34. Натуральне виробництво та його характеристика

Натуральне виробництво — це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.    В умовах натурального господарства проявляються такі риси економіки:    1) господарська одиниця не бере участі в суспільному поділі праці, хоча останнє може мати певний ступінь розвитку і використовується більшою чи меншою кількістю інших господарських одиниць. До розкладу первіснообщинного ладу і виникнення першого великого поділу суспільної праці натуральне господарство було абсолютною формою його організації в суспільстві (общині);    2) кожне натуральне господарство намагається виробляти необхідні життєві засоби, тобто фонд життєвих благ для виробника і членів його сім’ї. Цей фонд виступає засобом людей до життя, відтворення їх;    3) засоби виробництва виробляються безпосередньо в господарській одиниці з тим, щоб процес виробництва був забезпечений не тільки земельними ресурсами, а й засобами виробництва, створеними в даному господарстві.    Економічною основою натурального господарства є сільське господарство і домашня промисловість.

Характеристика натурального господарства

Господарство — форма організації суспільного, колективного, сімейного, індивідуального виробництва з характерним їй типом взаємозв'язків між виробниками продуктів.

Історично першою з загальних економічних форм з'явилося натуральне господарство, що представляє таку форму організації виробництва, при якій продукти виробляються окремими виробниками для власного внутрішньогосподарського споживання.

Характерні риси натурального господарства:

замкнутість виробничих процесів рамками господарства;

нерозвиненість суспільного поділу праці при широкому застосуванні природного поділу праці, заснованого на ознаках статі та віку;

відсутність господарських зв'язків з іншими виробничими одиницями;

тверде   закріплення   робочих   місць   і   обов'язків   за   визначеними працівниками, відсутність мобільності робочої сили;

відсутність можливостей для обміну досвідом і поширення технологічних нововведень;

додатковий продукт, як правило, не набуває товарної форми;

виробничі відносини виступають поза упредметнену форму як відносини між самими людьми, а не як відносини між продуктами їхньої праці.

Основним   протиріччям   натурального   господарства,   джерелом   його розвитку є протиріччя між виробництвом і споживанням. Єдиним мотивом до удосконалювання виробництва є тільки власна незадоволеність у споживанні. Звідси випливають висновки:

1 Оскільки зовнішніх економічних стимулів розвитку натурального господарства не існує, технічний і економічний прогрес у ньому розвивається вкрай повільно.

2 Натуральне     господарство    характеризується    стійкістю     і консерватизмом.

Натурально-господарські  відносини збереглися до наших днів,  правда в розвинутих країнах лише як другорядні, підлеглі.