Org_med_zabezpe4_vijsk_Paska_2005

військового ешелону або органів санітарного нагляду і через більш короткі проміжки.

Для санітарної обробки використовуються стаціонарні ізоляційноперепускні і санітарно-перепускні пункти, лазнево-дезінфекційні потяги, гарнізонні та інші лазні. При потребі одночасно з санітарною обробкою проводиться дезінфекція вагонів для перевезення особового складу і обму­ ндирування.

Про необхідність санітарної обробки особового складу лікар (помічник лікаря) доповідає начальнику військового ешелону, який подає письмову заявку через військового коменданта на шляхах сполучення.

У період перевезення поранені (хворі), які потребують кваліфікованої медичної допомоги, госпітального лікування з дозволу начальника військо­ вого ешелону евакуюються у супроводі медпрацівника до найближчого вій­ ськового або цивільного лікувального закладу. Про необхідність евакуації пораненого (хворого) начальник військового ешелону завчасно повідомляє військовому коменданту на шляхах сполучення. Супроводжуючий хворого (пораненого), передає його, а також його особисті речі, документи, направ­ лення, речовий, грошовий і продовольчий атестати в лікувальний заклад і повертається до ешелону. Про передачу хворого (пораненого) в лікувальний заклад робиться запис в маршрутному листі.

У випадку виявлення інфекційних захворювань, крім особливо небезпе­ чних, потяг з військовим ешелоном зазвичай продовжує рухатися до місця призначення. Інфекційного хворого поміщають у вагон (купе)-ізолятор. Особовий склад, який знаходився в одному ешелоні з цим хворим, підлягає обсервації в тому ж вагоні. Якщо в потязі з військовим ешелоном вагона (купе) - ізолятора немає, то хворий залишається в тому ж вагоні, а військо­ вослужбовці, які в ньому перебували, пересідають в інші вагони за рахунок ущільнення. Після передачі інфекційного хворого в лікувальний заклад ва­ гон, в якому він перебував, замінюється на найближчій дільничній станції іншим вагоном. Одночасно проводяться наступні заходи:

>з'ясування причин інфекційних захворювань та їх усунення;

>посилений медичний нагляд за особовим складом і запровадження суворого контролю за виконанням у військовому ешелоні санітарногігієнічних норм та правил;

>своєчасне виявлення інфекційних хворих та їх ізоляція з наступною евакуацією при необхідності у відповідні лікувальні заклади;

>суворе обмеження спілкування особового складу військового ешело­ ну з сторонніми особами, а також між підрозділами, які знаходяться в

різних вагонах; > прийом потяга з військовим ешелоном на спеціально відведені колії

на станціях; > пропуск потягу через вузлові станції без зупинок;

330

>скорочення стоянок потяга з військовим ешелоном і обмеження вихо­ ду особового складу з вагонів;

>роздача їжі особовому складу і заправка водою на невеликих станці­ ях.

Про виникнення масових інфекційних захворювань, а також випадків особливо небезпечних інфекцій начальник військового ешелону зо­ бов'язаний негайно доповісти найближчому воєнному коменданту на шля­ хах сполучення. В цьому випадку розпорядженням командувача ОК (фрон­ ту) військовий ешелон направляється в пункт, призначений для проведення карантинних заходів.

У випадку смерті військовослужбовця зі складу військового ешелону ті­ ло померлого з відповідним направленням передається в найближчий війсь­ ковий або цивільний лікувальний заклад для визначення причин смерті і для поховання.

Разом з тілом померлого по опису, складеному в двох примірниках, пе­ редаються його особисті речі, листи і гроші для відправлення сім'ї помер­ лого.

Особисті речі померлих від інфекційних захворювань, як правило, спа­ люються зі складанням про це акту.

При перевезенні бригади залізницею в різних ешелонах медрот зазвичай ділиться на дві частини, кожна з яких повинна бути готовою до автономної роботи. Начальник медичної служби бригади, як правило, рухається з ко­ мандним пунктом бригади, який перевозиться з першим військовим ешело­ ном.

Контрольні питання для самоперевірки:

1.Перерахуйте умови діяльності медичної служби бригади на марші.

2. Як проводиться медична розвідка маршрутів руху, привалів та місць відпочинку?

3. Як організовуються та проводяться санітарно-гігієнічні та протиепі­ демічні заходи на маршрутах висування, в районах привалів та від­ починку?

4.Організація лікувально-евакуаційних заходів при підготовці до ма­ ршу та на марші.

5. Організація медичного забезпечення бригади в зустрічному бою. 6. Організація медичного забезпечення військ залізницею.

331

Глава 12

МЕДИЧНА СЛУЖБА ОПЕРАТИВНИХ ОБ'ЄДНАНЬ

Сучасні війни способами та засобами їх ведення суттєво відрізняються від війн середини XX століття. Зокрема у більшості випадків вирішальне зна­ чення у сучасній війні має її початковий період. Слід підкреслити, що під час будь-якої війни, в яку може бути втягнута Україна, пріоритетним видом бо­ йових дій її Збройних Сил буде оборона. Через обмеженість території Украї­ ни, значну компактність її населення, концентрацію найважливіших військо­ во-економічних об'єктів у декількох порівняно невеликих за площею райо­ нах, несприятливий результат боротьби під час початкового періоду війни може загрожувати руйнуванням інфраструктури військового та державного управління, нанесенням втрат військово-економічній потужності країни, які важко відновлюються, переростанням війни у затяжну тощо.

Виходячи з вищесказаного, оперативні об'єднання Збройних Сил Украї­ ни зазнали певних організаційно-структурних змін, що в свою чергу викли­ кало потребу реформування системи їх медичного забезпечення.

12.1. Завдання і організація медичної служби армійського корпусу

Армійський корпус (АК) є військовим оперативним об'єднанням і має різнорідну (за своїм складом) та динамічну штатну структуру. Бойові за­ вдання, які ставляться перед АК, носять оперативний характер.

До складу АК може входити декілька механізованих (танкових) бригад і необхідна кількість військових з'єднань, частин та підрозділів бойового за­ безпечення, спеціальних родів військ і служб, підпорядкованих безпосеред­ ньо командувачу корпусу.

Для виконання завдань медичного забезпечення АК у бойових операціях в його складі представлені відповідні сили і засоби медичної служби.

Під м е д и ч н о ю службою АК розуміють всю сукупність сил і засобів ме­ дичної служби в частинах і з'єднаннях АК, роботу яких організують відпо­ відні начальники.

До к о р п у с н о ї м е д и ч н о ї служби АК відносяться тільки сили і засоби медичної служби АК, які підпорядковані безпосередньо начальнику медич­ ної служби АК: військово-медичний відділ (як орган управління) та медич­ на бригада АК (МедБр).

Загальне керівництво корпусними медичними силами і засобами, а та­ кож медичною службою з'єднань і частин, які входять у даний АК, здійс­ нює гачальник медичної служби АК.

На медичну службу армійського корпусу покладаються наступні основні завдання:

>управління силами і засобами медичної служби АК під час операції;

>підсилення військової медичної служби медичними кадрами, транс­ портними засобами та іншими медичними силами і засобами;

332

>участь (при необхідності) в евакуації поранених і хворих безпосеред­ ньо з осередків масових санітарних втрат до військових польових пе­ ресувних госпіталів (ВППГ), медичних рот (медр);

>надання пораненим і хворим першої лікарської і кваліфікованої меди­ чної допомоги;

>тимчасова госпіталізація у медр і ВППГ нетранспортабельних пора­ нених і хворих;

>лікування легкопоранених і легкохворих із терміном відновлення боє­ здатності до 15 діб;

>тимчасова ізоляція інфекційних хворих до евакуації їх у військовий польовий інфекційний госпіталь;

> підготовка поранених і хворих до подальшої евакуації із медр, В П П Г за призначенням та організація їх відправки до госпітальної бази;

>забезпечення медичним майном і технікою з'єднань та частин АК, за­ кладів, частин та підрозділів медичної служби АК;

>організація захисту сил і засобів медичної служби АК від зброї масо­ вого ураження;

>участь у військово-медичній підготовці особового складу військ і ор­ ганізація спеціальної підготовки медичного складу;

>ведення медичного обліку і звітності, вивчення і узагальнення бойо­ вого досвіду медичної служби.

Ві й с ь к о в о - м е д и ч н и й відділ (ВМВ), як орган управління медичної слу­ жби армійського корпусу, здійснює планування медичного забезпечення військових операцій, організує взаємодію між військовими і корпусними засобами медичної служби, маневрування силами і засобами медичної слу­ жби АК під час бойових дій, здійснює контроль за діяльністю як штатних, так і приданих медичних формувань АК.

Начальник медичної служби АК відповідає за організацію медичного за­ безпечення військ АК, зокрема за організацію надання кваліфікованої меди­ чної допомоги пораненим і хворим військовослужбовцям корпусу. Він під­ порядкований командувачу АК, а із спеціальних питань - начальнику війсь­ ково-медичного управління оперативного командування. У складі військовомедичного відділу, крім начальника і його заступника, є: 4 старших офіцери і один офіцер, які відповідають за певні напрямки діяльності медичної служби (організаційно-планову роботу, лікувально-евакуаційне забезпечення, забез­ печення медичним майном тощо); три головні медичні спеціалісти АК (хі­ рург, терапевт, радіолог-токсиколог). Медичні спеціалісти підпорядковані безпосередньо начальнику медичної служби АК і організовують роботу за своєю спеціальністю у військах та у медичних частинах і закладах АК.

Військово-медичний відділ розгортається і пересувається у складі пер­ шого ешелону тилового пункту управління (ТПУ) АК і включається в його радіомережу. Для збільшення оперативності керівництва силами і засобами медичної служби АК із складу В М В можуть бути виділені 1—2 офіцери в

333

оперативну групу тилу. Остання під час операції знаходиться на командно­ му пункті управління (КПУ) командувача АК.

Окрім військово-медичного відділу, до корпусних сил і засобів медичної служби, як вже було зазначено вище, відноситься медична бригада армійсь­ кого корпусу, яка є медичним з'єднанням, що призначене для надання ква­ ліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуації в госпіта­ льну базу та забезпечення медичним майном і технікою особового складу та медичної служби АК.

12.2. Завдання, організаційна структура та призначення ча­ стин і закладів медичної бригади армійського корпусу

Убойовій обстановці на МедБр покладаються наступні основні завдання:

Упідтримка високої бойової і мобілізаційної готовності медичних час­ тин і закладів, які входять до складу МедБр;

>висування і розгортання МедБр згідно з розпорядженнями (вказівка­ ми) начальника медичної служби АК;

>висування і розгортання частин, закладів та підрозділів бригади згід­ но з наказами (розпорядженнями, вказівками) командира МедБр;

>управління силами і засобами медичної служби, що діють на окремих (ізольованих) евакуаційних напрямках;

>прийом, медичне сортування поранених і хворих, надання їм кваліфіко­

ваної медичної допомоги та підготовка їх до евакуації у госпітальну базу;

>матеріальне забезпечення і обслуговування поранених і хворих у медр, В П П Г ;

> тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених і хворих, які не здатні витримати транспортування до госпітальної бази;

>лікування легкопоранених і легкохворих із термінами відновлення боєздатності до 15 діб;

^тимчасова ізоляція інфекційних хворих до евакуації їх у військовий польовий інфекційний госпіталь пересувної госпітальної бази;

>підсилення силами і засобами медичної служби оперативних маневрених груп (ОМГ), тактичних повітряних десантів (ТПД);

>надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги в осе­

редках масових санітарних втрат, що виникають у тиловій смузі АК та пунктах управління АК та евакуація уражених до В П П Г ;

>проведення комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних захо­ дів у смузі розміщення бригади;

>охорона, оборона і захист від зброї масового ураження частин і закла­ дів медичної бригади;

>підсилення етапів медичної евакуації, де надається кваліфікована ме­ дична допомога при їх перевантаженні;

>всебічне забезпечення медичним майном і матеріально-технічне за­ безпечення частин і закладів медичної бригади;

334

>створення запасів і постачання медичного майна і техніки у з'єднання

і частини АК;

>ведення медичного обліку і звітності;

>узагальнення і запровадження передового досвіду роботи медичної служби АК;

>проведення виховної і соціально-психологічної роботи з особовим складом бригади, пораненими і хворими.

Організаційно-штатна структура МедБр АК не стійка, вона залежить від бойового складу АК . Так, до МедБр АК входять:

>управління;

>військові польові пересувні госпіталі (з розрахунку по одному на 1 -2 механізовані (танкові) бригади та 1-2 в резерві);

>окремий медичний загін підсилення ( О М З П ) - 1;

>окремий автомобільний санітарний батальйон (ОАСБ) - 1;

>медичний склад — 1.

Організаційна структура МедБр АК наведена на рис. 12.1.

