902541

гілочках, доторкаються одна до одної, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять. Аж місяць прислухається.

(В. Сухомлинський)

Запитання

—Що сталося зі сніговим килимом? Чому?

—Звідки з’явилася чорна хмара?

—Як вона поводилася?

—Як поводяться сніжинки?

—Якими ви їх собі уявляєте?

—Звідки з’являється дзвін? Чому?

—Чи спостерігали ви коли-небудь таке явище?

—Чи можна сніжинки порівняти з живими істотами?

Загадки

•Впаде з неба — не розіб’ється, Впаде в воду — розсиплеться. (Сніг)

•Що це? Що це? — всі кричать, — Білі мухи он летять. (Сніг)

•Біле, як сорочка, Пухнасте, як квочка. Крил не має, А гарно літає.

Що це за птиця, Що сонця боїться? (Сніг)

•Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, Без ніг, а йде. (Сніг)

•Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, Доки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніг)

•Зимою гуляє, хати замикає,

Авесною плаче, людей випускає. (Сніг)

•Зимою гріє, весною тліє, Влітку вмирає, восени оживає. (Сніг)

•Лежало, поки лежалось,

Аяк припекло, то й сліду не зосталось. (Сніг)

•Летить птиця без крил, без ніг, Зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота.

(Сніг)

•Летить — мовчить, лежить — мовчить,

Аяк помре, то зареве. (Сніг)

•Малесеньке, тонесеньке,

Ащо схоче — вкриє. (Сніг)

•Пусти з гори — не розіб’ється, Пусти на воду — розпливеться. (Сніг)

•Біленьке, пухнастеньке, Літає, як муха, залітає за кожуха. (Сніг)

•Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)

•Узимку горою, а літом водою. (Сніг)

•Живе — лежить, помре — побіжить. (Сніг)

•Що приходить тихо, а відходить з шумом? (Сніг)

•Надворі горою, а в хаті — водою. (Сніг)

•Не п’є — живе, а нап’ється — умре. (Сніг)

БІЛІ ПОЛОТНА

Це було восени. Світили зорі. Тихо стояв ліс. Заснули пташки. Перед самим світанком прийшла до лісу бабуся Морозиха.

Принесла білі полотна, розіслала на зеленій траві. Забіліли галявини, аж посвітлішало в лісі. Сіра сова думала, що вже ранок, та й заховалася під сучок.

Зачервоніло небо на сході. Зійшло сонечко. Де ж поділися білі полотна? Немає. Блищать на траві срібні крапельки роси. Де ж бере бабуся Морозиха стільки білих полотен? Чи принесе вона їх і цієї ночі? І хто їх тче — білі полотна?

(В. Сухомлинський)

Тема. Спостереження за птахами, які прилітають до годівниці

Мета: поглибити знання дітей про зимуючих птахів, про спосіб їх життя взимку; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе, бережливе ставлення до пернатих друзів.

Хід заняття

Загадки

•Пташка невеличка, В неї білі щічки,

Сірі лапки, чорна шапка, Фартушок жовтенький, Голосок тоненький.

Та ж ця пташка невеличка Називається... (синичка).

Килимом-хутрою падає, стелеться Сніг по замерзлій землі...

(Г. Чупринка)

Запитання

—Як діє метелиця?

—Як ще можна назвати її?

—Чи боїтеся ви завії?

ВІХОЛА

На білих конях Віхола В село моє Заїхала,

Летить вона Алеями, — Село цвіте Лілеями. Село дзвенить Копитами,

Снігами-Оксамитами. І світиться Домівками З веселими Щедрівками.

Запитання

—На чому їхала Віхола?

—Де вона летить?

—Чим цвіте село?

—Чим воно дзвенить? Світиться?

—Коли ви спостерігали таку картину?

ЗАВІРЮХА

Звечоріло; ніч заходе, Місяць з хмари не виходе; Ані зіронька не мріє, Тільки сніг кругом біліє.

Ось схопилась хуртовина, Закурилася долина, І кипить мороз у полі

На просторі та на волі.

(Я. Щоголів)

Завдання

—Сформулюйте однією фразою головну думку першої строфи.

—Якими словами ще можна назвати завірюху?

Загадки

•Маленький, сіренький, на соняшник сів, Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

•На дворі хатинка, солом’яний дах, Живе там маленький птах.

