5.1.5 Оптична система ока

Око людини є|з'являється,являється| своєрідним оптичним приладом, що займає|позичає,посідає| в оптиці особливе місце. Це пояснюється, по-перше, тим, що багато оптичних інструментів розраховані на зорове сприйняття, по-друге, око людини (і тварини), як удосконалена в процесі еволюції біологічна система, є носієм деяких ідей по конструюванню та поліпшенню|покращанню| оптичних систем.

Око може бути представлене|уявлене| як центрована оптична система, утворена рогівкою (Р), рідиною передньої камери (К) і кришталиком (Х), обмежена спереду повітряним середовищем|середою|, ззаду|позаду| — склоподібним|скловидним| тілом (мал. 5.7). Головна оптична вісь ОВ проходить через оптичні центри рогівки і кришталика. Крім того, розрізняють ще зорову вісь ока (ЗВ|), яка визначає напрям|направлення| найбільшої світлочутливості і проходить через центри кришталика та жовтої плями (Ж). Кут|ріг,куток| між головною оптичною і зоровою вісями складає близько 5'.

Основне заломлення світла відбувається|походить| на зовнішній межі|кордоні| рогівки, оптична сила якої рівна близько 40 дптр|, кришталика — близько 20 дптр|, а всього ока — близько 60 дптр|.

Пристосування ока до чіткого бачення різне видалених|віддалених| предметів називають акомодацією.

У|в,біля| дорослої здорової людини при наближенні предмету до ока на відстань 25 см акомодація здійснюється|скоюється,чиниться| без напруги|напруження| і завдяки звичці розглядати|розглядувати| предмети, що знаходяться|перебувають| у руках, око найчастіше акомодує саме на цю відстань, звану відстанню найкращого|щонайкращого,найкращого| зору. Для характеристики роздільної здатності ока використовують найменшу точку зору, при якому людське око ще розрізняє дві точки предмету.

У медицині роздільну здатність ока оцінюють гостротою|дотепом| зору. За норму гостроти|дотепу| зору береться одиниця, у цьому випадку найменша точка зору дорівнює 1.

Малюнок 5.7- Оптична система ока

5.1.6 Недоліки|нестачі| оптичної системи ока і їх усунення

Аберація, властива лінзам, в|в,біля| очах майже не відчувається. Сферична аберація непомітна зважаючи на|внаслідок,унаслідок| малість зіниці і виявляється лише у сутінках, коли зіниця розширена: зображення не чіткі|. Хоча око і не є|з'являється,являється| ахроматичною системою, проте|однак| хроматична аберація не відчувається із-за вибіркової|вибіркової| видимості випромінювання і малого розміру зіниці. Астигматизм косих пучків не має місця, оскільки око завжди встановлюється у напрямі спостережуваного предмету. Виняток становить лише астигматизм, обумовлений асиметрією| оптичної системи (несферична форма рогівки або кришталика). Це виявляється, зокрема, в нездатності ока однаково різко бачити взаємно перпендикулярні лінії на випробувальній таблиці. Такі вади|нестачу| ока компенсують спеціальними окулярами з|із| циліндровими лінзами.

Оптичній системі ока властиві деякі специфічні недоліки|нестачі|. У нормальному оці, за відсутності акомодації, зображення предмету співпадає|збігається| з|із| сітківкою|сітчаткою| — таке око називають еметропічним|, а якщо ця умова не виконується — аметропічним.

Найбільш поширеними видами аметропії є|з'являється,являється| короткозорість (міопія) і далекозорість (гіперметропія|).

Короткозорість — вада|нестача| ока, що полягає у тому, що, за відсутності акомодації, зображення предмету лежить попереду сітківки|сітчатки|; у разі|в разі| далекозорості зображення предмету, за відсутності акомодації, лежить за сітківкою|сітчаткою|. Для корекції короткозорості ока застосовують розсіюючу лінзу, далекозорості — збираючу.