- •Модуль 1 біомеханіка, коливання, ультразвук………………..11 Тема I Деякі питання біомеханіки.....………….................................................... 11
- •Тема IV Діагностичні електронні системи
- •Тема V Оптика
- •Тема vі Мембрани
- •Література..………………………………………………………………………..305
- •Анотація дисципліни
- •Модульна структура дисципліни
- •Модуль 1 біомеханіка, коливання, ультразвук тема 1 деякі питання біомеханіки
- •Зчленування і важелі в опорно-руховому апараті людини
- •1.2 Механічна робота людини. Ергометрія
- •1.3 Перевантаження і невагомість
- •1.4 Вестибулярний апарат
- •1.4.1 Будова|споруда|
- •1.4.2 Синдром захитування
- •1.4.3 Профілактика
- •1.4.4 Лікування і реабілітація
- •1.4.5 Хірургічне лікування
- •1.4.6 Вестибулярна адаптація
- •1.4.7 Лікарська терапія
- •1.4.8 Що з|із| нами відбувається|походить|
- •1.4.9 Вестибулярний апарат як інерційна система орієнтації
- •Тема 2 прикладні питання фізики (медична фізика)
- •Коливання, хвилі, звук
- •2.1.1 Використання звукових методів у діагностиці
- •2.1.2 Властивості ультразвукових хвиль
- •Тема 3 гемодинаміка
- •3.1 Фізичні основи геодинаміки
- •Лабораторні роботи першого модуля
- •Малюнок 3.8- Експериментальна установка
- •2.2 Порядок виконання роботи Дослідження вільних коливань у електричному контурі
- •2.3 Порядок розрахунку даних
- •2.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Фізичні методи діагностики і терапії в медицині
- •3.1 Короткі теоретичні відомості.
- •3.2. Порядок виконання роботи.
- •3.4. Контрольні питання:
- •Рішення: у атмосферному повітрі міститься близько 21 % кисню і 0,03 % вуглекислого газу. Отже, з кожних 100 мл повітря, що пройшли через легені людини, організмом поглинається:
- •Для розрахунку кількості кисню, що поглинається людиною за хвилину, складаємо пропорцію: з 100 мл повітря споживається - 6 мл о2
- •2. Використання методів математичної статистики в медичній діагностиці
- •Завдання 2
- •З. Електричне поле
- •Варіанти завдань
- •Питання першого модуля
- •Модуль 2 діагностичні електронні системи. Оптика. Мембрани
- •Тема 4 діагностичні електронні системи
- •4.1 Медична електроніка
- •4.1.1 Діагностичні електронні системи
- •Тема 5 оптика
- •5.1 Геометрична оптика. Фотометрія. Фотоефект
- •5.1.1 Закони віддзеркалення|відображення,відбиття|
- •5.1.2 Закони заломлення
- •I закон: Падаючий промінь, перпендикуляр, відновлений до межі|кордону| розділу двох середовищ|середи| у точці падіння, та заломлений промінь лежать в одній площині|плоскості|
- •5.1.4 Мікроскоп
- •5.1.5 Оптична система ока
- •5.1.6 Недоліки|нестачі| оптичної системи ока і їх усунення
- •5.1.7 Фотометрія. Фотоефект
- •5.1.8 Фотоефект
- •I закон:
- •II закон:
- •III закон:
- •5.2 Хвилева оптика
- •5.2.1 Дозволяюча здатність|здібність| оптичних систем
- •5.2.2 Способи зменшення межі дозволу
- •5.2.3 Електронний мікроскоп
- •5.2.4 Поляризація світла
- •5.2.5 Властивості звичайного і незвичайного променів
- •5.2.6 Способи отримання|здобуття| поляризованого світла
- •Тема 6 мембрани
- •6.1 Структурні основи функціювання мембран
- •6.2 Електрогенез біопотенціалів
- •6.3 Активно-збудливі середовища|середа|
- •6.4 Біофізика м'язового скорочення
- •Лабораторні роботи другого модуля
- •4.2 Опис лабораторної установки
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •4.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 визначення розмірів мікрооб'єктів за допомогою цифрового оптоелектронного мікроскопа
- •5.1 Короткі теоретичні відомості
- •5.2 Опис лабораторної установки
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •5.5 Контрольні питання
- •6.2 Опис роботи з комплексом.
- •Результат – Проглядання висновку Перегляд – Проглядання систем графіків досліджень
- •6.3. Порядок виконання роботи.
- •2. У меню «Архів» – «Читання» вибрати пацієнта «Лабораторна робота».
- •6.5. Контрольні питання:
- •7.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Комп'ютерна обробка даних
- •7.5 Контрольні питання
- •В другому модулі виконується домашня контрольна робота
- •4. Контрольна робота Термодинаміка
- •Кількість теплоти для оберненого процесу:
- •Контрольні завдання
- •Електромагнітні поля і їх дія на біологічні тканини. Коливання і хвилі у біологічних середовищах
- •Приклад вирішення задачі
- •Контрольні завдання
- •Біологічна фізика. Перезавантаження і невагомість, теплота
- •Контрольні питання
- •Приклад вирішення задачі:
- •Контрольні завдання
- •Питання другого модуля
- •Література
5.2.2 Способи зменшення межі дозволу
1. Перехід до коротших довжин хвиль, що здійснюється у сучасних ультрафіолетових мікроскопах. Проте|однак| це вимагає виготовлення оптики мікроскопа з|із| кварцового скла або флюориту, і обмеження довжин хвиль 200—250 нм|, оскільки більшість біологічних об'єктів значно поглинають короткий ультрафіолет. Зображення розглядається|розглядується| за допомогою флюоресцентного| екрана або фотографується. Мікроскопування в ультрафіолетових променях дає можливість|спроможність| збільшити дозволяючу здатність|здібність| мікроскопа майже вдвічі.
Для подальшого|дальшого| збільшення роздільної здатності мікроскопа, застосовують електронні мікроскопи, у яких використовуються хвилеві властивості швидких електронів. Їх довжина хвилі дуже мала, оскільки вони розганяються|розганяються| до дуже великих швидкостей, тому межа дозволу складає близько 0,1 нм|.
2. Введення|вступ| імерсійного середовища|середи|.
Імерсією називається рідина, що вводиться|запроваджується| між об'єктом і об'єктивом мікроскопа, та має показник заломлення, близький до показника заломлення речовини, з|із| якої виготовлена лінза.
Як імерсію використовують воду (n=1,33), касторову олію (n=1,5). При введенні|вступі| імерсії, світло від об'єктиву до предмету проходить|минає,спливає| в оптично однорідному середовищі|середі|. Це дозволяє збільшити яскравість зображення і зменшити кут|ріг,куток| дифракції для променів, що створюють максимуми першого порядку|ладу|.

Малюнок 5.16- Введення імерсійного середовища
,
де
— показник заломлення імерсії.
3. При розгляді об'єкту в умовах похилених променів, величина межі дозволу визначається як:
![]()
Ця формула дає можливість|спроможності| оптичному мікроскопу створювати максимальне збільшення, не спотворюючи його форму.
5.2.3 Електронний мікроскоп
Електрони, розганяючись|розганяючись| в електричному полі до дуже великих швидкостей, володіють малою довжиною хвилі, що визначає велику роздільну здатність електронних мікроскопів. Під дією електричного поля електрони одержують|отримують| достатньо|досить| велику кінетичну енергію, функцією якої є|з'являється,являється| швидкість:
звідки
.
За
формулою Луї де|
Бройля
,
,
де
— постійна Планка,
— прискорююча напруга|напруження|,
і
— заряд і маса електрона.
Сучасні електронні мікроскопи дозволяють розглядати|розглядувати| предмети, розміром близько 10 нм|.
Електрони можуть збільшувати свою кінетичну енергію, тобто швидкість під дією магнітного поля. Якщо вектор його швидкості співпадає|збігається| з|із| напрямом|направленням| вектора індукції магнітного поля, то він рухається|сунеться| паралельно силовим лініям. Коли ж вектор швидкості електрона перпендикулярний напряму|направленню| вектора індукції магнітного поля, то він починає|розпочинає,зачинає| рухатися|сунутися| по круговій орбіті.
Фокусування електрона здійснюється за допомогою магнітного поля (довгі і короткі магнітні лінзи).
Довга магнітна лінза є соленоїдом, поле усередині якого однорідне.
Нехай|нехай| у цьому полі є|наявний| точка|точка| А, де знаходиться|перебуває| джерело електронів, що випускаються в усіх напрямах|направленнях| з|із| однаковою швидкістю. Розглянемо|розгледимо| рух електрона, який випромінюється під невеликим кутом|рогом,кутком| до силових ліній магнітного поля.
Розкладемо швидкість на дві складові: уздовж|вздовж,уподовж| силових ліній (рух рівномірний) і перпендикулярно до них. На електрон, що рухається|сунеться| перпендикулярно силовим лініям, діє сила Лоренця:
![]()
Тут
— магнітна індукція поля.
Під дією цієї сили електрон рухатиметься|сунутиметься| по колу. Тоді, результуючий рух у магнітному полі буде рухом по гвинтовій лінії. Електрон та всі інші, що вилітають під невеликим кутом|рогом,кутком| до напряму|направлення| силових ліній, зберуться у деякій точці|точці| В, яка буде|з'являтиметься,являтиметься| зображенням точки|точки| А, рівним їй за величиною, причому точка|точка| В буде розташована на тій же лінії, що і точка|точка| А.
Таким чином, соленоїд не дає збільшення або зменшення предмету, тобто Г=1, він грає роль конденсора.
Для отримання|здобуття| збільшеного зображення використовують короткі магнітні лінзи, поле яких неоднорідне і протяжність дуже мала. Щоб добитися цього, котушку|катушку| оточують металевим кожухом, залишаючи вузьку кільцеву щілину, і ставлять конусні полюсні наконечники.
Електрони,
що йдуть з|із|
точок|точок|
А і В предмету, зберуться в точках|точках|
і
.
Відстань між цими точками|точками|
багато більша відстані між точками|точками|
А і В, тобто ми одержимо|отримаємо|
збільшене пряме зображення.
У цьому і полягає|перебуває,складається| принцип роботи короткої магнітної лінзи. Її фокусна відстань до 1 мм, а збільшення близько 300.
Електронний мікроскоп має|перебуває,складається| (мал. 5.17).
Джерело електронів — електронна гармата.
Діафрагма.
Конденсорна лінза — довга магнітна лінза, що примушує|заставляє| рухатися|сунутися| електрони як паралельний пучок.
Об'єктивна лінза — короткофокусна магнітна лінза, що дає проміжне зображення.
Проекційна лінза — короткофокусна магнітна лінза, що дає остаточне зображення предмету.
Фотокамера.
Вакуумна система.
Блоки живлення|харчування| і всі деталі мікроскопа поміщені|ув'язнені| у трубку|люльку| з|із| низьким тиском|тисненням|, близько 10-4 мм рт|. ст.
У електронній гарматі електрони розгоняться|розганяються| під дією напруги|напруження| до 100 кВ. Пройшовши|минувши,спливши| конденсорну лінзу, паралельний пучок електронів потрапляє|попадає| на об'єкт. Щоб виключити значне поглинання електронів об'єктом, його наносять|завдають| на дуже тонку колоїдну плівку, товщина якої 10—20 мк|.
Електронний промінь, проходячи через об'єкт, розсіюється на деякий кут|ріг,куток|, що зветься апертурою. У об'єктивній лінзі електронний пучок обмежується металевим кільцем, званим апертурною діафрагмою. Вона обмежує пучок електронів, тим самим усувається сферична аберація.
Електрони, розсіяні|неуважні| об'єктом, збираються об'єктивною лінзою у площині|плоскості|, де утворюється проміжне перевернуте, збільшене зображення об'єкту.

Малюнок 5.17-Електронний мікроскоп
Проекційна лінза ще більше збільшує зображення і в певній площині|плоскості| за нею формується остаточне зображення об'єкту.
Довжина хвилі рухомих електронів досягає близько декількох сотих ангстрема| (0,05А), що дозволяє одержати|отримати| межу дозволу в декілька ангстремів. Це відповідає збільшенню порядка|ладу| 105—106разів.
