Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
50-75.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
252 Кб
Скачать
☆

72.Бюджетне регулювання, його сутність, завдання і методи

Бюджетне регулювання -це надання коштів із загальнодержавних доходних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижче стоячих рівнів з метою збалансування їх на рівні необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.

У процесі бюджетного регулювання вирішується багато завдань, серед яких основними є:

-досягнення відповідності між видатками та доходами всіх бюджетів, тобто їхнє збалансування;

-створення зацікавленості органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїй території;

-забезпечення самостійності у використанні додатково одержаних коштів в процесі виконання місцевих бюджетів;

-перерозподіл бюджетних ресурсів між "багатими" й "бідними", у фінансовому розумінні, територіями;

-здійснення фінансового вирівнювання.

У складних процесах бюджетного регулювання необхідно відокрем­лювати вертикальне і горизонтальне бюджетне регулювання.

Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами бюджетів різних рівнів відповідно до діючого порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування.

Горизонтальне бюджетне регулювання покликане усунути розбіжності в рівнях бюджетної забезпеченості з огляду на бюджети місцевого самоврядування (міські, селищні та сільські).

Традиційно у вітчизняній бюджетній практиці використовуються на­ступні два методи бюджетного регулювання:

1) метод відсот­кових відрахувань від загальнодержавних податків і доходів, які над­ходять до місцевих бюджетів (такі доходи одержали назву регулю­ючих);

2) надання фінансової допомоги бюджетам в обсязі певної визна­ченої суми (у вигляді бюджетних трансфертів).

73.Податкова система та її роль у формуванні доходів бюджету

податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основним структурним елементом податкової системи держави є податки. Податок – це універсальна категорія, яка виражає основні риси та властивості всієї сукупності доходів у будь-якій економічній системі ринкового типу. Розгляд та аналіз податків дає правильний орієнтир для дослідження доходів бюджетів держави у чіткій послідовності щодо розвитку економічного процесу.

Податки є об’єктом дослідження різних наук, зокрема, економічних (у їх складі фінансової), історичних, політичних, юридичних. З урахуванням предмета дослідження кожної окремо взятої галузі науки податки розглядають як економічну або фінансову, історичну, політичну та юридичну категорію.

Основними критеріями формування ефективної податкової системи держави вважають наступні:

  • фіскальної достатності;

  • економічної ефективності;

  • соціальної справедливості;

  • стабільності;

  • гнучкості.

Механізм побудови та функціонування податкової системи України регулюється Податковим кодексом України.

Система оподаткування в Україні будується за такими принципами:

— загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

— рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

— невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

— презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

— фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

— соціальна справедливість – установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

— економічність оподаткування – установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

— нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

— стабільність – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

— рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

— єдиний підхід до встановлення податків та зборів – визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]