Якщо розглядати різні випадки обертання твердого нерухомої осі та різне їх спрямування, то напрямки векторів такими, як це показано на (рис. 2.12).
Рис. 2.12
Як бачимо, можуть бути два варіанти, коли вектори кутової швидкості і спрямовані у один бік (рис. 2.12, а), або спрямовані у
різні боки (рис. 2.12, б). Напрямки обертання тіла показані стрілками.
Вектори кутової швидкості |
і кутового прискорення |
є векторами |
ковзними і за їх початок можна взяти будь-які точки тіла, на осі обертання.
Величини і напрямок векторів |
|
і |
|
повністю характеризують і |
визначають обертальний рух тіла, напрям обертання, а також чисельні значення кутової швидкості і кутового прискорення.
§ 7.7. Векторний вираз лінійної швидкості і прискорення
точки тіла, що обертається навколо нерухомої осі
Вектори лінійної швидкості і прискорення окремої точки обертового
тіла можна представити у вигляді векторних добутків.
|
|
|
|
|
|
151 |
|
|
|
|
|
Розглянемо тіло, обертальний рух якого навколо нерухомої осі z |
заданий векторами кутової |
швидкості |
|
і |
кутового прискорення |
|
|
(рис. 2.13). Для довільної точки M цього тіла, положення якої визначає |
|
радіус – вектор r , проведений, |
з будь-якої точки |
O на осі обертання z |
тіла, будуть справедливі наступні ствердження. |
|
|
Рис. 2.13
Вектор лінійної швидкості будь-якої точки тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, дорівнює векторному добутку двох векторів:
кутової швидкості і радіус-вектора цієї точки відносно довільної точки осі обертання:
Загально відомо, що векторним добутком двох векторів a і |
b , кут |
між якими складає |
, є третій вектор |
c |
( c a b ), модуль |
якого |
дорівнює: |
|
|
|
|
Спрямований цей вектор c перпендикулярно до площини, в якій розташовані вектори a і b , у бік, звідки найкоротший поворот від вектора
a до вектора b відбувається проти напрямку ходу годинникової стрілки.
Тоді модуль векторного добутку r |
буде дорівнювати: |
|
|
|
|
|
|
|
r sin . |
|
|
|
(2.51) |
|
|
|
r |
|
|
|
Векторний добуток |
|
r , як |
результуючий |
вектор, буде |
перпендикулярним площині ОМС Він виходить із точки |
O на осі z |
паралельно вектору |
лінійної швидкості точки |
M |
в |
тому |
самому |
напрямку. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючі те, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R r sin , |
|
|
|
(2.52) |
можна зробити висновок: |
векторний добуток r |
і вектор |
лінійної |
швидкості точки обертового тіла збігаються за напрямком, паралельні і одинакові за модулем.
Вектор повного лінійного прискорення точки M тіла, що обертається навколо нерухомої осі z визначається формулою Ривальса:
Перший векторний добуток виразу (2.58) r , як результуючий вектор, буде перпендикулярним площині ОМС і спрямованим із точки O
на осі z паралельно вектору |
a тангенціального прискорення точки |
тому ж напрямку. |
|
Модуль першого векторного добутку дорівнює: |
|
r r sin . |
При цьому модуль тангенціального прискорення точки також дорівнювати:
a R r sin |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Порівнявши останні вирази бачимо, що для векторів |
r |
і |
a |
співпадають не тільки їх напрямки ( |
ОМС), але і модулі, тому |
|
|
Тангенціальне прискорення точки твердого тіла, яке обертається навколо нерухомої осі, дорівнює векторному добутку вектора кутового прискорення на радіус-вектор цієї точки відносно довільної точки осі обертання.
Другий векторний добуток виразу (2.53) , спрямований, як і вектор an нормального прискорення точки M , - із точки M по радіусу до центра траєкторії руху цієї точки.
Модуль другого векторного добутку дорівнює:
^

sin , ,
^
оскільки , 90o і .
При цьому модуль нормального прискорення точки також буде дорівнювати:
an 2 R .
Порівнявши напрямки векторів |
an |
і |
зробити висновок, що |
|
|
an ( r ) . |
і їхні значення, можна
(2.55)
Нормальне прискорення точки твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі, дорівнює векторному добутку вектора кутової швидкості на вектор лінійної швидкості цієї точки.
Запитання для самоконтролю
1.Надайте означення і приклади поступального руху тіла?
2.Чи дорівнюють величини швидкостей і прискорень точок тіла, яке рухається поступально?
3.Як визначити положення обертового тіла?
4.Означте кутові швидкості і прискорення обертового тіла, назвіть їхні одиниці виміру.
5.Назвіть формули рівнозмінного обертання тіла.
6.Як спрямовані вектори лінійних швидкостей та прискорень точок обертового тіла?
7.Напишіть формулу Ейлера для швидкості точки обертового тіла.
8.Яка залежність між кутовою швидкістю і частотою обертання?
155
РОЗДІЛ 8
ПЛОСКОПАРАЛЕЛЬНИЙ РУХ ТВЕРДОГО ТІЛА
§ 8.1. Поняття про плоскопаралельний рух
Плоскопаралельним або плоским називається такий рух твердого тіла, при якому всі точки тіла рухаються паралельно деякій заданій
нерухомій площині, яка зветься напрямною.