До основних підрозділів управління МедБр відносяться штаб, відділення виховної роботи, фінансова служба, технічна частина, тил, відділення меди­ чного постачання. До складу штабу, який розгортає польовий пункт управ­ ління МедБр, входять: начальник штабу — заступник командира бригади, начальник зв'язку, оперативне відділення, відділення кадрів і стройове, гру­ па автоматизованих засобів управління, таємна частина. Наявність у складі управління бригади технічної частини, тилу (начальників продовольчої, ре­ чової служб, служби паливно-мастильних матеріалів), відділення медичного постачання дозволяє своєчасно визначити потребу закладів, частин та під­ розділів МедБр у матеріальних і технічних засобах, медичному майні і тех­ ніці, здійснювати їх всебічне тилове і технічне забезпечення.

До підрозділів забезпечення управління МедБр відносяться рота зв'язку, рота матеріально-технічного забезпечення (автомобільний взвод, господарський взвод, їдальня, склади, пральня), комендантське відділення, медичний пункт і клуб. Основні завдання підрозділів забезпечення медич­ ної бригади:

>організація радіорелейного, радіота дротового зв'язку;

>підвіз матеріально-технічних засобів на склади МедБр;

>створення запасів матеріально-технічних засобів та забезпечення ни­ ми закладів, частин та підрозділів МедБр;

>технічне забезпечення закладів, частин та підрозділів МедБр і здійс­ нення відповідного ремонту техніки;

>лазнево-пральне забезпечення особового складу МедБр;

>забезпечення особового складу МедБр (підрозділів, які не мають за штатом повара) гарячою їжею;

>спеціальне забезпечення.

Всього за штатом в управлінні бригади 159 осіб особового складу, з них 48 офіцерів і прапорщиків; автомобільної техніки 46 одиниць.

335

336

Рис. 12.1. Організаційна структура медичної бригади армійського корпусу

Під час корпусної оборонної операції командний пункт медичної брига­ ди розгортається за другою смугою оборони корпусу. Для розгортання управління бригади необхідна ділянка місцевості розміром 200 х 500 м.

Організаційно-штатна структура управління бригади наведена на рис. 12.2.

Окремий автомобільний санітарний батальйон медичної бригади

(ОАСЕ) АК призначений для:

>підсилення санітарно-транспортних підрозділів медичної служби час­ тин і з'єднань засобами для евакуації поранених і хворих;

>евакуації поранених і хворих безпосередньо із осередків масових са­ нітарних втрат;

>евакуації поранених і хворих з медичних рот бригад до ВППГ .

Окрім того, підрозділи О А С Б можуть бути використані для доставки медичного майна у частини і з'єднання АК, а також у медичні підрозділи і заклади МедБр.

О А С Б має у своєму складі дві окремі автомобільні санітарні роти (ОАСР), що складаються з трьох взводів кожна та одного окремого автомо­ більного санітарного взводу. На оснащенні О А С Р знаходяться 54 автомобі­ ля медичної евакуації типу АС-66, загальною евакоємністю 700 чоловік, а на оснащенні окремого автомобільного санітарного взводу є 18 санітарних автобусів ЛАЗ загальною евакоємністю 450 чоловік. Таким чином, ОАСБ за один рейс може "підняти" 1850 чоловік. Організаційно-штатна структура О А С Б медичної бригади наведена на рис. 12.3.

О к р е м и й м е д и ч н и й загін підсилення ( О М З П ) м е д и ч н о ї бригади АК — окрема медична частина, яка призначена для підсилення етапів медичної евакуації, де надається кваліфікована медична допомога, при їх переванта­ женні для забезпечення надання кваліфікованої медичної допомоги поране­ ним і хворим у тиловій смузі армійського корпусу.

На О М З П покладені наступні завдання:

>підсилення лікувальних закладів та медичних підрозділів при масо­ вому надходженні до них поранених ядерною, хімічною та звичайни­ ми видами зброї, а також хворих з метою організації їх сортування і надання їм кваліфікованої медичної допомоги;

>підсилення медичної служби з'єднань і частин (оперативноманеврених груп), які діють на самостійних напрямках;

>управління силами і засобами медичної служби АК, які діють на окре­ мому (ізольованому) евакуаційному напрямку (це завдання покладене на медичну розпорядчу групу);

>участь у підготовці медичного складу медичних рот бригад і ВППГ з пи­ тань діагностики, медичного сортування та лікування поранених і хворих;

>надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги по­

раненим і хворим в осередках санітарних втрат у тиловій смузі АК; > медичне забезпечення пунктів управління АК.

337

338

Рис. 12.2. Організаційно-штатна структура управління медичної бригади