Із сонечком разом встає пташеня, Цвірінькає, стрибає, шука черв’яка. Хто відгадає, той молодець! Сіренька пташка — це... (горобець).

•Відгадайте, діти, хто має носик-долото? Ним комах з кори виймає, Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)

•Я ловлю комах, жучків, Їм біленьких черв’ячків. В теплий край я не літаю: Під стріхою хату маю. Цвірінь — сів на хлівець. Звуть мене... (горобець).

•За вікном летить сніжок, Піднялася віхола, Але бачу я пташок,

Що сидять під стріхою. Чив-чив-чив! Чив-чив-чив! Хто співати їх навчив? Сірі пташенята ці Звуться, діти,... (горобці).

•Патлатий хазяїн в стріху прилетів. (Горобець)

БЕЗРІДНИЙ ДЯТЕЛ

В одному веселому, радісному гаю жили дятли. Кожен дятел із дятлихою мали гніздо. Влітку вони виводили маленьких пташенят. Як тільки малята вилітали із гнізда, батько й мати вчили їх знаходити жучків під корою дерев.

Жив у гаю Безтурботний Дятел. Не було в нього ані дятлихи, ані гнізда. Влітку він літав собі, пісні співав, жучків шукав. На зиму перелетів Дятел до іншого гаю. Усі дятли здивувались, питають:

— Звідки ти прилетів, Дятле? Де твій гай? Де твоя дятлиха, де твої дятленята?

Безтурботний Дятел у відповідь застукав дзьобом по дубу й заспівав:

Я співун, я літун, Безтурботний говорун. Де хочу, буваю, Куди хочу, літаю.

Немає у мене дятлихи, Немає малих дятленят. Краще жити без клопоту. Ось так. Ось.

Дятлам стало зрозуміло. Вони сказали:

—Якщо у тебе немає ні дятлихи, ні дятленят, то в тебе немає

ісвого гаю. Ти безрідний.

З того часу безтурботного Дятла так і прозивають: Безрідний.

(В. Сухомлинський)

СИЛЬНІШЕ ЗА СИЛУ (Казка)

Заліз кіт під стріху і спіймав горобця. Горобець попросив кота:

—Відпусти мене. Може, і я коли стану тобі в пригоді.

—Чим ти мені зможеш знадобиться? — фиркнув кіт. — Я дужий, спритний, а це головне в житті.

Горобець заперечив:

—Це не зовсім так. Є на світі щось сильніше, ніж сила.

—Сильніше, ніж сила? — здивувався кіт. — Що ж це, скажи?

—Коли вже так хочеш, скажу. Ось ти ходиш тихо, а кажуть, коли ти випустиш кігті, уся сила твоя зникне.

—Це у мене сила зникне? — підскочив кіт. — Дивись, дивись! — і застрибав по даху.

А горобець піднявся у повітря і крикнув:

—Знай, що сильніше за силу...

—Куди ти? — закричав кіт так сильно, що не чути було останніх слів горобця.

Запитання

—Хто насправді сильніший?

—А що більше за силу?

СНІГУРІ

Встав я взимку на зорі І кажу: — Ой, нене, Заглядають снігурі, У вікно до мене!

В них сіренькі піджачки, Галстуки червоні...

Я із столу кришечки Згріб мерщій в долоні. Вибігаю швидко в сад Птахів годувати,

А вони посіли в ряд І давай клювати.

Замахали враз крильми:

— Ой, спасибі, друже! Третій день не їли ми Зголодніли дуже.

(Ф. Петров)

Запитання

—Хто заглядає у вікно до хлопчика?

—Який зовнішній вигляд снігурів?

—Чому їх так назвали?

—За що птахи дякували хлопчикові?

—Чи можна назвати вірш — «Вдячні пташки»?

КОЛЬОРОВІ ПТАШКИ

Червоні снігурі Стрибають по дворі. В задумі чорний крук Присів на білий сук: Синиці голубі Співають на вербі. На зиму омелюх Дошив рудий кожух. А горобець — дивак

Вдягнув зелений фрак...

Зелений, то й дарма! — Бо сірих фарб нема.

(В. Лучук)

Запитання

—Якими кольорами автор малює снігурів? Синиць? Омелюха? Горобчика?

—Поясніть заголовок.

