26. Особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними групами.

При розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими зло­чинними групами, необхідно встановити: 1) груповий характер зло­чину (кількість учасників, їх участь у вчиненні злочинів, тривалість вчинення злочину групою); 2) організованість і стійкість злочинної групи (наявність ієрархії у групі, склад групи, планування групою зло­чинної діяльності, стабільність складу групи, підтримання дисципліни у групі, існування певних правил поведінки, застосування заходів за­охочення і покарання у групі, чи мали місце випадки виходу з групи, причини такого виходу та ін.); 3) мету створення організованої зло­чинної групи (для вчинення яких злочинів створена група, хто є ініці­атором створення групи, чого хотіли досягнути злочинці тощо); 4) визначальну злочинну діяльність групи (які основні напрями злочинної діяльності групи, у чому полягав основний злочинний бізнес, чи вчи­нялися злочинною групою нетипові діяння, чи вчинювалися діяння допоміжного характеру: спрямовані на забезпечення зброєю, підробле­ними документами та ін.); 5) озброєність злочинної групи (наявність вогнепальної, холодної зброї або зброї вибухової дії, чи всі учасники групи були усвідомлені про наявність зброї та її застосування, хто при­дбав зброю, яким чином вона використовувалась та ін.); 6) керівництво (лідерство) у злочинній групі (хто ініційовував вчинення злочинів, хто планував діяльність групи та окремі дії, хто одержував найбільшу долю злочинних доходів, у кого найбільший злочинний досвід, хто справляв вплив на інших членів групи, у чому він виявлявся тощо); 7) корумпо- ваність із посадовими особами владних структур (з якими владними структурами взаємодіяли члени злочинної групи, чи існували зв’ язки із працівниками правоохоронних органів, хто в групі відповідав за зв’язки із працівниками владних структур, які засоби використовува­лися для корумповування посадових осіб та ін.); 8) використання групою технічних засобів та транспорту (які технічні засоби викорис­товували злочинці: комп’ютерну техніку, засоби зв’язку, прилади нічного бачення, приціли, глушителі; чи використовувався транспорт під час вчинення злочинів, кому належить техніка або транспорт, коли і в яких умовах використовувався та ін.); 9) місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності (чи взаємодіяла злочинна група з іншими злочинними угрупованнями, характер стосунків з іншими гру­пами, чи входила злочинна група у злочинну організацію, чи були кон­флікти, злочинні «розборки» з іншими групами тощо);

Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинни­ми групами, передбачає наявність взаємодії слідчого з оперативно- розшуковими органами спеціальних підрозділів боротьби з організо­ваною злочинністю. Така взаємодія може здійснюватися за різними напрямами: обмін інформацією, давання доручень оперативним пра­цівникам, спільне проведення відповідних заходів, створення слідчо- оперативних груп та ін. Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має огляд місця події.

Цілеспрямованість допиту членів організованих злочинних груп пов’язана з правильним визначенням предмета допиту. Предмет до­питу організаторів (керівників) злочинної групи може охоплювати такі обставини: 1) у кого виник задум організувати злочинну групу; 2) яка злочинна діяльність передбачалась; 3) хто є учасником злочинної ді­яльності; 4) які способи застосовувались при вчиненні злочинів;

Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має свою специфіку. Це пов’язано перш за все з предметом пошуку. При розслідуванні даної категорії злочинів об’ єктами пошуку достатньо часто виступають: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, вилучені із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачено кримінальну відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчле­нованого трупа; речі і цінності, здобуті злочинним шляхом; різного роду документи та ін.

Під час пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, доцільно вико­ристовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням.