5. Література:

• Нормальна фізіологія, за ред. В.І. Філімонова, Київ, Здоров’я, 1994, с.290-295, 297- 300, 304-306.

• Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Львів, 2002, с.70-73, с.521-527.

• Физиология человека, под ред. Г.И. Косицкого, М., Медицина, 1985, с.241-243, 244, 247-250, 253-255.

• Посібник з нормальної фізіології, за ред. проф. В.Г. Шевчука, проф. Д.Г. Наливайка, Київ, “Здоров’я”, 1995, с.154 - 156.

Тема 13. Регуляція серцевої діяльності.

Конкретна ціль заняття: Аналізувати стан серця людини і механізми його регуляції.

1. Теоретичні питання заняття.

   1. Види регуляції діяльності серця – міогенна, нервова, гуморальна.

   2. Міогенні механізми регуляції.

   3. Гетеро – і гомеометрична регуляція діяльності серця (закон серця Франка-Старлінга та ефект Анрепа ) .

   4. Інервація серця. Вплив блукаючих і симпатичних нервів на серце. Його механізм.

   5. Вазокардіальні рефлекси з механорецепторів дуги аорти, легеневої артерії, каротидного синусу та порожнистих вен.

   6. Екстракардіальні рефлекси з вісцеро-, пропріо- та екстерорецепторів.

   7. Гуморальна регуляція діяльності серця. Досліди Отто Льові. Роль іонів. Вплив хімічного складу крові.

   8. Умовнорефлекторна регуляція діяльності серця.

1.9 Тестові завдання.

1.10 Тестування за системою “Крок-1”.

1.11 Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема. Реєстрація електрокардіограми в стані спокою та після фізичного навантаження. Визначення систолічного показника.

Мета роботи: Ознайомитись зі зміною ЕКГ внаслідок фізичного навантаження та методикою визначення систолічного показника.

Обладнання: електрокардіограф, 3 % розчин NaCI, марлеві прокладки, спирт, вата, ножиці, клей.

Порядок виконання роботи:

Зареєструвати електрокардіограму у 3 стандартних відведеннях в стані спокою та після 20 присідань. Порівняти амплітуду зубців, тривалість сегментів та інтервалів. За інтервалом RR визначити частоту серцевих скорочень в стані спокою та після фізичного навантаження. Визначити електричну систолу шлуночків за інтервалом QT і систолічний показник за формулою. СП=QTх100:RR.

Визначити частоту пульсу за 1 хвилину в стані спокою і після присідань. В обох випадках визначити тривалість серцевого циклу (С), поділивши 60 с на частоту пульсу. Тривалість електричної систоли шлуночків (Т) розрахувати за формулою Базетта:Т=0,37√С. Визначити систолічний показник за формулою СП=Тх100:С для стану спокою і після фізичного навантаження

3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.

Вклеїти ЕКГ до зошита. Занести отримані результати до протоколу. Порівняти показники в стані спокою і після фізичного навантаження. Зробити висновки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:

а) Намалювати рефлекторну дугу рефлексу з пресорецепторів каротидного синусу та дуги аорти.

4.1. Тестові завдання:

1. Як змiнюється робота серця при фiзичному навантаженнi?

1. Збiльшується тiльки за рахунок частоти серцевих скорочень

2. Збiльшується лише за рахунок систолiчного об'єму

3. Зменшується тiльки за рахунок зменшення частоти серцевих скорочень

4. Збiльшується за рахунок збiльшення частоти серцевих скорочень та систолiчного об'єму

5. Зменшується за рахунок збiльшення частоти серцевих скорочень та зменшення систолiчного об'єму

2. Перерахувати фактори, що впливають на серцевий викид:

1. Негативний тиск у груднiй порожнинi

2. Сила серцевих скорочень

3. Частота серцевих скорочень

4. Кiнцевий дiастолiчний об'єм

5. Всi відповіді вірні

3. Вплив блукаючого нерва на серце:

1. Негативний хронотропний

2. Негативний батмотропний

3. Негативний дромотропний

4. Негативний тонотропний, негативний iнотропний

5. Усi вiдповiдi вiрнi

4. Вплив симпатичних нервiв на серце:

1. Збiльшення частоти серцевих скорочень

2. Збiльшення хвилинного об'єму кровi

3. Збiльшення систолiчного об'єму

4. Збiльшення збудливостi

5. Усi вiдповiдi вiрнi

5. Пiдсилюють скорочення серця:

1. Адреналiн та iони кальцiю

2. Ацетилхолiн та iони калiю

3. Тироксин та iони хлору

4. Інсулiн та iони калiю

5. Усi вiдповiдi вiрнi

6. Вкажiть ВИКЛЮЧЕННЯ з перелiку речовин, якi збiльшують частоту серцевих скорочень:

1. Тироксин

2. Адреналiн

3. Катехоламiни

4. Норадреналiн

5. Ацетилхолiн

7. Частоту серцевих скорочень збiльшує рефлекс:

1. Цiона-Людвiга

2. Бейнбрiджа

3. Герiнга-Iванова

4. Парiна-Швiгка

5. Гауера-Генрi

8. Вкажiть ВИКЛЮЧЕHHЯ з перелiку рефлексiв, якi зменшуєть частоту серцевих скорочень:

1. Цiона-Людвiга

2. Парiна-Швiгка

3. Герiнга-Iванова

4. Бейнбрiджа

5. Гауера-Генрi

9. Гетерометрична регуляцiя дiяльностi серця має прояв у:

1. Законi Франка-Старлiнга

2. Ефектi Анрепа

3. Рефлексi Цiона-Людвiга

4. Рефлексi Герiнга-Iванова

5. Рефлексi Парiна-Швiгка

10. Гомеометрична регуляцiя дiяльностi серця має прояв у:

1. Законi Франка-Cтарлiнга

2. Ефектi Анрепа

3. Рефлексi Цiона-Людвiга (з пресорецепторів у дузі аорти)

4. Рефлексi Герiнга-Iванова (з пресорецепторів каротидного синуса)

5. Рефлексi Парiна-Швiгка (з пресорецепторів легеневого стовбура)

11. До вазокардиальних рефлексiв вiдносять:

1. Парiна-Швiгка

2. Ціона-Людвіга

3. Бейнбрiджа

4. Герiнга-Iванова та Цiона-Людвiга

5. Усi вiдповiдi вiрнi

12. До iнтракардiальних вiдносять рефлекси:

1. Гольця

2. Данiнi-Ашнера

3. Герiнга-Iванова

4. Парiна-Швiгка

5. За участю мiсцевих рефлекторних дуг

13. Закон серця Франка-Старлiнга полягає в залежностi сили скорочень серця вiд:

1. Довжини волокон мiокарду в діастолу

2. Систолічного об'єму серця

3. Постачання серця киснем

4. Температури кровi в серцi

5. Усi вiдповiдi вiрнi