- •Змістовий модуль 7. Система кровообігу
- •Тема 9. Автоматія серцевої діяльності
- •1.Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота.
- •Тема 1. Реєстрація екг.
- •Тема 2. Досліди з лігатурами Станніуса та впливом температури на серці жаби.
- •3. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •3.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •Тема 10. Фазовий аналіз серцевого циклу.
- •1. Теоретичні питання заняття.
- •4. Література:
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.3. Тестування за системою “Крок-1”.
- •5. Література:
- •Тема 11. Зовнішні прояви серцевої діяльності.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота:
- •4.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •5. Література:
- •Тема 12. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2 Практична робота. Тема. Аналіз екг.
- •4.Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.1. Тестові завдання:
- •4.2. Тестування за системою “Крок-1”.
- •5. На ізольованому серці кроля частково заблокували кальцієві канали кардіоміоцитів. Які зміни серцевої діяльності відбудуться внаслідок цього?
- •6. В експерименті на собаці виникла необхідність знизити збудливість міокарду. Який розчин для цього доцільно ввести тварині внутрішньовенно?
- •5. Література:
- •Тема 13. Регуляція серцевої діяльності.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота.
- •3. Рекомендації щодо оформлення практичної роботи.
- •4.3. Тестування за системою “Крок-1”.
- •5. Література:
- •Тема 14. Системний кровообіг, закони гемодинаміки, роль судин у кровообігу. Кров’яний тиск.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
- •Судини Тиск крові (мм рт ст)
- •4.2. Тестування за системою “Крок – 1”.
- •Література:
- •Тема 15. Головні показники гемодинаміки.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
- •Аналіз полікардіограми
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
- •4.2 Тестування за системою “Крок – 1”.
- •Література:
- •Тема 16. Регуляція кровообігу.
- •Теоретичні питання заняття.
- •2. Практична робота:
- •3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи:
- •4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття.
- •4.2. Тестування за системою «Крок – 1».
- •5. Література:
- •Тема 16а. Регіональний кровообіг та його регуляція. Конференція „ Лімфатична система та регіонарний кровообіг”
- •Література:
- •Тема 17. Узагальнююче заняття з фізіології серця та кровообігу
- •1. Практичні навички.
- •2. Теоретичні питання:
- •Депо крові (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •3. Література:
- •Кровообіг при фізичному навантаженні (Позааудиторна самостійна робота).
- •1. Теоретичні питання заняття:
- •2. Питання для контролю засвоєния матеріалу.
- •3.1. Тестові завдання:
- •1. У практично здорових осіб помірне фізічне навантаження спричиняє зростання систолічного та деяке зниження діастолічного тиску. Чим обумовлені такі зміни ?
- •4. Література:
Аналіз полікардіограми
Мета роботи: Студент повинен навчитися визначати періоди та фази серцевого циклу за полікардіограмою, співставляти у часі процеси, що відбуваються у серці та артеріальній системі, аналізувати одержані показники у порівнянні з нормою.
Обладнання: картки з полікардіограмами.
Порядок виконання роботи:
1.За електрокардіограмою визначити довжину серцевого циклу, визначивши тривалість інтервалу R-R. Для цього необхідно використовувати відмітки часу на полікардіограмі. Відстань між поділками відповідає 1 секунді.
2. Визначити тривалість електричної систоли шлуночків за інтервалом Q-T (від початку зубця Q до кінця Т), а також довжину електричної діастоли шлуночків за інтервалом T-Q (від кінця зубця Т до початку Q).
3. За полікардиограмою визначити тривалість механічної систоли 1). від початку зубця Q ЕКГ до початку високочастотного компонента ІІ тона фонокардіограми, а також 2). від початку першого високочастотного компонента центральної частини І тону фонокардіограми до початку інцизури на низхідній частині сфігмограми. Отримані дані порівняти.
4. Період вигнання визначити від початку крутого підйому до найбільш глибокої точки інцизури на низхідній частині сфігмограми.
5. Тривалість періоду напруження визначається як різниця між довжиною механічної систоли і періодом вигнання.
Тривалість фази асинхронного скорочення визначається від початку зубця Q ЕКГ до першого високочастотного компонента центральної частини І тону на фонокардіограмі.
Тривалість фази ізоволюметричного скорочення визначається як різниця між періодом напруження і фазою асинхронного скорочення.
Знаючи довжину всього серцевого циклу та механічної систоли, можна визначити довжину механічної діастоли.
3. Рекомендації до оформлення протоколу практичної роботи.
Отримані дані внести до протоколу. Оцінити отримані результати. Зробити висновки.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної перевірки рівня підготовки до практичного заняття:
а) Намалюйте сфігмограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
б) Намалюйте флебограму; позначте її компоненти; поясніть їх походження.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
в) Намалюйте схему співвідношення сил, що забезпечують рух рідини через стінку капіляра в його артеріальному та венозному кінці.
г) Намалюйте графіки сумарної лінійної та об’ємної швидкості руху крові по ходу судинного русла.
4.1 Тестові завдання
1. Вкажiть походження анакроти сфiгмограми:
Cкорочення лiвого передсердя
Cкорочення лiвого шлуночка
Дiастола лiвого шлуночка
Дiастола лiвого передсердя
Поштовх кровi у пiвмiсяцевi клапани аорти на початку дiастоли
2. Вкажiть походження катакроти сфiгмограми:
Систола лiвого передсердя
Дiастола лiвого передсердя
Систола лiвого шлуночка
Дiастола лiвого шлуночка
Поштовх кровi у пiвмiсяцевi клапани аорти на початку дiастоли
3. Вкажiть походження дикротичного зубця сфiгмограми:
Систола лiвого передсердя
Дiастола лiвого передсердя
Систола правого шлуночка
Дiастола правого шлуночка
Вiдштовхування кровi вiд пiвмiсяцевих клапанiв аорти на початку дiастоли
4. До депо кровi вiдноситься:
Шкiра
Легенi
Печiнка
Селезiнка
Усi вiдповiдi вiрнi
5. Час повного кругообiгу крові в станi спокою становить:
1 с
12 с
23 с
55 с
120 c
6. Лiнiйна швидкiсть кровотоку в аортi дорiвнює:
0,5 мм/с
5 мм/с
0,25 м/с
5 м/с
10 м/с
7. Лiнiйна швидкiсть руху кровi в капiлярах становить:
0,1 мм/с
0,5 мм/с
0,1 м/с
0,25 м/с
0,5 м/с
