67. Розслідування професійних захворювань на виробництві

Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання по-

відомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститу-

тів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної

патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточ-

ного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання;

санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підп-

риємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення

профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання пові-

домлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепі-

демслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підп-

риємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваже-

ного трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції

Фонду.

Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) скла-

дається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірни-

ках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній устано-

ві; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій орга-

нізації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби.

Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45

років. 47

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захво-

рювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну

комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності.

Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному

журналі в таких місцях:

• на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах

санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів

їхнього розслідування;

• у лікувально-профілактичних установах.

Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування склада-

ють карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом

45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворю-

вань затверджуються Міністерством охорони здоров’я

68. Особливості охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт

1.7. Особа, яка виконує вантажно-розвантажувальні роботи, повинна:

1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7.2. Користуватися виданим спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту.

1.7.3. Не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб.

1.7.4. Виконувати тільки ту роботу, за якою вона проінструктована і яка доручена керівником робіт.

1.7.5. Не виконувати вказівок і розпоряджень, які суперечать правилам охорони праці.

1.7.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.

1.7.7. Надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.8. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечувати персонал спецодягом, спецвзуттям та іншим запобіжним пристосуванням.

1.9. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт і переміщенні вантажів можливий вплив на персонал наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

- підвищене фізичне навантаження;

- ураження електричним струмом;

- підвищена загазованість повітря робочої зони;

- підвищена температура повітря робочої зони;

- знижена температура повітря робочої зони.

1.10. Працівники зобов'язані знати і виконувати правила пожежо- та вибухобезпеки. Захаращення приміщень, проходів не допускається.

Паління дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях.