Розвиток обміну

Грошова система України, як встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошей, має давні історичні традиції, що сягають доби здобутків України-Русі, козацької республіки, Української Народної Республіки і часів нинішнього державотворення.

Вже в минулому українська держава створила свою грошову одиницю - гривню і налагодила її обертання у грошові одиниці інших країн, діяла своя фінансова система, широкого розвитку набрали зовнішньоекономічні зв'язки, що було знаком суверенності держави і відображенням розвитку товарно-грошових відносин.

Студенти мають засвоїти історичні традиції державотворення і формування національної грошової системи в Україні в контексті загальнонаціонального досвіду.

Зростання ролі грошей та розвиток їх функцій визначалися процесом розвитку продуктивних сил тогочасного суспільства. Об'єктивною потребою власних грошей стали внутрішні економічні причини, які найтісніше перепліталися з політичними. Провідною з них є утворення і розвиток держави. Державний суверенітет, потреби мати реальний важіль для контролю власної території, регулювання фінансово-кредитної системи, комплексного розвитку самодостатньої національної економіки об'єктивно вимагали від держави мати власні національні гроші. Об'єктивні передумови становлення товарно-грошових відносин і грошей на території України за переконливими свідченнями історичних джерел нічим не відрізняються від загальнолюдського досвіду. Нинішній процес становлення і вдосконалення грошової системи в Україні відображає давні історичні традиції і є четвертою спробою українського народу побудувати власну державність та її найважливіший атрибут - гроші. Найдавнішими відомими з археологічних досліджень металевими грошовими знаками були монети грецьких міст Тири, Ольвії, Херсонесу Таврійського, Пантікапею та інших поселень північного Причорномор'я. Зокрема, у Херсонесі Таврійському діяв монетний двір, який для обслуговування внутрішнього ринку карбував мідні монети.

В Ольвії в обігу спочатку перебували зливки міді у вигляді дельфінів, що оберталися як товарно-грошові цінності. Пізніше, у IV ст. до н.е., тут розпочали карбувати великі круглі монети. Крім цього, у скарбах знаходять значну кількість давньоримських денаріїв, візантійських срібних гексаграм, мідних фолісів, арабські диргеми. Останні, обслуговуючи торгівельні операції, потрапляли в Київську Русь і разом з іншими монетами ставали засобом місцевого монетного обігу та набули назви «ногата». Грошовий рахунок для торгівельних й інших операцій проводився так:

1 гривня (68,22 г срібла) = 20 ногатам (3,41 г) = 25 кунам (2,73 г) = 50 резанам (1,3 г срібла) або 100 векшам-веверицям.