11. Атестація робочих місць за умовами праці

Метою атестації робочих місць за умовами праці (атестації) є врегулю-

вання відносин між власником і працівниками в області реалізації прав на здо-

рові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенса-

ції за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від

форм власності й господарювання, де технологічний процес, використане уста-

ткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробни-

чих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працюючих, ная-

вного та майбутніх поколінь.

Завданняі атестації робочих місць:

• встановлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів та причин

виникнення несприятливих умов праці;

• дослідження санітарно-гігієнічного стану виробничого середовища, сту-

пеня важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

• оцінка комплексного рівня негативних факторів виробничого середовища

і характеру праці на відповідність стандартам безпеки праці, санітарним

нормам і правилам;

• встановлення ступеня небезпеки і шкідливості праці відповідно до гігіє-

нічної класифікації умов праці;

• обґрунтована класифікація робочих місць, як зі шкідливими або особливо

шкідливими, важкими або особливо важкими умовами праці;

• встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне

забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги

й компенсації за роботу в несприятливих умовах праці (дод. 1);

• складання списку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільго-

вим, пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх-

нього застосування; 79

• розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на

нормалізацію умов праці й оздоровлення трудящих; аналіз результатів їх-

ньої реалізації.

Атестація проводиться відповідно до «Порядку проведення атестації ро-

бочих місць за умовами праці» й «Методичних рекомендацій з проведення ате-

стації робочих місць за умовами праці», затверджених Міністерством праці і

соціальної політики та Міністерством охорони здоров'я України. Атестація

проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються

наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не

рідше одного разу в п'ять років.

Позачергова атестація проводиться в таких випадках:

• при докорінній зміні умов і характеру праці;

• з ініціативи власника, профспілкового комітету, трудового колективу, за

рішенням органів Державної експертизи умов праці.

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці, форма

яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Мініс-

терством охорони здоров'я України.

Відповідальність за своєчасне проведення атестації покладається на кері-

вника підприємства.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться тільки санітарни-

ми лабораторіями, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охо-

рони здоров'я.

При необхідності до проведення атестації можуть залучатися проектні й

науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, ін-

спекції Держнаглядохоронпраці.

Контроль якості проведення атестації робочих місць покладається на ор-

гани державної експертизи умов праці.

Результати атестації використовуються:

• при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Зако-

ну України «Про пенсійне забезпечення»; 80

• при визначенні пільг та компенсацій за рахунок підприємств і організа-

цій;

• обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і

2

∗

виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на

пільгове пенсійне забезпечення;

• для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних захо-

дів колективного договору з поліпшення умов праці й оздоровлення пра-

цюючих.

Організація робіт з атестації робочих місць починається з видання керів-

ником підприємства наказу, в якому:

• визначаються підстава і завдання атестації;

• затверджуються склад, голова і секретар атестаційної комісії, визнача-

ються її повноваження, а при необхідності – склад структурних атеста-

ційних комісій;

• встановлюються термін і графіки проведення підготовчих робіт у струк-

турних підрозділах підприємств;

• визначається взаємодія із зацікавленими державними органами й громад-

ськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-

епідеміологічною службою);

• визначаються проектні, науково-дослідні установи для проведення нау-

ково-технічної оцінки умов праці й участі в розробці заходів з ліквідації

небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційних комісій рекомендується вводити головних фахів-

ців, працівників відділу кадрів, праці й зарплати, охорони праці, органів охоро-

ни здоров'я на підприємстві, представників громадських організацій.

Атестаційна комісія виконує покладені на неї обов'язки в такій послідов-

ності:

Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах

с особо вредными и особо тяжелыми условиями труда, занятость в которых полный рабочий день дает право на пенсию по возрасту на льготных условиях.

Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых полный рабочий день дает право на пенсию по возрасту на льготных условиях.81

• здійснює організаційне й методичне керівництво і контроль за проведен-

ням роботи на всіх етапах;

• формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу, організує її ви-

вчення;

• визначає і залучає у встановленому порядку необхідні організації до ви-

конання спеціальних робіт;

• організує виготовлення планів розміщення устаткування в кожному під-

розділі з урахуванням його експлікації, визначає межі робочих місць (ро-

бочої зони) і присвоює їм відповідний номер;

• складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

• порівнює досліджуваний технологічний процес, склад устаткування, ви-

користовувані сировину й матеріали з передбаченими у проектах;

• визначає та організує необхідний обсяг та дослідження небезпечних і

шкідливих факторів виробничого середовища;

• прогнозує і виявляє джерела небезпечних і шкідливих факторів на робо-

чих місцях;

• встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника

(ЄТКД) відповідність найменувань професій і посад, зайнятих на робочих

місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі невідповідності

назви професії (посади) вона приводиться у відповідність з ЄТКД за фак-

тично виконуваною роботою;

• складає «Карту умов праці» (далі – Карта) на кожне обстежуване робоче

місце або групу аналогічних місць (дод. 2);

• проводить атестацію та складає перелік робочих місць, виробництв, про-

фесій і посад з несприятливими умовами праці;

• уточнює діючі пільги та вносить пропозиції з встановлення пільг і компе-

нсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці заходи;

• розробляє заходи щодо поліпшення умов праці й оздоровлення

працівників. 82

Комісія виконує свої функції в період до призначення нового складу при

позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу прово-

диться в такій послідовності:

• визначаються характерні для конкретного робочого місця виробничі фак-

тори, що підлягають лабораторним дослідженням (дод. 2, гр. 2 Карти);

• на підставі діючих стандартів безпеки праці, санітарних норм і правил,

інших регламентів визначаються нормативні значення (ГДК, ГДУ) (дод.

2, гр. 4 Карти);

• визначаються фактичні значення факторів виробничого середовища і

трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків

(дод. 2, гр.5 Карти).

Прилади й устаткування для вимірів повинні відповідати метрологічним

вимогам і підлягають перевірці у встановлені терміни.

Дослідження фізичних, хімічних, біологічних, психофізичних факторів

проводяться в процесі виконання робіт у характерних (типових) умовах вироб-

ництва при справних і ефективно діючих засобах індивідуального й колектив-

ного захисту.

Результати вимірів показників досліджуваних факторів оформляються

протоколами (форми протоколів повинні відповідати державним стандартом

або типовим формам, затверджених Міністерством охорони здоров'я України) і

заносяться в Карту (дод. 2, гр. 5). При цьому необхідно визначати тривалість дії

фактора (у відсотках від тривалості зміни). Ці дані заносяться в гр. 9 Карти.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів

проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за

еквівалентними рівнями).

Ступінь небезпеки і шкідливості факторів визначається за критеріями,

встановленим гігієнічною класифікацією праці (дод. 3). Розглядаються тільки ті

фактори, що за ступенем небезпеки й шкідливості відносяться до ІІІ класу (дод.

2, гр. 6, 7, 8 Карти).

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділя-

ються на чотири класи: 83

1-й клас – оптимальні умови праці –умови, при яких зберігається не

тільки здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рів-

ня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів уста-

новлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу.

Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, який

прийнятий, як безпечний для населення.

2-й клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями

факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують

встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціо-

нального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку

або до початку чергової зміни і не створюють несприятливого впливу на стан

здоров'я працівників і їхнє потомство в найближчому й віддаленому періодах.

3-й клас – шкідливі умови праці, що характеризуються наявністю шкідли-

вих виробничих факторів, рівень яких перевищує гігієнічні нормативи і може

справляти несприятливий вплив на організм працюючих і/або його потомство.

3-й клас за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін в

організмі працюючих поділяється на чотири ступені (3.1, 3.2, 3.3, 3.4):

• І ступінь (3.1) – умови праці, що характеризуються такими відхиленнями

від гігієнічних нормативів, що, як правило, викликають функціональні

зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань і часто сприяють рос-

ту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

• ІІ ступінь (3.2) – умови праці, що характеризуються такими рівнями фак-

торів виробничого середовища і трудового процесу, що можуть виклика-

ти стійкі функціональні порушення, які приводять у більшості випадків

до росту захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підви-

щенню частоти загальної захворюваності, появі окремих ознак професій-

ної патології (передпатології);

• ІІІ ступінь (3.3) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкі-

дливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що ведуть

до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатно-

сті й розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

• IV ступінь (3.4) – умови праці, що характеризуються такими рівнями не-

гативних факторів виробничого середовища, що здатні призвести до роз-

витку виражених форм професійних захворювань, значному росту хроні-84

чної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою

працездатності.

