої в умовах скорочення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку і жінок;

- можна припустити, що саме ці групи робітників передусім підпадають під скорочення внаслідок низької продуктивності їхньої праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;

- можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної невизначеності призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій працівників та інших робітників, які підтримуватимуть страйкарів і чинитимуть опір діям адміністрації;

- можна уявити, що основним способом розв'язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрунтованості дій адміністрації у вигляді наочних форм роз'яснювальної роботи (як-от: стінівки з узагальненими результатами праці робітників різних категорій, зазначенням залежності виробничих результатів від віку, статі тощо). Якщо це і не погасить конфлікт (бо скорочення або звільнення однаково відбудуться), то бодай пом'якшить конфліктну ситуацію і спричинить переадресування вимог груп робітників, які потрапляють під можливе скорочення, від адміністрації до уряду та органів управління загалом.

Підготована програма, поруч із загальнометодологічними функціями, виконує певні методичні функції, про що йдеться у наступній частині соціологічного практикуму.

Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми соціологічного дослідження.

Як зазначає Н. Паніна, збір емпіричного матеріалу та наступна статистична обробка дозволяє визначити кількісну оцінку підтвердження (або спростування) кожної висунутої гіпотези, а наступний логічний аналіз дає змогу запропонувати пріоритетність тих чи інших соціальних заходів.