Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005

Розрахунок потреби в транспорті загального призначення

Кількість транспорту загального призначення (вантажних автомобілів), необхідного для евакуації поранених з М П Б до медичної роти за день бою, розраховується по формулі (в машинорейсах):

Т— потреба в транспорті загального призначення; к - коефіцієнт потреби (0,4-0,5).

СВ - санітарні втрати бригади від звичайної зброї; М- евакоємність вантажного автомобіля (в середньому - 12-15 чол.).

Розрахунок кількість лікарських бригад, необхідних для надання першої лікарської допомоги

Кількість лікарських бригад, необхідних для надання першої лікарської допомоги пораненим звичайною зброєю, в повному обсязі розраховується за формулою:

Лбр— потреба в лікарських бригадах; СВ - кількість санітарних втрат від звичайної зброї противника;

Ті - час, необхідний для надання допомоги одному пораненому (20 хв. або 0,3 години);

к - частка тих, хто потребує надання медичної допомоги ( 4 0 % - в по­ вному обсязі від числа поранених і хворих, що надійшли);

Т— тривалість роботи лікарських бригад за добу (16 годин).

Кількість хірургічних бригад, необхідних для надання кваліфікова­ ної медичної допомоги пораненим в медроті:

Кількість хірургічних бригад, необхідних для надання кваліфікованої хі­ рургічної допомоги пораненим в медроті по невідкладним показанням роз­ раховується по формулі:

Х6р — потреба в хірургічних бригадах; СВ — санітарні втрати від звичайної зброї противника;

Кількість терапевтичних бригад, необхідних для надання кваліфі­ кованої медичної допомоги ураженим СДОР та ОР в медроті:

250

Кількість терапевтичних бригад, необхідних для надання кваліфікованої терапевтичної допомоги ураженим і хворим в медроті по невідкладним по­ казанням розраховується по формулі:

Тбр - потреба в терапевтичних бригадах; СВ — санітарні втрати від ураження сильнодіючими отруйними речо­

винами; к — частка тих, хто потребує кваліфікованої терапевтичної допомоги

( 7 0 - 1 0 0 % ) ; Т1 — час, необхідний для надання кваліфікованої терапевтичної допо­

моги одному ураженому (0,1 години); Т - час, на протязі якого кваліфікована терапевтична допомога пови­

нна надаватись всім ураженим (2 години).

Розрахунок потреби різних трансфузійних рідин для надання меди­ чної допомоги та лікування пораненим в медроті:

Для надання медичної допомоги та лікування поранених звичайною зброєю в медроті потрібно різних трансфузійних рідин 0,6 л на одного по­ раненого, з них крові — 15 %; плазми - 15 %, колоїдних розчинів — 30 % та кристалоїдних розчинів - 40 %.

Розрахунок потреби у медичному майні

Здійснюється, головним чином, в розрахунково-постачальницьких оди­ ницях (РПО) та комплектах спеціального призначення. Розраховується з врахуванням величини і структури можливих санітарних втрат, заванта­ ження етапів медичної евакуації, встановлених для них видів та обсягів ме­ дичної допомоги та ін.

Потреба в комплектах розраховується по формулі:

Плд - потреба в комплектах для надання першої лікарської допомоги; СВ — величина можливих санітарних втрат від видів зброї, при ура­

женнях якою використовується вміст комплекту; К:ід - коефіцієнт потреби (частина поранених та хворих від величини

СВ, яким для надання першої лікарської допомоги потребується комплект); Р — розрахункові можливості одного комплекту з надання медичної

допомоги.

Аналогічно розраховується потреба в комплектах спеціального призна­ чення, які необхідні для надання кваліфікованої медичної допомоги (Пкмд).

Орієнтовні значення для коефіцієнта потреби в комплекті та можливос­ тей одного комплекту подані в табл. 7.2.

251

Для прийняття рішення і планування медичного забезпечення військ відповідному органу управління медичної служби необхідні наступні осно­ вні розрахункові дані:

>величина і структура санітарних втрат, їх розподіл за днями операції та завданнями військ;

>потреба у транспортних засобах (підрозділах) для евакуації поране­ них з ВППГ у госпітальні бази — за днями операції;

>потреба у загальній кількості госпітальних ліжок і в ліжках кожного профілю на окремих евакуаційних напрямках в різні періоди операції;

>потреба в медичному майні спеціального призначення;

>потреба в крові, її препаратах і замінниках.

