особового складу захисними окулярами, зав'язування манжет на рукавах, застібання комірів, а при можливості і купання особового складу під час привалів). У жаркий період року медична служба повинна перевіряти вико нання особовим складом заходів з профілактики теплових і сонячних уда рів, а в зимовий час - з попередження обморожень. З цією метою здійсню ється контроль за обладнанням автомобілів тентами і забезпеченням особо вого складу військ теплим обмундируванням, гарячою їжею і чаєм, призна ченням привалів в захищених від вітру місцях з організацією, по можливос ті, зігрівання особового складу. На дно кузовів автомобілів кладуться під стилки з матеріалу, що утеплюють ноги військовослужбовців від охоло дження (солома, сіно, хвойні гілки та ін.), а в чоботи вкладаються повстяні устілки. Взуття і онучі повинні бути сухими.
Для попередження отруєнь особового складу вихлопними газами необ хідно здійснювати контроль за збереженням дистанцій між автомобілями, вимкненням двигунів під час привалів, розміщенням особового складу для відпочинку з навітряної сторони.
На марші зберігають своє значення і такі заходи, які проводяться у всіх умовах обстановки (санітарний нагляд за харчуванням і водопостачанням військ, забезпеченням особового складу протипаразитними засобами, інди відуальними засобами для знезараження води та ін.).
Конкретний зміст протиепідемічних заходів на марші визначається сані тарно-епідемічним станом військ, маршрутів руху і районів зосередження. У всіх випадках слід звертати особливу увагу на своєчасне виявлення і ізо ляцію інфекційних хворих, обмеження контакту особового складу з місце вим населенням, проведення (при наявності показань) повної санітарної об робки особового складу з дезінфекцією білизни і обмундирування.
11.3. Організація лікувально-евакуаційних заходів при підготовці до маршу та на марші
При підготовці до маршу медична служба бригади звичайно здійснює наступні заходи:
>виявляє серед особового складу хворих, які неспроможні за станом здоров'я здійснювати марш;
>планує і організовує медичне забезпечення маршу;
>організовує медичну розвідку;
>вивільнює медичні підрозділи від поранених і хворих, згортає їх і го тує до пересування;
>посилює санітарно-транспортними засобами медичні пункти баталь йонів (дивізіонів);
>виділяє необхідні сили і засоби медичної служби в передовий загін, похідну охорону і замикання;
>розподіляє сили і засоби медичної служби по похідних колонах, по повнює запаси медичного майна;
>здійснює підготовку до маршу транспортних засобів медичних під розділів.
До початку маршу перша медична і долікарська допомога надається в підрозділах. Для надання першої лікарської і невідкладних заходів кваліфі кованої медичної допомоги в районі розташування тилу бригади частково розгортається медична рота бригади. Евакуація поранених і хворих з брига ди здійснюється в найближчі медичні частини і заклади, як правило, транс портом вищестоящого начальника медичної служби.
При плануванні медичного забезпечення бригади на марші, крім звичай них питань, визначаються:
>завдання медичної розвідки, сили і засоби, які виділяються для її про ведення та порядок проведення;
>сили і засоби медичної служби для розгортання тимчасових медичних пунктів, час, місце їх розгортання і порядок роботи;
>організація висування медичних підрозділів.
Планування медичного забезпечення маршу бригади здійснюється на весь період маршу. При здійсненні маршу на великі відстані завдання меди чним підрозділам звичайно ставляться тільки на перший добовий перехід; на кожний наступний перехід завдання уточнюються в районі відпочинку.
Медична рота бригади, що виділяється в передовий загін, посилюється санітарно-транспортними засобами; медичний пункт батальйону, що виді ляється в передовий загін або авангард, звичайно посилюється санітарнотранспортними засобами і автоперев'язочною (лікарем з необхідним меди чним майном) для надання першої лікарської допомоги.
У замиканні бригади за рахунок медичної роти бригади звичайно виді ляються санітарно-транспортні засоби і медичний склад для надання меди чної допомоги.
Місце медичних підрозділів в похідному порядку бригади на марші в основному визначається завданнями і умовами здійснення маршу, його ор ганізацією і завданнями, що поставлені перед медичною службою.
Порядок пересування медичних підрозділів у всіх випадках повинен за безпечувати марш бригади в медичному відношенні; своєчасне розгортання медичних підрозділів при зустрічі бригади з противником і вступі її в бій; збереження їх боєздатності; своєчасне прибуття медичних підрозділів у призначений район.
Медичні підрозділи на марші рухаються:
УМПБ - в складі колони свого батальйону, звичайно перед підрозділа ми тилу і технічного забезпечення, а в передбаченні вступу у бій - за
бойовими підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні; У медрота бригади — в складі колони тилу бригади за головними сила
ми бригади на відстані 2—Зкм, а в передбаченні вступу в бій - безпо середньо за одним із головних батальйонів в готовності до розгортан ня.
Перша медична допомога пораненим і хворим на марші надається в по рядку само- і взаємодопомоги, стрільцями-санітарами і санітарними інстру кторами підрозділів безпосередньо в бойових машинах. Після надання пер шої медичної допомоги поранені і хворі, в залежності від конкретних умов і їх стану, залишаються в бойових машинах до районів привалів, денного, ні чного відпочинку, а потім евакуюються на медичні пункти або передаються
вході маршу на санітарний транспорт, який прямує з медичними пунктами або в замиканні бригади.
Уцьому випадку бойові машини, в яких знаходяться поранені і хворі, з дозволу командира зупиняються на обочині дороги. Поранені і хворі зніма ються з них, маскуються, позначаються помітними знаками і залишаються на місці до підходу санітарного транспорту або передаються на цей транс порт безпосередньо.
Евакуація поранених і хворих із бригади, яка здійснює марш, проводиться
вмедичні підрозділи, частини і заклади, що розгорнуті на маршрутах руху медичною службою частини і об'єднання, по території яких здійснюється марш, як правило, транспортом вищестоящої ланки медичної служби. При відсутності на маршрутах руху таких медичних підрозділів, частин і закладів для надання пораненим і хворим першої лікарської допомоги і підготовки їх до подальшої евакуації медичною службою армійського корпусу за рахунок ВППГ, медичних підрозділів спеціальних частин через кожні 60-80 км (зви чайно в районах привалів, денного або нічного відпочинку) розгортаються тимчасові медичні пункти. Сили і засоби, які призначені для їх розгортання, висуваються на марші за передовим загоном (авангардом).
До районів привалів денного, нічного відпочинку частин і підрозділів АК тимчасові медичні пункти можуть висувати пости санітарного транспо рту, із тимчасових медичних пунктів поранені і хворі евакуюються в най ближчі до маршрутів руху військові або цивільні лікувальні заклади, як правило, транспортом вищестоящого начальника медичної служби.
Після проходження колон армійського корпусу тимчасові медичні пунк ти згортаються і прямують за частинами технічного забезпечення і тилу в складі замикання колон армійського корпусу.
При виникненні в бригаді, що здійснює марш, осередків масових саніта рних втрат перша лікарська і кваліфікована медична допомога пораненим і хворим надається в медичних військових і цивільних лікувальних закладах, розгорнутих на маршрутах руху. При необхідності і у відповідності з конк ретними обставинами з цією метою може розгортатися медична рота брига ди, цю висувається.
При здійсненні маршу начальник медичної служби бригади звичайно знаходиться на КП бригади. Зв'язок медичної служби на марші забезпечу ється головним чином рухомими засобами, а в медичних підрозділах, окрім того, і сигналами. Радіозасоби використовуються за вказівкою і з дозволу начальника штабу бригади.
322
11.4. Організація медичного забезпечення бригади
взустрічному бою
Зустрічний бій відноситься до наступальних дій і розглядається як на ступ на противника, який також намагається вирішити свої бойові завдання наступом. Мета зустрічного бою полягає у розгромі противника в короткі строки, захопленні ініціативи і створенні вигідних умов для подальших дій військ.
При організації медичного забезпечення бригади в зустрічному бою не обхідно врахувати:
>умови виникнення зустрічного бою (в ході маршу, при розвитку на ступу, при проведенні контрудару (контратаки), при знищенні повіт ряних і морських десантів);
>характерні риси зустрічного бою (обмеження часу на його організа цію, швидке зближення сторін і вступ їх в бій з ходу, напружена бо ротьба за виграш часу, захват і утримання ініціативи, різкі і часті змі ни обстановки, швидкоплинність бойових дій, їх розгортання на ши рокому фронті і на велику глибину, наявність значних проміжків між частинами і відкритих флангів);
>організацію і ведення зустрічного бою;
>можливий характер застосування противником різних засобів ура ження;
>організація тилового забезпечення;
>характер наступних дій бригади;
> склад і стан медичної служби бригади до початку зустрічного бою;
>завдання, які поставлені перед медичною службою і вказівки вищес тоящого начальника медичної служби з організації медичного забез печення.
Основні заходи з підготовки до медичного забезпечення зустрічного бою, як правило, проводяться завчасно при підготовці бригади до маршу, наступу або до участі в контрударі (контратаці). З прийняттям командиром бригади рішення на зустрічний бій організація медичного забезпечення уточнюється.
Головні зусилля медичної служби зосереджуються на забезпеченні пе редового загону (авангарду) і головних сил бригади.
Передовий загін (авангард) і тактичний повітряний десант в залежності від їх складу посилюються необхідними силами і засобами вищестоящого начальника медичної служби. При цьому передовий загін в складі баталь йону може посилюватися АП-2 для надання першої лікарської допомоги і санітарно-транспортними засобами, авангард в складі батальйону - силами і засобами медичної служби для надання першої лікарської допомоги і сані тарно-транспортними засобами, тактичний повітряний десант в складі роти - силами і засобами медичної служби для надання долікарської допомоги.
Для проведення санітарно-епідеміологічної розвідки маршрутів руху і рубежів розгортання медична служби бригади, яка призначена в передовий загін армійського корпусу, посилюється силами і засобами санітарноепідеміологічного загону медичної бригади АК.
У зустрічному бою медична рота бригади пересувається під прикриттям бойових підрозділів також, як в наступі з висуванням з глибини з урахуван ням конкретної обстановки.
Медичний пункт передового загону або авангарду звичайно розгорта ється з вводом у бій його головних сил якомога ближче до військ.
Із зав'язкою зустрічного бою передовим загоном (авангардом) медичні підрозділи бригади звичайно зупиняються вздовж доріг (на маршрутах ру ху); санітарний транспорт бригади направляється до району дій передового загону (авангарду) для евакуації поранених і хворих.
Начальник медичної служби бригади в цей час на основі рішення ко мандира бригади уточнює своє рішення на організацію медичного забезпе чення зустрічного бою.
З розгортанням головних сил бригади для зустрічного бою медична рота бригади розгортається, як правило, за бойовими порядками підрозділів першого ешелону, які діють на напрямку головного удару бригади.
У зустрічному бою необхідно посилювати охорону і оборону підрозділів медичної служби, а також транспортних засобів з пораненими і хворими; медичні підрозділи повинні пересуватись і розгортатись під прикриттям бо йових підрозділів. При необхідності для їх охорони і оборони командуван ням виділяються додаткові сили і засоби.
При виникненні зустрічного бою в ході наступу або контрудару (контр атаки) його медичне забезпечення з початком бою звичайно здійснюється угрупованням сил і засобів медичної служби бригади які вже є.
При медичному забезпеченні зустрічного бою начальник медичної слу жби бригади повинен передбачити і проводити заходи по підготовці до за безпечення наступних бойових дій - переслідування противника або бою за утримання досягнутого рубежу.
При управлінні медичною службою у зустрічному бою особлива увага приділяється постійному збору інформації про бойову і тилову обстановку, наявність поранених і хворих в підрозділах, в медичній роті бригади, про хід надання їм медичної допомоги і евакуації, швидкій і правильній оцінці обстановки, уточненню раніше прийнятого рішення, своєчасній постановці завдань підлеглим, як правило, шляхом передачі коротких розпоряджень.
