902541

А як виростає, Хвіст відпадає? (Жаба)

•У воді сидить охоче, та не риба і не рак, Булькаті має очі і співає:

Кум — квак. (Жаба)

•По землі скаче, а в воді пливе. (Жаба)

Хто то в жабуринні Квакає тихенько? То на баговинні Спить, як на перині, Жабка зелененька.

Сниться їй: вітрець хита Хвильками латяттячко, Раптом бабка приліта У такому платтячку,

Наче це прозорий льон...

Ой, який зелений сон! (Г. Усач)

Запитання

—Які звуки видає жабка?

—Де вона мешкає?

—Яка в неї постіль?

—Що їй сниться?

—Поясніть слова: жабуриння, баговинні, зелений сон.

Тема. Спостереження за кульбабою та мати-й-мачухою

Мета: поповнити знання дітей про рослини найближчого оточення; сформувати знання про умови їх росту, квітування, будову підземної та наземної частини, користь для людей; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, бережливе ставлення до рослин.

Хід заняття

Загадка

•Горів у траві росистій Ліхтарик золотистий. Світив — і враз потух —

Перетворився на пух. (Кульбаба)

Запитання

—Де квітне мати-й-мачуха?

—Звідки походить ця назва?

—Коли можна побачити квіти відкритими?

В лісі біля граба Сивіла кульбаба, І тремтіло дрібно На голівці срібло.

(Г. Усач)

Запитання

—Чому кульбаба сивіла?

—Чому тремтіло срібло?

—Що це означає?

Літо

Червень

Тема. Спостереження за змінами в неживій природі

Мета: сформувати в дітей уявлення про перші ознаки літа в стані неживої природи; з’ясувати лексичне значення слова червень; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття.

Хід заняття

Загадка

Як настав цей літній місяць, Все росте у нас навколо. Ягідки почервоніли,

Спіє в полі щедрий колос. (Червень)

Бесіда

—Про який літній місяць ідеться?

—Які зміни відбулися в стані неживої природи?

—Яким є на колір небо?

—Чи є хмари на ньому? Які вони?

—Де знаходиться сонце відносно найвищого дерева?

—Де воно знаходилось місяць тому?

—Яка пора року розпочалася?

—Чим вона вам подобається?

—Якими словами можна описати червень?

Розповідь

Почалося літо, бо сонце піднялося вище, повітря тепле, промені сонця сильні, лагідні. Поспівають перші ягоди. Набралися соку пишні трави.

Спіє в полі жовтий колос, Демонструє коник голос. І суничка дозріває —

То ж коли це все буває? (У червні)

ЧЕРВЕНЬ

Ось і настав червень довгожданий. Не тільки настав, а й літечко привів із собою. І вже з першого дня заходився у роботі. То він у ліс, то в сад, то в поле, в городи. Сорочечка червона на нім розхристана, чубок розпатланий. У руці червень тримає пензлика червоного. І де тільки він ним доторкнеться, все червоніє, достигає.

(Із народного календаря)

Запитання

—Із чим прийшов червень до людей?

—Чи можна назвати його клопітливим?

—Чи можна назвати його справжнім художником?

ЧЕРВЕНЬ

Ходить літо Білим світом

Від двору і до двору, А за літом — Червень слідом Спілі ягоди збира.

Ісолодкі, і червоні Обриває тут і там, Не сороці, не вороні —

Куштувать дає шпакам.

— Ну, які вони? — питає. — Чи сподобались, чи ні?

Ізбирає-вибирає

Найспіліші та смачні У найбільший козубок Для малят у дитсадок, Запашні та соковиті —

Щедрим сонечком налиті.

(Т. Коломієць)

Запитання

—Де ходить літо?

—Що робить червень?

—Які подарунки він приніс у дитсадок?

ЧЕРВЕНЬ

Червень — початок літа. Його ще називають в народі рум’ян­ цем року. А ще він має інші назви: світлозір, світлояр, зеніт року. Червень хліб ростить. Урожай накопичує на цілий рік. Травень — радість, а червень — щастя.

Він обдаровує ягодами, овочами, відкриває сінокіс. І тому всі поспішають не втратити жодної погожої днини.

(За В. Скуратівським)

Запитання

—Який місяць починає літо?

—Як його називають у народі?

—Назвіть прислів’я, яке зустрілося у тексті. Поясніть

його.

—Які гостинці роздає рум’янець року?

Тема. Спостереження за кропивою

Мета: ознайомити дітей із кропивою, її будовою, функціями частин рослини; поглибити знання про лікарські рослини; розвивати спостережливість; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Хід заняття

Загадка

Олена зелена, поцілує — свербить, болить і чухати хочеться. (Кропива)

Бесіда

—Як називається рослина?