Усі розрахункові дані щодо потреби в силах і засобах медичної служби співставляються з їх наявністю і можливостями, тобто з'ясовується ступінь достатності цих сил та засобів. В подальшому визначаються заходи, що спрямовані на поповнення нестачі сил і засобів (поповнення некомплекту, отримання засобів підсилення від начальника медичної служби вищої лан­ ки, від командира тощо), або встановлюється черговість робіт тими засоба­ ми, які є в наявності.

Після оцінки сил і засобів медичної служби робляться наступні виснов­

ки:

>забезпеченість силами і засобами медичної служби, їх стан і готов­ ність до виконання наступних завдань; очікувана потреба в засобах підсилення; заходи, які витікають з цього;

>відповідність існуючого угруповання сил і засобів медичної служби бойовому завданню, яке поставлено частині (з'єднанню);

>необхідні заходи щодо зміни місця розташування етапів медичної евакуації.

Оцінка сил і засобів медичної служби дозволяє встановити обсяг медич­ ної допомоги та потребу в силах і засобах медичної служби у відповідності з величиною і структурою очікуваних санітарних втрат, визначити най­ більш доцільні угруповання сил і засобів медичної служби з урахуванням характеру наступного бою (операції) і можливих санітарних втрат.

252

Під час оцінки обстановки визначаються питання, які підлягають узго­ дженню з начальниками інших служб:

>з начальником інженерної служби - терміни і обсяг виконання ін­ женерних робіт щодо укриття медичних підрозділів, етапів медичної евакуації від уражаючої дії різних видів зброї, обладнання шляхів евакуації, обладнання пунктів водопостачання та інше;

>з начальником служби радіаційного, хімічного та біологічного за­

хисту - забезпечення особового складу індивідуальними засобами за­ хисту (протигазами, загальновійськовими захисними комплектами); забезпечення медичних підрозділів, частин і закладів приборами хімі­ чної розвідки та дозиметричною апаратурою; порядок здійснення ра­ діаційної та хімічної розвідки у районах розташування військ і поря­ док отримання даних цієї розвідки; організацію дозиметричного кон­ тролю опромінення особового складу; організацію та проведення спе­ ціальної обробки особового складу; порядок проведення заходів, що­ до захисту частин та закладів медичної служби від ЗМУ;

>з начальником зв'язку - забезпечення технічними засобами зв'язку медичних підрозділів, частин, закладів; виділення ліній зв'язку та ви­ значення позивних для потреб медичної служби; порядок підключен­ ня до лінійних та радіомереж;

>з начальниками служб тилу узгоджуються питання розміщення ти­ лових підрозділів і частин у тиловій смузі; організації евакуації пора­ нених і хворих зворотними рейсами транспортних засобів загального призначення, забезпечення частин і закладів медичної служби продо­ вольством, речовим майном, паливно-мастильними матеріалами, майном квартирно-експлуатаційної служби (КЕС) тощо;

>з начальниками медичної служби приданих частин (підрозділів) —

використання їх сил та засобів під час бою та в осередках масових са­ нітарних втрат при ліквідації наслідків застосування противником за­ собів масового ураження.

На основі оцінки обстановки і виконаних в цей час розрахунків, началь­ ник медичної служби робить висновки. Вони носять узагальнюючий харак­ тер і у відповідності з рішенням командира (командувача), а також вказів­ ками начальника медичної служби вищої ланки, повинні бути покладені в основу рішення з організації медичного забезпечення військ. У загальних висновках відображаються наступні елементи майбутньої організації меди­ чного забезпечення:

>найважливіші умови діяльності та основні завдання медичної служби в наступному бою (операції);

>укомплектованість медичної служби, в тому числі враховуються при­ дані сили і засоби;

>основні заходи з підготовки медичної служби до наступного бою (операції);

253

>можлива величина та структура санітарних втрат під час бою (опера­ ції);

>можливий обсяг роботи медичної служби (який визначається величи­

ною та структурою очікуваних санітарних втрат, кількістю поранених і хворих, які можуть надійти на ті чи інші етапи медичної евакуації, кількістю тих, хто потребує евакуації тощо); потреба в силах і засобах медичної служби та забезпеченість ними;

>найбільш доцільне розташування (угруповання) сил і засобів медич­ ної служби до початку бойових дій і намічений маневр ними під час бою (операції);

>основні положення щодо організації лікувально-евакуаційного та са­ нітарно-епідеміологічного забезпечення, а також заходи медичної служби щодо захисту особового складу військ від засобів масового ураження;

>організація забезпечення медичних підрозділів, частин і лікувальних закладів медичним майном і технікою;

>організація захисту, охорони та оборони медичних підрозділів, частин

і закладів;

>загальний висновок про здатність медичної служби виконати постав­ лені завдання;

>необхідна допомога командування і старшого начальника медичної служби.