11.5. |
Організація |
медичного |
забезпечення |
при |
перевезеннях |
військ залізницею |
Умови |
діяльності медичної служби |
бригади при перевезенні бригади за |
лізницею. Перевезення військ залізничним транспортом застосовується при перегрупуванні військ.
Військові формування перевозяться залізницею у повному складі чи ча стково із завантаженням на платформи лише підрозділів, які мають техніку з малим запасом ходу та низькими швидкостями руху. Використання заліз ниці забезпечує військам велику швидкість пересування (від 600 до 800 км за добу), зберігає сили особового складу та заощаджує моторесурси.
Велика швидкість пересування військ здійснюється незалежно від пори року та метеорологічних умов, а також фізичного стану особового складу на початок пересування.
Негативна сторона перевезення військ залізничним транспортом полягає у вразливості залізничних шляхів від засобів ураження противника та зни женні бойової готовності підрозділів за рахунок перевезення їх декількома ешелонами, ускладнюється управління військами та одночасний їх вступ у бій.
При організації медичного забезпечення перевезення військ залізничним транспортом необхідно враховувати:
>тривалість перевезення підрозділів бригади;
>черговість, строки завантаження і відправлення підрозділів;
>особливості основних і запасних станцій завантаження (розвантажен ня), вихідного району перед завантаженням, районів очікування та збору;
>маршрути, порядок і час виходу підрозділів бригади в ці райони, до місць завантаження і в райони зосередження;
>розташування підрозділів бригади по військових ешелонах;
>необхідність надання першої лікарської (долікарської) допомоги по раненим і хворим в кожному військовому ешелоні;
>необхідність перевезення поранених і хворих із собою до появи мож ливості евакуації в лікувальні заклади;
>санітарно-гігієнічний та санітарно-епідемічний стан станцій заванта ження (розвантаження), вихідних районів, районів очікування, збору та зосередження, а також маршрутів руху;
>особливості водопостачання та харчування особового складу бригади при перевезеннях (видача всієї норми або її частини сухим пайком);
>порядок перевезення медичних підрозділів бригади.
При підготовці до перевезення медична служба бригади звичайно здійс нює:
>медичні заходи серед особового складу військ;
>підготовку до перевезення медичних підрозділів;
>планування і організацію медичного забезпечення перевезення військ;
>планування і організацію перевезення медичних підрозділів.
Медичні заходи в підрозділах бригади при їх підготовці до перевезення включають:
> медичний огляд особового складу;
>забезпечення особового складу медичними засобами профілактики і надання першої медичної допомоги, а також заходами попередження уражень і захворювань;
>лікувально-профілактичні заходи серед військовослужбовців, які за
знали впливу зброї масового ураження, але зберегли боєздатність;
>проведення (при необхідності) заходів з підвищення несприйнятливо сті особового складу до збудників інфекційних захворювань;
>медичний контроль за проведенням миття особового складу зі зміною білизни і за необхідності - за дезінфекцією і дезінсекцією обмундиру вання.
Поранені і хворі, які були виявлені при медичному огляді, якщо вони не можуть бути повернені до строю за час перевезення, евакуюються в розта шовані поблизу медичні заклади і частини за вказівкою старшого медично го начальника.
Медичні підрозділи при підготовці до перевезення вивільняються від поранених і хворих, згортаються, доукомплектовуються особовим складом, майном і технікою і знаходяться в готовності до виходу у вихідний район або безпосередньо до місця завантаження. З особовим складом в цей період проводяться заняття з урахуванням особливостей медичного забезпечення перевезення військ, медичних частин і підрозділів.
Планування медичного забезпечення бригади при перевезенні здійсню ється на весь період перевезення (у вихідному районі, районах очікування і завантаження, в ході перевезення, в районах розвантаження, збору і зосере дження). Найбільш повно планується медичне забезпечення до початку і в ході пересування. При плануванні медичного забезпечення перевезення бригади, окрім звичайних питань, визначаються:
>завдання медичної розвідки, сили і засоби для її проведення, порядок проведення;
>сили і засоби медичної служби, що виділяються в кожний військовий ешелон, і організація медичного забезпечення в кожному військовому ешелоні;
>організація перевезення медичних частин (підрозділів).
Організація медичного забезпечення під час пересування уточнюється на підставі даних, що отримує начальник військового ешелону від військо вих комендантів на шляхах сполучення: про санітарно-епідемічний стан маршруту руху потягу, наявність військових і цивільних лікувальних закла дів, ізоляційно-перепускних, санітарно-контрольних і санітарнопереп^скних пунктів, лазнево-дезінфекційних потягів та інших протиепіде мічних закладів, розміщенні туалетів і місць для умивання, а також про час прибуття і тривалість стоянок потягів на станціях, де розташовані ці закла ди.
Начальник медичної служби бригади при підготовці до перевезення з метою вивчення районів завантаження і умов завантаження військ, уточ-
нення вихідного району і району очікування, шляхів виходу до них, а також для вирішення питань медичного забезпечення бригади приймає участь в рекогносцуванні, яку проводить командир бригади. Командир медрот при ймає участь в рекогносцуванні призначених для медрот вихідного району, району очікування, основної і запасної станції завантаження, а також під'їздів до них. В ході рекогносцування уточнюються умови захисту, охо рони і оборони, організація комендантської служби, наявність кріпильних матеріалів для техніки та інші питання.
Представники медичної служби можуть включатися до складу групи офіцерів, призначеної для рекогносцування районів розвантаження, збору і зосередження бригади після розвантаження.
Медична розвідка організується начальником медичної служби бригади за можливістю завчасно, до її проведення залучаються сили і засоби медрота і М П Б . Основними завданнями медичної розвідки є:
>вивчення (уточнення) санітарно-епідемічного стану вихідного району, районів очікування і завантаження, районів вивантаження, збору, зо середження і організація (при потребі) в них відповідних санітарногігієнічних і протиепідемічних заходів;
>виявлення медичних (лікувальних, протиепідемічних) та інших закла дів, які можуть бути використані для медичного забезпечення брига ди;
>організація взаємодії з ними;
>визначення місць розгортання медр;
>оцінка умов евакуації поранених і хворих.
Увихідному районі і в районі зосередження медична допомога поране ним і хворим надається: перша медична і долікарська - у підрозділах; пер ша лікарська і невідкладні заходи кваліфікованої медичної допомоги - в медр; кваліфікована медична допомога — в найближчих військових або ци вільних лікувальних закладах, евакуація в які, як правило, проводиться транспортними засобами старшого начальника медичної служби.
Урайонах очікування (збору і завантаження) медичним персоналом вій ськового ешелону пораненим і хворим надається перша медична і долікар ська допомога. Поранені і хворі транспортними засобами медичної служби бригади або старшого начальника медичної служби, як правило, зразу ева куюються в найближчий військовий або цивільний лікувальний заклад. На кожній станції завантаження (розвантаження) медичною службою бригади організується пост санітарного транспорту.
Увихідному районі, районах очікування і завантаження, а також в райо нах збору і зосередження особливу увагу слід звернути на санітарногігієнічні і протиепідемічні заходи з недопущення виникнення і розповсю дження серед особового складу бригади захворювань. Зазвичай вони вклю чають: недопущення контактів з місцевим населенням, посилення санітар-
ного нагляду за водопостачанням, харчуванням, санітарним станом місце вості та ін.
При виникненні масових санітарних втрат у вихідному районі, районах очікування і завантаження медична служба бригади, що перевозиться, за безпечує надання першої медичної і долікарської допомоги. У всіх випадках для надання першої лікарської, кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги, а також для евакуації поранених і хворих з осередків масових са нітарних втрат використовуються сили і засоби медичної служби ОК, а та кож наявні в даному районі сили і засоби цивільної оборони і органів охо рони здоров'я.
Укожному військовому ешелоні наказом командира бригади признача ються начальник військового ешелону, заступник начальника ешелону з ви ховної роботи, помічник начальника ешелону з матеріально-технічного по стачання, начальник зв'язку, лікар (помічник лікаря).
При тривалості перевезення військ залізницею більше трьох діб і при наявності у військовому ешелоні не менше 10 вагонів для перевезення осо бового складу до його складу включається вагон-ізолятор, при тривалості перевезення менше трьох діб і при наявності в потязі менше 10 вагонів для перевезення особового складу розпорядженням начальника військового ешелону в пасажирському вагоні може виділятися купе-ізолятор.
За розпорядженням начальника військового ешелону в одному з вагонів лікар (помічник лікаря) розгортає медичний пункт.
При неблагополучному санітарно-епідемічному стані бригади або мар шрутів перевезення, а також в умовах застосування противником бактеріо логічної (біологічної) зброї вагон-ізолятор виділяється незалежно від трива лості перевезення і кількості особового складу військового ешелону.
Начальник медичної служби частини, що перевозиться, забезпечує вій ськові ешелони необхідним медичним майном для обладнання медичного пункту і ізолятора. В маршрутному листі військового ешелону він робить відмітки про проведені у відношенні військового ешелону санітарногігієнічні і протиепідемічні заходи.
Лікар (помічник лікаря) військового ешелону підпорядковується нача льнику ешелону. Із спеціальних питань він виконує вказівки начальника медичної служби частини, а під час руху ешелону — також представників медичної служби ОК, по території яких здійснюється перевезення.
Урайоні завантаження лікар (помічник лікаря) зобов'язаний:
>за 2-3 години до початку завантаження перевірити санітарний стан вагонів та їх оснащення;
>обладнати у військовому потязі медичний пункт (лазарет) і вагонізолятор;
>організувати надання першої і долікарскої медичної допомоги пора неним і хворим і їх винесення до посту санітарного транспорту, орга нізованого медичною службою бригади;
>здійснювати контроль за розміщенням особового складу у вагонах, організацією харчування і водопостачання.
Під час руху лікар (помічник лікаря) зобов'язаний:
>надавати пораненим і хворим першу лікарську (долікарську) допомо гу;
>здійснювати санітарний нагляд за санітарно-гігієнічним станом ва гонів, виконанням санітарно-гігієнічних норм та правил розміщення, харчування, водопостачання, миттям в лазні зі зміною білизни, а та кож за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігіє ни;
>організувати і особисто приймати участь у щоденному опитуванні особового складу ешелону з метою своєчасного виявлення і негайної ізоляції інфекційних хворих;
>організовувати проведення необхідних протиепідемічних заходів і за безпечити контроль за їх виконанням;
>доповідати начальнику військового ешелону про появу поранених і хворих, які потребують кваліфікованої медичної допомоги, госпіталь ного лікування, а також про померлих.
У районі розвантаження лікар (помічник лікаря) військового ешелону зобов'язаний:
>організувати надання пораненим і хворим першої лікарської (долікар ської) допомоги;
>здійснювати суворий нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил харчування, водопостачання, не допускати контакту особового складу з інфекційними хворими;
>доповісти начальнику медичної служби бригади про стан здоров'я особового складу ешелону, санітарно-епідемічний стан ешелону, по ранених і хворих, переданих в лікувальні заклади під час руху, а та кож про померлих.
Лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи під час завантаження (вивантаження, перевантаження) військового ешелону і під час руху також виконуються закладами лікарсько-санітарної служби на транспорті, військовими і цивільними медичними закладами, розташовани ми на маршруті перевезення.
Контроль за санітарно-епідемічним станом ешелону здійснюється сані тарно-епідемічними закладами МО і транспортних міністерств. Виконання вимог представників цих закладів є обов'язковим для начальника військо вого ешелону. Про результати обстеження санітарно-епідемічного стану військового ешелону і про вжиті заходи представник санітарноепідемічного закладу разом з військовим комендантом робить відповідні записи в маршрутному листі військового ешелону.
Під час руху залізницею санітарна обробка особового складу проводить ся через 7-8 діб, а в окремих випадках за вимогою лікаря (помічника лікаря)
