902541

Матеріали на допомогу

Сипле снігом Хуртовина — Біло-біло навсебіч...

Дід Мороз несе Торбину, Дід Мороз не спить В цю ніч.

З подарунком в кожну хату Він ступає на поріг:

«З Новим роком вас, малята! Ви побільшали на рік!»

(Л. Компанієць)

Запитання

—Що несе Дід Мороз?

—Куди він поспішає?

—Чого бажає Дід Мороз дітям?

—За що радіє?

Сидить пряля та й пряде — Сніг іде-іде-іде — Нитка рветься де-не-де —

Авона пряде й пряде, Вже напряла хуртовин На шапки для верховин — На сувої полотна — На завісу для вікна,

На хустину й укривало — Мало-мало-мало-мало — Сніг іде-іде-іде —

Авона пряде й пряде.

(Л. Костенко)

Запитання

—Що символізує пряля в тексті?

—Які результати її роботи?

—Чи можна роботу прялі порівняти з роботою прялі зими?

—Для чого автор вживає мовленнєві повтори?

— Поясніть значення слів: щоб нам не соромно було себе на люди показати.

ДОБРЕ МЧАТИ НА САНЧАТАХ

Лисенята і вовчата Посідали на санчата.

Ще й до них зайчата сіли,

Ісанчата полетіли!

Ісанчата полетіли — Аж у вухах засвистіло, Полетіли до узвозу — По снігу та по морозі...

Добре мчати на санчатах Сіроманцям-вовченятам. Добре мчати на санчатах Лисенятам і зайчатам.

Добре мчати по узвозу — По снігу та по морозі. Добре всім гуртом кричати: Добре мчати на санчатах!

(Є. Гуцало)

Запитання

—Хто їхав на санчатах?

—Куди летіли сани?

—Про що кричали звірята?

—Чи відчували ви коли-небудь щось подібне?

Загадка

В небі хмара пролітала, Білий пух порозсипала. Він на землю міцно ліг. Називають його... (сніг).

На землю сніг упав...

Така тепер світлиця!

Прокидані стежки — барвисті килими. Так хочеться іти, не можеш зупиниться Між святощів життя, між світлощів зими.

Немов людська душа красива і пречиста, Немовби відгуло і все перемело...

На землю сніг упав і просто, і барвисто. Так чисто на землі, мов майбуття прийшло.

(А. Таран)

Запитання

—Що означають слова: така тепер світлиця? Стежки барвисті килими? Святощі життя? Світлощі зими?

—Поясніть зміст двох останніх речень вірша.

Ой, весела в нас зима, Веселішої нема:

Грає срібними зірками, В’ється синіми димками, Снігом землю обійма.

(М. Рильський)

Запитання

—Чому зима весела?

—Які її дії змальовані?

—Що ми називаємо срібними зірками?

ВИПАВ СНІГ

Ой, у лісі лист зів’яв! Білий сніг у лісі впав — На дубочки молоденькі, На ялинки зелененькі. Біло-біло в лісі стало Так багато снігу впало!

(М. Познанська)

Запитання

—Чому зів’яв лист?

—Це випав сніг?

—Що він покрив?

—Чи корисним є сніг?

БІЛІ ЧЕРЕВИЧКИ У ЗИМИ

Вкрив дерева білими крильми Морозець колючий, мов шипшина. Білі черевички у зими, Біла-біла в неї кожушина.

Білі сани, білогриві коні, Білі рукавички пухові. Білі щоки, а вуста червоні, Мов розквітлі маки польові.

(П. Сингаївський)

Запитання

—У що одягнена зима?

—В який одяг убрали б її ви?

—Яку істоту вона нагадує?

Тема. Розглядання кори старого дерева

Мета: сформувати в дітей поняття про зміни, що відбулися в житті птахів, комах зимової пори; розвивати спостережливість, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати бережливе ставлення до живої природи.

Хід заняття

Загадка

Влітку в шубі, а взимку голе. (Дерево)

Бесіда

—Підійдімо до найстарішого дерева. Давайте знімемо з нього шматочок кори і подивимося, чи є там життя. Що знаходиться під корою?

—У кого навесні перетворяться личинки комах?

—Як ви вважаєте, чи завдають личинки шкоди деревам?

—Який птах лікує дерева?

—Як ще називають цього птаха? (Дятел, лікар, санітар лісу)

—Що шукає птах на дереві?

—На що схожі звуки, які видає дятел під час добування личинок?

—Чи слід допомагати птахам взимку? Чому?

Розвиток мовлення

Складання дітьми описової розповіді про дятла.

Розповідь

Дятел — особливий птах. Язик у нього надзвичайно довгий, змочений липкою слиною. Тільки завдяки цьому він легко добуває з-під кори і з деревини комах та їх личинок. У дятла своєрідне розташування пальців: два спрямовані вперед, а два назад. Гострі кігті дозволяють птаху вправно пересуватись по деревах. Літають неохоче, але швидко: то різко піднімаються, то ніби падають із складеними крилами.

Матеріали на допомогу

Загадка

В’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел) Складіть свою загадку про дятла.

Лютий

Тема. Спостереження за станом погоди

Мета: пояснити лексичне значення слова лютий; сформувати в дітей уявлення про зміни в стані неживої природи цієї пори; розвивати спостережливість, допитливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Лютий

Хоч він і «лютий» — то дарма — Він все одно хороший, друзі:

У нім кінчається зима І квітнуть котики у лузі.

Бесіда

—Про який місяць ви дізналися?

—Де знаходиться сонце?

—Чому воно вже піднялося вище?

—Чи гріє лютневе сонце?

—Визначте висоту сонцестояння відносно найвищого дерева.

—Якими є прикмети цього місяця?

—Звідки його назва?

Розвиток мовлення

Лютий — назва походить від слова лютень, бо місяць має суворий, неласкавий «норов», тобто характер. У народі він має ще такі назви: сніжень,крутень,бокогрій,криводоріг,зимобор,межень.

Чому так говорять?

•Спитає лютий, чи добре одягнений і взутий.

•Лютневий сніг за золото дорожчий.

•У лютому сніг глибокий — хліб високий.

•Лютий малює, красну весну чує.

•Лютий воду пустить, а березень підбере.

Матеріали на допомогу

ЛЮТИЙ

Хоч він і лютий, та дарма — Він все одно хороший, друзі: У ньому йде від нас зима І квітнуть котики у лузі.

Вже промінь сонечка ясний Всміхається із високості. Ми в лютому ждемо весни — От-от вона прибуде в гості.

(М. Познанська)

Запитання

—Чому лютий все ж таки хороший?

—За що його люблять люди?

БІЛЯ ГОДІВНИЦІ

—Горобчику, горобчику, Чому ти сумний?

—Бо лютий лютує.

—Горобчику, горобчику, Чому ти так дрібно скачеш?

—Щоб лапки зігріти.

—Горобчику, горобчику, Поклюй крихти хліба.

—Цінь-цвірінь, цвірінь...

—Горобчику, горобчику, Чом ти розцвірінькався?

—Чекаю весни.

Запитання

—Чому горобчик сумний?

—Чому дрібно скаче?

—Чому горобчик розцвірінькався?

ХОДИТЬ БАБА СНІГОВА

Ходить Баба Снігова — Біла в Баби голова. Брови в Баби — гіллячки, Очі в Баби — вуглячки.

Ніс у Баби — це морквина, Вуха — листя капустини. Губи в Баби — це вугілля, У кожусі Баба білім.

В Баби віник у руках І рум’янці на щоках. Баба віником махає, Баба зиму замітає.

(Є. Гуцало)

Завдання

— Намалюйте портрет Баби Снігової. Поясніть рядки:

Баба віником махає, Баба зиму замітає.

ПОРОША

Казала пороша: «Я дуже хороша,

Усіх одягаю за так, не за гроші».

А промені встали і кажуть: «Порошо, Ти б швидше розтала, Як справді хороша».

Образилась біла пороша Й розтала, Травиця хороша Під нею зростала.

(П. Воронько)

Запитання

—Чим хвалилася пороша?

—Що їй відповіли промені?

—Як образилась пороша?

Тема. Спостереження за передвесняною засмагою

Мета: сформувати в дітей поняття про передвесняну засмагу дерев; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.

Хід заняття

Загадки

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)

•Мету, мету — не вимету, Несу, несу — не винесу,

Настане пора — само піде. (Сонячний промінь)

Бесіда

—Про що ці загадки?

—Який існує взаємозв’язок між відгадками?

—Пригадайте прислів’я: «Лютий малює, красну весну чує». Як воно пов’язане з відгадками?

—Пов’яжіть прислів’я зі змінами в стані неживої та живої природи.

—Щовипомітилинастовбурахберезитавербизсонячногобоку?

—Чому саме з сонячного боку змінився колір кори верби?

—Як називається це природне явище?

—Чим відрізняється кора берези від кори верби?

—Чому не змінився колір кори цього дерева? (Кора вкрита папером, промені сонця не потрапляють на ділянки кори.)

—Зробіть висновки про це природне явище. (Передвесняна засмага дерев залежить від сили і тривалості сонячного опромінення. І відбувається це явище тільки у другій половині зими.)

Матеріали на допомогу

ЯКІ В ДЕРЕВ ЖИЛИ?

Кора у дерев — як жили у людини: через жили кров ходить по людині, а через кору сік по дереву піднімається до гілок, листя і квітів. Із дерева можна видовбати майже все нутро, як це буває у старих лозин, тільки б кора була жива — і дерево буде жити; але якщо пропаде кора, — дерево загинуло.

(За В. Едігеєм)

Запитання

—Для чого потрібна дереву кора?

—Із чим її порівнює автор?

—Як слід поводитись, щоб зберегти дерева — зелені легені людини?

Тема. Спостереження за бурульками

Мета: сформувати в дітей поняття про бурульку, її утворення, властивості; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Загадка

Кришталевий спис над дахом завис, Як сонце припече — спис відпаде. (Бурулька)

Бесіда

—Про що ця загадка?

—Якої форми бурулька?

—Якою є вона на дотик?

—Якого вона кольору?

—На що схожа бурулька?

—Що з нею станеться, якщо її потримати в руках або помістити в тепле середовище?

—Візьміть три бурульки. Оберіть найтовщу, найдовшу, найпрозорішу.

Розвиток мовлення

Складання описових розповідей про бурульку.

Матеріали на допомогу

Загадки

•Срібний кинджал хвильку в хаті полежав — і зовсім розтав. (Бурулька)

•Що росте догори коренем? (Бурулька)

•Під нашим дахом морквинка росте. Сонце пригріє — вона відпаде. (Бурулька)

•Як на свято вбрався дах В снігову сорочку.

А чи знайдете на ній Льодяну торочку? (Бурульки)

Тема. Спостереження за деревами

Мета: поглибити знання дітей про зміни, що відбулися в житті рослин зимової пори; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.

Хід заняття

Загадка

Тумани сизі.

I річка спить у кризі. Замерзла на морозі Берізка при дорозі. І холодно у лісі

Кленку, калині, вільсі. З... (зимою) наодинці Не страшно лиш ялинці.

Бесіда

—Про яку пору року ця загадка?

—Які зміни відбулися в стані живої природи взимку?