Викладена методика оцінки обстановки може бути використана в різні періоди роботи начальника медичної служби з прийняття рішення на меди­ чне забезпечення військ. Але при наявності достатнього досвіду штабної роботи та в інтересах економії часу вищенаведена методика з послідовним детальним аналізом всіх елементів обстановки може бути змінена. Це особ­ ливо важливо при оцінці обстановки під час бою, коли дефіцит часу, як правило, найбільш відчутний, а зміни здебільшого стосуються не всіх умов обстановки, а лише окремих з них. В таких випадках здійснюється компле­ к с н а о ц і н к а о б с т а н о в к и . При цьому, в інтересах вирішення того чи іншого конкретного завдання медичної служби виявляються і одночасно оціню­ ються, як взаємопов'язані, всі умови, що впливають на їх виконання. Така методика дозволяє зразу знайти найбільш раціональні заходи для вирішення даного завдання, не відволікаючись на проведення аналізу умов, які в дано­ му конкретному випадку не мають вирішального значення. Таким чином, при комплексній оцінці обстановка аналізується в інтересах елементів на­ ступного рішення на медичне забезпечення військ в бою (операції), без вра­ хування інколи і важливих, але окремих деталей. Такими елементами рі­ шення при комплексній оцінці обстановки є:

>основні завдання медичної служби і умови медичного забезпечення в наступному бою (операції);

254

>можливі величина і структура санітарних втрат військ в бою (опера­ ції), їх розподіл за евакуаційними напрямками і співставлення з мож­ ливостями медичної служби;

>найраціональніші угруповання сил і засобів медичної служби до по­ чатку бою (операції) і порядок евакуації поранених і хворих під час бою (операції);

>можливі варіанти маневру силами і засобами медичної служби під час бою (операції), резерв, необхідний для його здійснення;

>порядок управління силами і засобами медичної служби в бою (опе­ рації);

>необхідна допомога зі сторони командування і старшого начальника медичної служби.

Вуправлінській вертикалі медичної служби, починаючи з військовомедичного відділу армійського корпусу і вище, оцінка обстановки здійсню­ ється начальником медичної служби за участю спеціалістів і офіцерів орга­ нів управління. Останні готують довідки (про місцезнаходження, стан, уко­ мплектованість особовим складом, технікою і майном медичних частин і закладів, завантаженість етапів медичної евакуації пораненими і хворими, санітарно-епідемічний і санітарно-гігієнічний стан військ та займаної ними території тощо), здійснюють розрахунки очікуваних санітарних втрат, по­

требу в госпітальних ліжках, транспортних засобах для евакуації поранених і хворих, крові та її замінників, оформляють карту, на яку наносяться дані оперативної, тилової та медичної обстановки. Головні медичні спеціалісти виконують необхідні розрахунки для визначення обсягу медичної допомоги пораненим і хворим на різних етапах медичної евакуації, готують вказівки за своєю спеціальністю.

Зроблені начальником медичної служби (органом управління) висновки з оцінки обстановки беруться за основу для формулювання рішення з орга­ нізації медичного забезпечення військ в наступних бойових діях і прове­ денні підготовчих заходів медичної служби. Кожний начальник медичної служби повинен завжди бути готовим в усній або письмовій формі коротко і чітко доповісти командиру (командувачу) та начальнику медичної служби вищої ланки обстановку, висновки з її оцінки, стан підпорядкованих йому сил і засобів, а також пропозиції щодо організації медичного забезпечення військ, тому що такі відомості можуть бути їм потрібні в період планування і організації бойових дій (операції) чи їх медичного забезпечення.

Конкретний зміст такої доповіді з медичної служби визначається умова­ ми обстановки.

Так, у доповіді командирові частини начальник медичної служби викла­ дає наступні основні заходи з медичного забезпечення наступного бою:

>стан здоров'я особового складу частини;

>можливі санітарні втрати у наступному бою;

>забезпеченість силами і засобами медичної служби;

255

>організація заходів лікувально-евакуаційного забезпечення;

>організація заходів санітарно-епідеміологічного забезпечення;

>організація заходів щодо захисту особового складу від зброї масового ураження;

>організація забезпечення підрозділів частини медичним майном;

>управління медичною службою;

>необхідна допомога з боку командування;

>загальний висновок щодо готовності медичної служби.

На підставі з'ясування отриманого завдання, оцінки обстановки і проведе­ них розрахунків начальник медичної служби приймає рішення на організацію медичного забезпечення наступних бойових дій. У рішенні визначаються:

>завдання медичної служби;

>можливі санітарні втрати;

>організація лікувально-евакуаційного забезпечення: організація роз­ шуку поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збору, вивозу (виносу) з поля бою;

омісце і строк розгортання медичних підрозділів, частин і ліку­ вальних закладів до початку бою, їх переміщення під час бою;

ообсяг медичної допомоги в медичних підрозділах і лікувальних закладах;

озабезпечення безперервності в наданні першої лікарської допо­ моги;

оорганізація евакуації поранених і хворих з підрозділів, частин у медичні підрозділи та лікувальні заклади (шляхи і порядок ева­ куації, виділені транспортні засоби (підрозділи);

опідготовка поранених і хворих до евакуації за призначенням у госпітальну базу;

орозподіл сил і засобів медичної служби (підсилення підрозділів засобами збору та евакуації поранених і хворих, особовим скла­ дом, медичним майном), маневр ними під час бойових дій;

осклад, місце і порядок використання резерву сил і засобів меди­ чної служби;

>організація санітарно-епідеміологічного забезпечення (засоби, які ви­ діляються для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів);

>організація заходів медичної служби щодо захисту особового складу від зброї масового ураження, захист підрозділів, частин і закладів мецичної служби;

>організація забезпечення медичним майном, медичною технікою, кров'ю і кровозамінниками;

>організація управління медичною службою (порядок зв'язку з підлег­ лими і приданими підрозділами, частинами і закладами, строки по­ дання донесень, місце начальника медслужби, його заступник).

256

План медичного забезпечення військ, порядок його оформлення . На підставі прийнятого рішення начальник (орган управління) медичної служ­ би здійснює планування медичного забезпечення бойових дій.

Прийняття рішення і планування медичного забезпечення - два взаємо­ пов'язаних завдання, близьких за своїм змістом. Планування медичного за­ безпечення — це детальна розробка прийнятого рішення, проведення необ­ хідних розрахунків і розробки документів управління. Планування медич­ ного забезпечення виконується начальником медичної служби (органом управління) з метою уточнення заходів медичного забезпечення, послідов­ ності, термінів і способів їх виконання, визначення виконавців.

Планування повинно забезпечувати: повне і ефективне використання можливостей медичної служби; зосередження сил і засобів медичної служ­ би на виконання головного завдання; узгодження зусиль медичної служби з іншими службами бойового (технічного, тилового) забезпечення, держав­ ними органами охорони здоров'я; здійснення гнучкого маневру силами і за­ собами; підтримання боєздатності органів управління і медичної служби в цілому.

Прийняте рішення оформляється у вигляді плану медичного забезпе­

чення частини (бригади, армійського корпусу, військ оперативного

командування) в бою (операції). Це основний документ начальника меди­ чної служби, який координує дії всіх штатних і приданих сил і засобів ме­ дичної служби при підготовці і в ході медичного забезпечення військ в бою (операції).

План медичного забезпечення військової частини, бригади, об'єднання в бою (операції) підписується відповідним начальником медичної служби і затверджується командиром (командувачем).

План медичного забезпечення є основним документом планування дія­ льності медичної служби частини (бригади, об'єднання). Цей план оформ­ ляється на робочій карті, де умовними знаками наносяться: лінія фронту (передній край оборони); необхідні дані про противника; положення і за­ вдання своїх військ; розмежувальні лінії підрозділів (частин) та тилової смуги (якщо вона визначається); час і місця (райони) розміщення і перемі­ щення тилових підрозділів (частин), а також підрозділів, частин і закладів медичної служби, як безпосередньо підпорядкованих так і на ступінь ниж­ че; сили і засоби вищої ланки медичної служби, що діють в інтересах час­ тини (бригади, об'єднання); шляхи підвозу та евакуації поранених і хворих; пункти управління та інші дані в обсязі, необхідному для управління меди­ чним забезпеченням.

Питання організації медичного забезпечення, які не можуть бути зо­ бражені графічно (наприклад, основні санітарно-гігієнічні і протиепідемі­ чні заходи, організація забезпечення медичним майном тощо), виклада­ ються у вигляді тексту (пояснювальної записки). Окрім тексту, пояснюва­ льна записка містить розрахунково-інформаційні таблиці про можливі са-

257

нітарні втрати, потребу в силах і засобах медичної служби та забезпече­

тини (бригади, об'єднання), які витікають з рішення командира (команду-, вача), вказівок старшого начальника медичної служби, а також з характеру і особливостей наступного бою (операції), організації тилу, умов діяльності і наступного обсягу роботи медичної служби. Форма викладу вільна. Завдан­ ня повинні відображати специфіку медичного забезпечення в даному бою (операції). При плануванні першої операції враховуються заходи щодо при­ ведення медичної служби в різні ступені бойової готовності, щодо форму­ вання нових частин і закладів медичної служби, їх використання для забез­ печення відмобілізування військ.

У другому розділі пояснювальної записки, який оформляється у вигляді таблиць, подаються дані про можливу величину і структуру санітарних втрат за видами зброї та завданнями (періодами) бою (операції) або ешело­ нами бойового порядку (оперативної побудови) військ (сил).

У т р е т ь о м у розділі пояснювальної записки визначається організація і зміст лікувально-евакуаційного забезпечення:

>потреба і забезпеченість силами і засобами медичної служби;

>порядок збору поранених (хворих), надання їм першої медичної до­ помоги, організація виносу (вивозу) їх з поля бою;

>обсяг медичної допомоги і терміни лікування в медичних пунктах, медичних ротах, лікувальних закладах (госпітальних базах);

>організація лікувально-евакуаційних заходів (кількість евакуаційних напрямків, заходи, які забезпечують безперервність в наданні медич­ ної допомоги у встановленому обсязі тощо);

>рубежі (райони), місця та терміни розгортання медичних підрозділів, частин і закладів, порядок їх висування (склад, ліжкова місткість, райо­ ни і терміни розгортання госпітальних баз перед початком і в ході опе­ рації);

>порядок і організація медичної евакуації поранених і хворих;

>розподіл сил і засобів медичної служби (в тому числі, і санітарнотранспортних засобів), місце та терміни їх зосередження і порядок перерозподілу їх в бою (операції);

>порядок медичного забезпечення другого ешелону військ при прове­ денні контратаки (висуванні та уведенні в бій);

>склад, місце зосередження і порядок використання резерву сил і засо­ бів медичної служби, маневр силами і засобами медичної служби під час бойових дій;

>порядок постачання крові та її препаратів.

Питання, які викладаються в цьому розділі пояснювальної записки, офо­ рмляються текстуально і у вигляді відповідних розрахункових таблиць.

258

Четвертий розділ пояснювальної записки присвячується санітарноепідеміологічному забезпеченню. Тут дається оцінка санітарно-гігієнічного і санітарно-епідемічного стану своїх військ та займаного ними району, військ противника і території, де будуть вестися бойові дії, а також порядок проведення медичної розвідки, сили і засоби, що виділяються для виконан­ ня цього завдання; перелік основних санітарно-гігієнічних і протиепідеміч­ них заходів, засоби, що виділяються для їх проведення, та терміни виконан­ ня. Основні санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи можуть подава­ тись у вигляді таблиць.

Зміст заходів залежить від конкретної обстановки і може містити: сані­ тарно-епідеміологічну розвідку і епідеміологічний нагляд; заходи щодо по­ передження занесення інфекційних захворювань у війська поповненням, від місцевого населення і військовополонених, з природних осередків; заходи щодо локалізації і ліквідації виявлених епідемічних осередків; санітарний нагляд за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил лазнево-прального обслуговування особового складу; заходи, спрямовані на попередження захворювань, пов'язаних з погіршенням сані­ тарно-гігієнічного стану території, умов розташування і побуту військовос­ лужбовців; резерв сил і засобів для проведення санітарно-гігієнічних і про­ тиепідемічних заходів.

У п'ятому розділі пояснювальної записки вказуються основні заходи медичної служби щодо захисту особового складу військ, а також медичних підрозділів, частин і закладів від зброї масового ураження.

Тут розглядаються основні заходи щодо захисту, охорони і оборони під­ розділів, частин і закладів медичної служби (порядок оповіщення частин і закладів медичної служби; обсяг і черговість інженерного обладнання місця (району) розгортання підрозділів, частин і закладів медичної служби; про­ типожежні заходи, організація охорони і оборони підрозділів, частин і за­ кладів медичної служби).

Основні заходи медичної служби щодо захисту військ від зброї масового ураження також можуть подаватись у вигляді таблиці.

У шостому розділі пояснювальної записки викладаються питання за­ безпечення військ медичним майном і технікою, які включають:

>порядок доукомплектування медичним майном і технікою військ до встановлених норм до початку бою (операції);

>порядок забезпечення медичним майном медичних підрозділів, час­ тин та закладів для надання допомоги пораненим і хворим;

>організація і порядок підвезення медичного майна військам, медич­ ним підрозділам, частинам та лікувальним закладам під час бою (опе­ рації);

>резерв медичного майна;

>розміри і розташування запасів, місце, терміни розгортання і порядок переміщення медичних складів оперативних об'єднань;

259