—Намалюйте пташку, яка вам найбільше сподобалась.

ДЕ НОЧУЮТЬ ПТАХИ ВЗИМКУ?

Довгу зимову ніч птахи проводять по-різному. Ворони і галки ночують великими зграями у парках, садах на деревах. Дятли, повзики, синиці-гаїчки ховаються від холоду в дуплах, а горобці і синички великі — під дахами, на горищах, біля опалювальних труб. Зимуючі птахи у шпаківнях не зимують, бо шпаківні промерзають і продуваються вітром.

(З. Друзь)

Запитання

—Дайте відповідь на заголовок-запитання.

—Чому не зимують птахи у шпаківнях?

Тема. Спостереження за хуртовиною

Мета: поглибити знання дітей про різноманітність опадів узимку; поглибити уявлення дітей про супровідні явища в природі; пояснити сутність хуртовини як явища неживої природи; розвивати аналітичні уміння, здатність встановлювати причиннонаслідкові зв’язки: виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Загадка

Без рук, без ніг, а по полю гайсає. (Хуртовина)

Бесіда

—Що таке вітер?

—Що таке сніг?

—Як називається сніг із вітром?

—Як ще можна назвати хуртовину?

—Чим вона супроводжується?

Розповідь

Хуртовина — сильний вітер зі снігом: вітер підіймає сухий пухкий сніг із землі і переносить його з місця на місце.

Явище супроводжується повною або частковою хмарністю. Її також може і не бути.

Розвиток мовлення

Хуртовину ще називають хурдигою, пургою, заметіллю, бураном, хурделицею, сніговійницею, завірюхою.

— Які почуття викликає у вас це природне явище?

Чому так говорять?

У грудня два друга — заметіль та хуга.

Матеріали на допомогу

Загадка

Шумить, гуде і все горою йде. (Завірюха)

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА

За вікном хурделиця Гра в ріжок, А довкола стелиться Сніг-сніжок.

Ой ти, зимо-зимонько, Постривай!

Ти гілля ялиноньки Не ламай!

Не завій ти зайчика Й оленя,

Не морозь нам пальчиків Ти щодня.

Візьмеш на годиноньку Ковзани, Нумо, зимо-зимонько, Дожени!

(М. Гринчук)

Запитання

—Якими словами у вірші названа хуртовина?

—Що вона робить?

—Чого просять діти?

—Чого просите у хуртовини ви?

Тема. Спостереження за хмарами

Мета:поглибити знання дітей про хмари; ознайомити із зовнішнім виглядом бджіл, особливостями їх поведінки; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Загадка

Одне рядно сім баб тягло. (Хмара)

Бесіда

—Про що ця загадка?

—Якого кольору небо?

—Чому переважають сірі тони?

—У спокої чи в русі знаходяться хмари?

—Що їх рухає?

—Які вони за розміром?

—Легкі чи важкі хмари?

—Чому, на вашу думку, вони важкі?

Розвиток мовлення

Якими словами можна описати хмари? (Важкі, сталеві, по-

хмурі, насуплені, сірі...)

Зразок

Шатер неба висить низько над головою. Сірі хмари важкі, схожі на сиві бороди старих-старих дідів. А он хмара-вовк. Зараз він відкриє свою пащу — почне випускати пасма лапатого снігу.

Чому так говорять?

Хмари біжать проти вітру — на сніг.

Тема. Спостереження за зимовим зоряним небом

Мета:поглибитизнаннядітейпронебо,зорянісвітила;розвивати спостережливість,зв’язнемовлення;виховуватиестетичніпочуття.

Хід заняття

Загадка

Якого поля не можна зорати, На якому полі не можна каміння полічити?

(Зоряне небо)

Бесіда

—Про що загадка?

—В якій частині доби ми можемо спостерігати зоряне небо?

—Чи бачили ви його хоч раз?

—Чим всіяне зоряне небо?

—Чому зірки називають небесними очима?

—Що ви знаєте про зорі? Сузір’я?

—Як називається найяскравіша зірка?

—Яка вона за розміром, порівнюючи з іншими?

—Як вона світить?

Розвиток мовлення

Назвіть слова, якими можна описати зірки. (Великі, малі,

яскраві, тьмяні, білі, червоні, мерехтливі)

Складання дітьми описових розповідей про зоряне небо.