59 Бюджетне планування, його зміст, завдання, принципи та етапи

Методологія планування та прогнозування — це сукупність методів, прийомів і принципів, які застосовуються при здійсненні передпланових досліджень та аналізу, розробки та формування бюджетів на всіх рівнях господарювання, виходячи з основних напрямів соціально-економічної політики на даному етапі.

Бюджетне планування — це науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів з метою забезпечення стабільного економічного і соціального розвитку. Це суб'єктивна діяльність людей, а тому її ефективність обумовлена базуванням на об'єктивних законах розвитку суспільства, аналізі фінансового стану економіки, тенденціях руху бюджетних ресурсів.

Задачі бюджетного планування:

- забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій розвитку держави;

- визначення реальних джерел і обсягів доходів на всіх рівнях бюджетної системи;

- ефективний розподіл витрат за напрямами і регіонами;

- забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;

- збалансування бюджету;

- утворення необхідних соціальних резервів;

- оптимізація фінансових потоків між бюджетами різних рівнів;

- сприяння найбільш ефективному використанню бюджетних засобів.

Основні функції бюджетного планування 

• Відображення основних напрямів бюджетної політики

• Вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення для досягнення необхідного рівня економічного і соціального розвитку

• Здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів для досягнення необхідних темпів і пропорцій розвитку економіки та підвищення суспільного добробуту

• Встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів

Об'єктом бюджетного планування є бюджетна діяльність держави, державних установ і організацій.

Предметом бюджетного планування виступають бюджетні ресурси та їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці.

Сферою є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.

Бюджетне планування на загальнодержавному рівні здійснюється у два етапи:

1) зведене бюджетне планування — виконання комплексних розрахунків за макроекономічними показниками;

2) адресне бюджетне планування — встановлення конкретних зв'язків бюджету з усіма фінансовими планами народного господарства

60 Нормування видатків і види норм.

Нормування видатків - це визначення обсягу витрат на розрахункову планову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи, наприклад, на клас у школі, на дитину в дошкільній дитячій установі тощо.

Метод нормування видатків є основним при розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ та організацій. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і здійснення принципу цільового використання грошових коштів, які надаються з бюджету. Водночас цей метод розрахунку видатків дає можливість здійснювати контроль за виконанням кошторису.

Сума видатків бюджетної установи за допомогою нормативного методу розрахунку визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків. Число розрахункових одиниць визначається на підставі даних з мережі та контингенту бюдж. установ. Мережу бюджетних установ та їхній контингент встановлюють міністерства та відділи держадміністрацій і затверджують за станом на кінець року.

Для визначення суми видатків за нормативного методу розрахунку треба знати норму видатків на розрахункову одиницю.

Норма видатків - це величина затрат на планову розрахункову одиницю (наприклад, на клас, вихованця, на квадратний метр площі). Норми затрат встановлюються за однорідними видатками й однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображаються норми, вирізняють дві основні групи норм: матеріальні та фінансові.

Матеріальні норми визначають затрати матеріальних ресурсів на розрахункову одиницю в натуральному виразі. Наприклад, склад і якість продуктів харчування на дитину в дитячому садку, на ліжко в лікарні, норма видатків палива з розрахунку на метр кубічний приміщення. Матеріальні норми диференціюються за видами бюджетних установ.

Фінансові норми - це грошовий вираз матеріальної норми, відповідно до діючих державних цін. Фінансова норма також диференціюється за видами затрат.

Вивчаючи фінансову норму, необхідно виокремити поняття "бюджетна норма". Якщо фінансова норма відображає загалом суму грошових затрат на розрахункову одиницю, то бюджетна - лише частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.