4-й клас – небезпечні умови праці – характеризуються такими рівнями

факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її

частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професій-

них уражень, отруєнь, каліцтв, загрози для життя.

З наведених визначень стає ясно, чому при атестації робочих місць мо-

жуть розглядатися лише умови праці, що відносяться до І...ІІІ ступенів 3-го

класу.

Оцінка технічного й організаційного рівня робочого місця проводиться в

два етапи за технічним та організаційним рівнями.

Оцінка технічного рівня робочого місця здійснюється за результатами

аналізу:

• відповідності технологічного процесу, будинків і споруд – проектам,

устаткування – технічній документації, характеру й обсягу виконуваних

робіт, оптимальності технологічних режимів;

• технологічної оснащеності робочого місця (наявність справних контроль-

но-вимірювальних приладів, забезпеченість робочого місця підйомно-

транспортними засобами, необхідним інструментом і технологічним

оснащенням);

• відповідності технологічного процесу, устаткування, оснащення, інстру-

мента й засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони

праці;

• впливу технологічних процесів, що протікають на інших робочих місцях.

Оцінку організаційного рівня робочого місця одержують з аналізу:

• раціональності планування робочого місця (відповідність площі робочого

місця нормам технологічного проектування і раціонального розміщення

устаткування й оснащення), а також відповідності його стандартам безпе-

ки, санітарним нормам і правилам;

• забезпеченості працівників спецодягом, спецвзуттям, засобами індивіду-

ального й колективного захисту, що відповідають стандартам безпеки

праці й встановленим нормам;

• організації роботи захисних споруд, пристроїв, контрольно-

вимірювальних приладів. 85

Атестацію робочих місць виконують за результатами комплексного об-

стеження і оцінки умов та характеру праці.

Оцінка стану робочого місця за умовами праці здійснюють з урахуванням

впливу на працівників усього комплексу факторів виробничого середовища і

трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці (розд. І Кар-

ти), сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці (розд. ІІ

Карти), а також ступеня ризику ушкодження здоров'я.

На підставі такої оцінки робочі місця можуть бути віднесені до одного з

наступних видів умов праці:

• з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;

• з шкідливими і небезпечними умовами праці;

• з шкідливими умовами праці.

Результати оцінки заносять у розд. ІІІ Карти, (дод. 2).

Право на пенсію на пільгових умовах визначають за показниками, наве-

деними в дод. 4; інші пільги й компенсації, залежно від умов праці, – за діючи-

ми законодавчими актами (наприклад, додаткова відпустка (дод. 1)).

Оцінка умов праці керівників і фахівців виконується залежно від умов

праці керованих ними працівників, за умови, що вони зайняті виконанням робіт

в умовах, передбачених у списках № 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом пов-

ного робочого дня. Під повним робочим днем розуміється виконання робіт, пе-

редбачених списками, протягом не менше 80 % робочого часу, що повинно бу-

ти підтверджено відповідними документами.

За результатами проведеної атестації визначаються першочергові невід-

кладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, для розробки й реалізації

яких не залучаються сторонні організації чи фахівці (розд. IV Карти).

Карту підписують голова і члени комісії, а з отриманими результатами

знайомлять працівників, на робочих місцях яких проведена атестація. За ре-

зультатами атестації складається перелік:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пі-

дтверджено право на пільги й компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких

пропонується встановити пільги й компенсації за рахунок засобів підпри-

ємства відповідно до ст. 26 Закону України «Про підприємства» і ст. 13

Закону України «Про пенсійне забезпечення»; 86

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно вико-

нати першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам

яких підтверджене право на пільги й компенсації, (крім пільгового пенсійного

забезпечення, передбаченого законодавством) підписує голова комісії за узго-

дженням з профспілковим комітетом. Цей перелік затверджується наказом по

підприємству і зберігається протягом 50 років (виписки з наказу додаються до

трудових книжок працівників, професії і посади яких включені в перелік). Ма-

теріали атестації є документами строгої звітності