- •Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики
- •1. Політика як суспільне явище
- •2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики
- •3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології
- •5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки
- •6. Основні галузі та категорії політології
- •7. Основні методи і функції політології
- •8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу
- •9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю
- •10.Політичні вчення у Стародавній Греції
- •11.Політичні погляди Платона
- •12.Політичні погляди Арістотеля
- •13.Політичні вчення у Стародавньому Римі
- •14.Політичні погляди Августина
- •15.Політична думка епохи Середньовіччя: ф. Аквінський, м. Падуанський, в. Оккам
- •16.Політичні вчення Відродження
- •17.Політичні погляди н. Макіавеллі
- •18.Політичні погляди ж. Бодена
- •19.Ідеї утопічного соціалізму (т. Мор, т. Кампанелла)
- •20.Політичні вчення в Голландії (г. Гроцій, б. Спіноза)
- •21.Політичні вчення т. Гоббса
- •22.Політичні вчення Дж. Локка
- •23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
- •24.Політичні ідеї ж-ж. Руссо
- •25.Політичні ідеї у Німеччині (і. Кант, г. Гегель)
- •26.Принципи класичного лібералізму
- •27.Принципи соціал-демократії
- •28.Принципи марксизму-ленінізму
- •29.Політична доктрина фашизму
- •30.Тоталітаризм як політична доктрина
- •31.Поняття політичної системи суспільства
- •32.Типологія політичних систем
- •33.Моделі політичної системи д. Істона та г. Алмонда
- •34.Сутність, ознаки та функції держави
- •35.Теорії виникнення/походження держави
- •36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)
- •38.Соціальна і правова держава
- •39. Громадянське суспільство
- •40.Влада як суспільне явище
- •41. Концептуальні підходи до визначення влади
- •42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади
- •43.Поняття та структура політичного режиму
- •44.Типологія політичних режимів
- •45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму
- •46.Основні принципи та теорії демократії
- •47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •48.Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •50.Теорії політичного лідерства
- •51.Типи та механізми формування політичного лідерства
- •52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій
- •53.Типологія політичних партій
- •54.Партійні системи. Типологія
- •55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі
- •56.Виборчі системи. Типологія
- •57.Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки
- •59.Змішана виборча система.
- •60.Групи інтересів
6. Основні галузі та категорії політології
Більшість дослідників розглядають політологію як єдину інтегровану науку, хоча і внутрішньо диференційовану на субдисципліни.
Залежно від проблематики, що вивчається, вона містить у собі такі галузі:
політичну філософію, яка досліджує ціннісні аспекти політики, ідеали і норми, на основі яких функціонує політика та влада; крім того, політична філософія формує понятійний апарат науки, її методологічну базу;
теорію політики; це більш конкретна дисципліна, що вивчає політику і владу, механізми функціонування останньої, вона має свої внутрішні структурні ланки: теорія політичної системи, теорія влади, теорія демократії, теорія еліт тощо;
політичну соціологію, яка акцентує увагу на соціальному обґрунтуванні влади: вплив соціальних груп і в цілому громадянського суспільства на політику;
політичну психологію, котра досліджує роль установок, переконань, мотивів і несвідомих факторів на політичну поведінку; ця дисципліна розглядає як масові форми участі в політичних процесах, так і психологічні аспекти феномену лідерства;
історію політичних учень, що вивчає етапи еволюції уявлень про політичне життя і її компонентів у різні політичні епохи;
політичну антропологію, яка вивчає вплив соціобіологічних якостей людини на політику, а також зв'язок політики із культурою та національно-психологічними особливостями того чи іншого народу;
теорію міжнародних відносин, яка розглядає проблеми світової політики і взаємовідносин держав; всередині напряму виділяють геополітику, що розглядає використання державами просторових факторів для досягнення політичних завдань.
А друга структура політології передбачає розмежування її фундаментальної теоретичної (часто її називають загальною) і прикладної політології.
Теоретична політологія ставить завданням отримання нового знання, пояснення та розуміння політичної реальності, розробку нових концептуальних моделей реальності. Проте її вплив на практику носить опосередкований характер.
Навпаки, прикладна політологія безпосередньо орієнтована на досягнення реального політичного ефекту. Вона вивчає способи впливу на сфери політичної реальності. Кінцевою метою досліджень у цій сфері є прогнози, рекомендації, поради учасникам політичного процесу. Даний напрям має безпосередній зв'язок із практикою. Ці два напрями політології доповнюють один одного.
Як й будь-яка інша наука має свої категорії, тобто загальні, фундаментальні поняття, котрі відображають найбільш істотні, закономірні зв´язки та відносини реальної дійсності та пізнання, їхня специфіка полягає в тому, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві.
У політології базовою є категорія "політична влада". Влада взагалі – вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за якого одні люди здатні і мають можливість нав´язувати свою волю іншим. Засобом здійснення політичної влади є політика, котра також виступає однією з базових категорій політології. "Політична система суспільства" теж є центральною категорією політології. Вона органічно поєднує в собі, з´єднує в систему решту категорій цієї науки.
