- •Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики
- •1. Політика як суспільне явище
- •2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики
- •3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології
- •5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки
- •6. Основні галузі та категорії політології
- •7. Основні методи і функції політології
- •8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу
- •9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю
- •10.Політичні вчення у Стародавній Греції
- •11.Політичні погляди Платона
- •12.Політичні погляди Арістотеля
- •13.Політичні вчення у Стародавньому Римі
- •14.Політичні погляди Августина
- •15.Політична думка епохи Середньовіччя: ф. Аквінський, м. Падуанський, в. Оккам
- •16.Політичні вчення Відродження
- •17.Політичні погляди н. Макіавеллі
- •18.Політичні погляди ж. Бодена
- •19.Ідеї утопічного соціалізму (т. Мор, т. Кампанелла)
- •20.Політичні вчення в Голландії (г. Гроцій, б. Спіноза)
- •21.Політичні вчення т. Гоббса
- •22.Політичні вчення Дж. Локка
- •23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
- •24.Політичні ідеї ж-ж. Руссо
- •25.Політичні ідеї у Німеччині (і. Кант, г. Гегель)
- •26.Принципи класичного лібералізму
- •27.Принципи соціал-демократії
- •28.Принципи марксизму-ленінізму
- •29.Політична доктрина фашизму
- •30.Тоталітаризм як політична доктрина
- •31.Поняття політичної системи суспільства
- •32.Типологія політичних систем
- •33.Моделі політичної системи д. Істона та г. Алмонда
- •34.Сутність, ознаки та функції держави
- •35.Теорії виникнення/походження держави
- •36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)
- •38.Соціальна і правова держава
- •39. Громадянське суспільство
- •40.Влада як суспільне явище
- •41. Концептуальні підходи до визначення влади
- •42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади
- •43.Поняття та структура політичного режиму
- •44.Типологія політичних режимів
- •45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму
- •46.Основні принципи та теорії демократії
- •47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •48.Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •50.Теорії політичного лідерства
- •51.Типи та механізми формування політичного лідерства
- •52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій
- •53.Типологія політичних партій
- •54.Партійні системи. Типологія
- •55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі
- •56.Виборчі системи. Типологія
- •57.Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки
- •59.Змішана виборча система.
- •60.Групи інтересів
50.Теорії політичного лідерства
Є кілька концепцій політичного лідерства як тих причин, що його породжують. Основними з них є концепції рис, ситуативна, послідовників і психологічна. Концепція рис виникла у XIX ст., склалася на основі аналізу ролі видатних осіб в історії. Згідно із цією концепцією лідерство є результат наявності у лідера певних психологічних та соціальних рис. На основі аналізу історичних постатей дослідники намагалися з'ясувати набір обов'язкових чи бажаних рис особи лідера. Із-поміж рис, які притаманні політичним лідерам, називались, зокрема, гострий розум, тверда воля, енергійність, компетентність, організаторські і ораторські здібності, готовність брати на себе відповідальність. Проте з'ясувалося, що таких рис, які є притаманними лиш політичним лідерам, нема. Чим докладнішим ставав перелік рис лідера, тим точніше він збігався з повним набором психологічних і соціальних рис особи взагалі.
Ситуативна концепція виходить з ідеї відносної множинності явищ лідерства та
трактує його як функцію ситуації. За цією концепцією причина лідерства полягає не в індивіді та притаманних йому рисах, а в такій ролі, котру він має виконувати за конкретних обставин. Обставини визначають вибір лідера й його поведінку. Позиції і дії
лідера, прийнятні в одних ситуаціях, є непридатними для інших ситуацій. У межах ситуативної концепції вчені доходять висновку про те, що в сучасному суспільстві лідером може виступати безпринципна людина, яка є функцією ситуації, керівником, що підкоряється обставинам. Коли концепція рис абсолютизує значення індивідуальних якостей лідера, то тоді ситуативна концепція, навпаки, перебільшує значення обставин.
Ще одним поясненням витоків політичного лідерства є концепція визначальної ролі послідовників (конституентів). Вона пояснює лідерство як особливий тип стосунків між керівником і послідовниками. Сприймаючи лідера й ситуацію, послідовники в кінцевому підсумку визначають або заперечують лідерство, група сама вибирає такого лідера, який її влаштовує. Причина лідерства, отже, корениться не в самому лідері, а в психології і запитах його послідовників. Послідовники перебувають під безпосереднім впливом лідера. Взаємодія лідера з послідовниками – це двосторонній рух. Лідери мають змогу міняти свою соціальну опору. Самостійність лідера стосовно послідовників прямо залежить від характеру політичного устрою, ступеня концентрації влади в руках керівника, від політичної культури суспільства в цілому.
Важливим способом пояснення витоків лідерства є різноманітні психологічні інтерпретації. Психологічна концепція лідерства доводить: в підставі суспільного життя лежить людська психіка. Вона є керівною та визначальною щодо інших явиш людського буття. Людина за своєю природою є егоїстичною і владолюбною істотою, прагне щодо панування над іншими людьми.
Очевидно, що кожна з концепцій витоків політичного лідерства не заперечує, а доповнює інші, розкриває якусь сторону даного суспільного феномену. Лідерство є одночасно функцією ситуації, і породженням послідовників, і результатом наявності в особи лідера певних соціальних і психологічних рис. Роль кожного з цих чинників у породженні лідерства в різних умовах неоднакова.