Прикладом такого руху є кочення колеса по прямій ділянці шляху,
рух шатуна кривошипно-шатунного механізму і т.п.
На рис. 2.14 показане тіло, яке рухається паралельно деякій
нерухомій напрямній площині . Проекціями довільних точок тіла |
A |
і |
B |
|
|
|
|
|
|
|
на площину |
будуть відповідно точки |
a |
і b . Згідно |
визначення |
плоскопаралельного руху за весь час руху тіла відстані Aa і |
Bb завжди |
залишаються сталими. |
Оскільки кожна точка |
відрізка |
Aa |
рухається |
однаково (так як точка |
a ), то замість руху тіла можна розглядати рух його |
проекції S на площину |
відносно цієї площини. В свою чергу положення |
проекції тіла S |
в площині визначається положенням відрізка ab . Тоді |
розглядання плоского руху тіла зводиться до розглядання руху відрізка прямої ab плоскої фігури S в площині (рис. 2.14).
§ 8.2. Рівняння плоскопаралельного руху твердого тіла
Для визначення рівнянь плоскопаралельного руху твердого тіла спроектуємо це тіло на напрямну вертикальну площину . Розглянемо рух отриманої проекції тіла – плоскої фігури S по відношенню до системи координат O x y , нерухомо пов’язаною з площиною (рис. 2.15).
При цьому в кожен момент часу положення фігури S буде визначатися
положенням довільної прямої (наприклад прямої |
АВ ), проведеної в цій |
фігурі. Але , в свою чергу, положення прямої АВ |
в площині O x y можна |
визначити, знаючи координати точки |
А |
прямої |
АВ |
та величину кута |
, |
який утворює пряма АВ з віссю O x .
Точку А , жорстко зв’язаною з фігурою S називають полюсом.
Рис. 2.15
|
|
157 |
|
|
|
Якщо відомі у будь-який момент часу координати полюса |
A |
і кут |
повороту , то можна визначити положення плоскої фігури |
S, що |
рухається у площині , а відповідно і положення твердого тіла.
Протягом часу координати полюса (точка A ) і кут змінюються і,
як однозначні функції часу, їх можна описати системою рівнянь:
x |
A |
|
f |
|
(t), |
|
|
1 |
|
|
y |
A |
|
f |
2 |
(t), |
|
|
|
|
f |
3 |
(t). |
|
|
|
|
|
|
Ці рівняння, що визначають закон руху, є рівняннями руху плоскої фігури, або кінематичними рівняннями плоскопаралельного руху тіла.
§ 8.3. Розкладання руху плоскої фігури
на поступальний і обертальний
|
Розглянемо у площині Ox y |
рух плоскої фігури S, положення якої |
визначено положенням її відрізка |
AB (рис. 2.16). Через певний проміжок |
|
|
|
часу фігура S із положення І (АВ) переміститься в положення ІІ ( А В ). |
|
Вказане переміщення відрізка фігури із положення АВ у положення |
|
можна розглядати, як поступальне переміщення спочатку в |
А В |
положення А В з наступним поворотом навколо точки |
А (яку приймаємо |
за полюс) на деякий кут . Або, як поступальне переміщення спочатку в положення B A з наступним поворотом на той самий кут навколо точки
B |
|
(останню також в цьому разі приймаємо за полюс). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Неважко помітити, що кут повороту |
плоскої фігури |
S |
навколо |
|
|
|
|
. Однаковий буде і |
полюса А дорівнює куту повороту навколо полюса В |
напрямок обертання – за годинниковою стрілкою. Тобто, кут повороту і
напрям обертання плоскої фігури S не залежать від вибору полюса.
Таким чином, будь – який рух плоскої фігури S у її площині можна розкласти на поступальний рух фігури разом з полюсом і обертальний рух фігури навколо цього полюса. При цьому обертальний рух фігури не залежить від вибору полюса.
Слід зауважити, що такого ж самого кінцевого результату можна досягнути, якщо розглядати спочатку обертальний рух тіла, а потім поступальний.
159
§ 8.4. Визначення швидкості точки плоскої фігури
Визначимо швидкість довільної точки плоскої фігури S,
рухається плоскопаралельно. Для цього точку А довільної прямої фігури будемо вважати за полюс, що рухається із заданою швидкістю
(рис. 2.17).
Рис. 2.17
Тоді рух точки В фігури можна розглядати таким, |
що одночасно |
складається із двох видів руху: поступального разом |
з |
полюсом А зі |
швидкістю А та обертального навколо полюса А з |
якоюсь заданою |
кутовою швидкістю . |
|
|
Відповідно до цього, векторне рівняння для визначення швидкості |
В довільної точки В плоскої фігури буде мати вигляд: |
|
|
В А ВА ,
де ВА - відносна швидкість обертання точки В навколо полюса А .
Тобто, швидкість довільної точки В плоскої фігури дорівнює геометричній сумі швидкості полюса A і відносної швидкості точки В при обертанні фігури навколо полюса A .