—Яку будову має кропива?

—Як її вирощують?

—Які цілющі властивості вона має?

—Як використовують рослину в харчуванні? В сільському господарстві?

—А чи можна топтати кропиву?

—Як згадується рослина в народних та авторських казках?

Розповідь

Кропива — цінна рослина. Вона одна з найпоширеніших рослин. З’являється з-під землі. Кропива шанована в народі. Це і лікарський засіб: поліпшує діяльність серцево-судинної системи, дихальних шляхів, лікує печінку, нирки, є кровоспинним засобом. Лікувальні властивості має свіжий сік, свіже листя кропиви. Рослина — тонізуючий і вітамінний засіб. Її викори­ стовують у харчуванні як приправу до юшки, каш, салатів. Це ласощі для тварин, особливо для свиней.

Розвиток мовлення

Опишемо кропиву. Вона складається із кореня, високого стебла, уквітчаного листям темно-зеленого кольору. І стебло, і листя покрите тонесенькими голочками. Цікава рослина.

Матеріали на допомогу

Загадки

•Стоїть зелене, торкнешся — ошпаришся, А свиня з’їсть, не вдавиться. (Кропива)

•Не гаряча, а пече, хто торкнеться — утече, При дорозі не скубнеш — обминеш.

Дуже злющою буває ця трава, Називається вона... (кропива).

Тема. Спостереження за білим лататтям

Мета: сформувати в дітей поняття про квітку-барометр — біле латаття; ознайомити з будовою, функціями окремих частин рослини; розвивати спостережливість, логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до живої природи.

Хід заняття

Загадка

З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття біле)

Бесіда

— Подивіться на рослину, яка плаває по воді. Це і є біле латаття.

—Як ви вважаєте, яку будову має дана рослина?

—Яку особливість має квітка?

—Які ще рослини-барометри ви знаєте?

—Чим особлива ця рослина?

—Чи можна рвати ці квіти?

—Як можна їх рвати?

—Чим вас зачаровує лілія?

Розповідь

Товсте повзуче кореневище латаття білого нагадує зовнішнім виглядом змію, яка заховалася в мулистому дні водойми. На довгих­ еластичних шнуроподібних черенях до нього прикріплені великі глибоко серцевинні, темно-зелені, блискучі, ніби полаковані, листки. Вони плавають на поверхні води.

Аміж ними плавають великі, до 16 см в діаметрі, ніжнобілі багатопелюсткові витонченої краси квіти. Основна їхня біологічна особливість: у хорошу погоду вони розкриваються вранці о сьомій годині і закриваються під вечір о п’ятій–шостій годині.

Квіти білого латаття — своєрідна метеорологічна станція. Трапляється, що лілія розпускається ще близько дев’ятої години. Це означає, що у другій половині дня можливий дощ.

Аякщо квітка зовсім не виходить на поверхню води — краще в дорогу не вирушати: або буде затяжний дощ, або настане похолодання. За листками можна прогнозувати погоду: якщо листя навесні густо вкриває поверхню води — заморозків уже не буде.

Це необхідно знати

Латаття біле занесене до Червоної книги.

Чому так говорять?

Якщо на воді річок та озер розстелилося листя білого латаття, заморозків не буде.

Матеріали на допомогу

ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛІЯ

Росте на ставу біла квітка — водяна лілія. Росте у воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається.

Раптом квітка йому каже:

— Лети, метелику, бо я лягаю на ніч спати під водою.

170 Рідна природа. Матеріали до занять

—  Чому? — здивувався метелик.

—  Бо у мене під водою — м’яка постіль.

Склала біла лілія пелюсточки й тихо пішла спочити під воду. А метелик полетів на берег.

(В. Сухомлинський)

Запитання

—Це росте водяна лілія?

—Хто сів на квітку латаття?

—Що шукав метелик на квітці?

—Де знаходиться постіль водяної лілії?

ЛАТАТТЯ

На блакитних заплавах широких Жовті глечики рясно цвітуть...

Молоко із тих глечиків жовтих Вранці окуні нахильці п’ють.

(В. Лучук)

Запитання

—Із чим автор порівнює латаття?

—Із чого окуні п’ють молоко?

—Про яке молоко говорить автор?

Загадка

Стоять красуні на воді, Вінки в них білі й золоті.

(Водяні лілії)

Тема. Спостереження за градом

Мета: сформувати у дітей поняття про град як різновидність опадів; розвивати аналітичні навички, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати спостережливість; виховувати інтерес до явищ неживої природи.

Хід заняття

Загадка

Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град)